Обговорення:Український далекосхідний рух

Ця стаття — колишній кандидат на вилучення, що була залишена. Пояснення причин і відповідне обговорення ви можете знайти на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/20 березня 2020. Повторне виставлення статті на вилучення без ґрунтовних підстав для перегляду попереднього рішення може вважатися порушенням ВП:НДА.

Чи знаєте ви, що…	26 жовтня — 8 грудня 2017 відомості зі статті «Український далекосхідний рух» з'явилися на Головній сторінці в рубриці «Цікавинки». Там було подано такий текст:	Вікіпедія
«Владивосток з 1918 до 1922 року був столицею Далекосхідної України, а в 1917—1918 роках цю функцію виконував Микольськ-Уссурійськ.» Автор: Бровар. Ілюстрація до тексту З іншими цікавинками можна ознайомитися в архіві рубрики.

βρσωαρ вітаю на жаль забув назву діаспорної книги, де чисельність українців на Далекому сході вказано найточніше. Та у працях Кабузана, зокрема у базовій статті, назву теж треба згадувати, та книзі http://www.pseudology.org/Eneida/KabuzanVM_Ukraincy_v_mire1991a.pdf є бодай офіційні дані, і у 1917 році вони набагато більші за 33 відсотки принаймні щодо Амурської області, Хабаровського та Приморського країв. Слід зазначити, що ці дані часто були спаплюжені через те, що рахували русинів та козаків за самоназвою як росіян. Що зрозуміло, що дійсності не відповідало. З повагою. --Yasnodark (обговорення) 16:23, 15 червня 2017 (UTC)

• Дякую за джерело, але ж там ті самі дані — 39,9% по Зеленому Клину, Приморсько-Хабаровська — 48,2%, Амурська — 43,2%, Сахалінська — 2,2%. Сахалінська область просто дуже викривляє відсоток. --βρσωαρ (обговорення) 06:47, 16 червня 2017 (UTC)
• Є таке:

Найбільш достовірною є цифра про те, що на Приморщині українці становили серед селянського населення приблизно 80%, на Амурщині – близько 60%. Але треба мати на увазі, що якраз на Приморщині на той час був досить високий відсоток міського населення. Тому, в цілому, можна говорити про 50-60% українців на Зеленому Клині. --βρσωαρ (обговорення) 06:52, 16 червня 2017 (UTC)

βρσωαρ У статті там більш широко. До речі, ці дані не розходяться, бо русифікація була завжди, а ті дані суттєво не різняться, бо перші дані по мові, а українців за самовідчуттям було кількісно значно більше ближче до других даних. У діаспорянській книжці, яку я колись читав, було доведено, що на час входження до СРСР було близько 90% по Приморському краю, 50-60% по Амурській області та Хабаровському краю, зі зменшенням у нинішній Єврейській АО до 30-40%, Сахалін, який переписував українець Чехов у 1897, Північ та Забайкалля були дійсно зі значним переважанням російського та зросійщеного козацького населення, проте там жило людей дуже мало, і у майбутньому їх в основному заселяли українськими переселенцями та висланцями. Та у переписах це видно лише побіжно. Хоча результати 1941 року вказують 41% проти 18% здаэться по Примор'ю, що нам дає картину міграцій, і це притому, що ті 18% насправді були 90%. Тобто залишкові російські 10% практично зійшли б нанівець якби у 1926 році рахували так як треба. А під час війни йшла евакуація з України і цим українцям теж заборонили повертатися. Взагалі головним промахом україців Зеленого клину було те, що вони не схотыли жити під японцями - тоді б й досі мали 1млн км квадратних україномовної землі. Може хоча б піденним Курилам пощастить, де українці і досі переважають за офіційними даними.--Yasnodark (обговорення) 12:13, 16 червня 2017 (UTC)

Можливо за бажання якісь з цих джерел чи переліків джерел у них, стане ва в пригоді:

• http://www.alib.ru/5_kabuzan_v_m_kak_zaselyalsya_dalnmnnij_vostok_w1t101c1de073553c70b979de8ac4bf0062308.html
• http://www.hist.msu.ru/Science/Disser/Zueva.pdf
• http://mmgp.ru.nasledie-eao.ru/doc/IV_schkola/economika/kytovay_doklad.pdf
• http://xn--80afg3aiou.xn--p1ai/sources/nat_econ/agriculture/agriculture-x=19.php
• http://festival.1september.ru/articles/660833/
• https://sibac.info/conf/social/li/42636
• http://www.prometeus.nsc.ru/biblio/lists/alekseev.ssi
• http://www.slovoart.ru/node/913
• http://karafilm.ru/viewtopic.php?p=108422
• http://relocation.pgpb.ru/bibl/pereselenie.html
• http://www.dslib.net/istoria-otechestva/pereselencheskaja-politika-rossijskogo-pravitelstva-na-dalnem-vostoke-v-period.html . Звісно вони російські, та певно знайти щось можна.--Yasnodark (обговорення) 12:13, 16 червня 2017 (UTC)

Назва статті

Вітаю! Чудова стаття, але за одним винятком. Нічого під назвою "Українська Далекосхідна республіка" не існувало. За пошуком у Google Books знаходиться таки одна книжка, де один раз вживається таке словосполучення - але це не спеціалізоване видання: https://www.google.com/search?tbm=bks&q=%22Українська+Далекосхідна+Республіка%22 А поза тим жоден (жоден!) автор не вживає такої назви. Також див. звичайний пошук: https://www.google.com.ua/search?q=%22Українська+Далекосхідна+Республіка%22 - джерел просто немає.

Ви даєте посилання на Чорномаза (перше посилання в статті) - але в нього йдеться про Далекосхідну республіку.

Про історію українців на Далекому Сході написано вдосталь статей і книжок, але ніхто не стверджує існування чи хоча б проголошення республіки. У міжвоєнні часи, здається, обговорювалися плани створення аналогу Маньчжоу-го на Зеленому Клині у випадку японсько-радянської війни, та до справи, як відомо, не дійшло. Разом з тим, більша частина фактажу у цій статті є правдивою. Українські організації та військові підрозділи на ДС дійсно існували - але державність не було проголошено. Було заявлено тільки про національно-культурну автономію (це - не територіальна автономія) і були вимоги приєднання Зеленого Клину до УНР чи УД (але вимоги приєднання - це не проголошення окремої республіки). Про українську державність на ДС ще може йтися: вимоги приєднання до України були. Однак окрема республіка не проголошувалася ж.

Статтю треба перейменувати в "Український національний рух на Далекому Сході" (або "у Зеленому Клині") - так точніше і правдивіше. Ну і в тексті і пов’язаних статтях дещо змінити. "Українська державність на Далекому Сході" - також більш-менш прийнятне формулювання (і в джерелах є), однак треба прояснити, що мова йде про національно-культурну автономію і пропозиції приєднання до України, а не про окрему державу.

ПС Можете ще знайти спогади оунівця, який працював японським шпигуном в Харбіні (не пам’ятаю назви його книжки) і "Українсько-японські взаємини" Світа на Діаспоріані - це корисні джерела для розширення статті. --Тутовий (обговорення) 03:54, 8 листопада 2017 (UTC)

• Я розумію, що назва Українська Далекосхідна Республіка дуже рідко зустрічалась, але:

1. Фактично державу було створено на Третьому Всеукраїнському Далекосхідному з'їзді. Це підтверджує пункт про створення Української Держави на Тихому океані та пункт про створення державних інституцій: Окружні ради, Секретаріат та Армія. Четвертий з'їзд пізніше додав ще Крайову раду.

2. Назва зустрічається на мапі фонду Україна-Русь.

3. Назва держави сама випливає з найменувань підпорядкованих інституцій які є достовірно задокументовані: Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет, Українська Далекосхідна Крайова Рада, Український Далекосхідній Секретаріат, Українські Далекосхідні Окружні Ради, Українське Далекосхідне Незалежне Військо та інші. Влада обиралась голосуванням на Всеукраїнських Далекосхідних З'їздах. Форма правління з такими інституціями називається Республіка. Тобто це поєднання задокументованого Українська Далекосхідна та їхньої форми правління — Республіка.

4. На відміну від спроби Державності на Сірому Клині тут вона мала більш очевидний характер — працювали державні установи, видавалось українське громадянство, а українські села не тільки юридично, а і фактично контролювались українською владою.

5. Ще одним підтвердженням державності є делегація Твердовського до Києва з включенням Зеленого Клину (передачею влади) до Української Держави.

Я розумію, що це була не повністю сформована держава назва якої майже не зустрічається, яка тим більше не контролювала всю свою територію, але думаю Українська Далекосхідна Республіка має право на своє історичне існування як узагальнення всіх державних інституцій які повинна мати держава.

До того ж я написав про це на початку статті: "Українська Далекосхідна Республіка або Республіка Зелений Клин — самопроголошена, а пізніше — автономна українська держава". А в кінці статті детально розписав, що цю державу ніхто не визнав, окрім як Далекосхідна Республіка лише як свою національну автономію.--Бровар (обговорення) 09:04, 8 листопада 2017 (UTC)

Здається, очевидно, що вимога про приєднання ЗК до України не дорівнює проголошенню окремої республіки. Те що Ви називаєте державними органами було в основному просто місцевими громадськими організаціями українців, українські військові підрозділи були одними з багатьох національних частин у російських арміях і т.д. І у випадку із Сірим Клином - там точно був тільки національний рух, а не "державність". Я зараз не редагую вікіпедію, і не планую ставити статті на перейменуванні чи редагувати їх - але раджу Вам ще раз переглянути джерела і уявити, що саме і на якому фоні робили українські організації на ДС. Як на мене, Ви дарма видаєте бажане за дійсне. Краще від цього нікому не буде. --Тутовий (обговорення) 18:15, 8 листопада 2017 (UTC)

• Ні, місцеві громадські організації зібралася на Всеукраїнський Далекосхідний З'їзд, де створили саме державні органи влади:

1. Український Далекосхідній Секретаріат — виконавчий орган, мав в своєму складі: голову, міністра організаційних справ, міністра освіти, міністра оборони, міністра представництва (закордонних справ), міністра аграрних питань, міністра економічних питань.

2. Українська Далекосхідна Крайова Рада — законодавчий орган, від 1000 осіб мав бути 1 представник (хоча спромоглися вибрати лише по 1-3 представників від кожної Української Окружної Ради на Окружних виборах).

3. 10 Українських Далекосхідних Окружних Рад — місцеві органи влади. Реєстрували українське населення, що їм підпорядковувалося на їхніх округах. Проводили вибори в Українську Крайову Раду.

Тобто повноцінно існували всі вертикалі влади, при чому, ще і керувались власним законодавчим актом — Конституцією Українства на Далекому Сході. Чим це не Республіка?

Про армію. Тут на відміну від Сірого Клину, армія підпорядковувалась саме місцевій Українській владі, Окружним та Крайовій Українським Радам. Вже пізніше ці війська були арештовані і розкидані по білій і червоній російським арміям.

Ще раз повторююсь, що я розумію, що все це існувало паралельно з більшовицькими, білогвардійськими та сибірськими органами влади і я про це написав у статті, але сам факт існування самопроголошеної Української Далекосхідної Республіки очевидний і підтверджений джерелами.

Я дуже багато часу витратив, щоб розібратися в цій темі та написати статті про Зелений Клин тут у вікі, і можу сказати, що сама лише книга Чорномаза дає картинку існування держави, а якщо взяти ще і інші джерела — то тим більше.

Я не розумію Вашого бажання знищення моєї узагальненої роботи про цю тему, при тому, що у статті написано про те, яку насправді владу, вплив і контроль на свою державу мали українські далекосхідні державні діячі — саме те що Ви хочете найбільше відмітити.--Бровар (обговорення) 19:52, 8 листопада 2017 (UTC)

"Я не розумію Вашого бажання знищення моєї узагальненої роботи про цю тему" - тут Ви також перебільшуєте :) А щодо теми... Ну от наприклад конституція, про яку Ви кажете - це "Конституція національно-культурної автономії українців на Далекому Сході". Найближчий аналог - це ru:Национально-культурная автономия мусульман тюрко-татар Внутренней России и Сибири. Національний рух - був, національно-культурна автономія - була проголошена, натяки на українську державність - були (ту саму автономію з натяжкою можна назвати державністю; були також елементи дипломатії, вимоги приєднання до України, у певний момент - незалежні дії українських військових підрозділів). А от республіки - не було. У українських діячів ДС був або варіант національно-культурної автономії (тобто не територіальної), або, якщо дуже пощастить, приєднання до України у якості заморської території. Республіку, окрему державу, територіальну автономію - нічого з цього вони не намагалися створити. --Тутовий (обговорення) 03:53, 9 листопада 2017 (UTC)

• Ну є ще така вирізка, яка підтверджує мої слова:

На третьому з'їзді, який відбувся в квітні 1918 р., було прийнято рішення - боротися за створення незалежної Української держави на Тихому океані та формування Української армії Зеленого Клину. Керівництво було передано Крайовому секретаріату (уряду) на чолі з Юрієм Глушко-Мовою. Отаманом Далекосхідного українського війська став у 1918 р. Борис Хрещатицький

— № 3–4 (302–303), 2016 - Архіви України

Крім цього, знову ж таки за Державні установи, для кого були тоді ці всі посади в Українських Далекосхідних владних структурах? Хіба не для власної держави? Це була просто не до кінця сформована держава яка хотіла приєднатися до УНР, як наприклад та ж сама ЗУНР, але менш допрацьована в державних справах. --Бровар (обговорення) 08:10, 9 листопада 2017 (UTC)

От була така людина - Іван Світ. Безпосередній учасник тих подій; у міжвоєнний час - один з лідерів української еміграції в Китаї; у повоєнний - головний спеціаліст по Далекому Сходу в українській діаспорі. Разом з Кубійовичем написав до Енциклопедії Українознавства статтю про Зелений Клин. У статті є розділ про український рух на ЗК. І в цьому розділі він пише тільки про діяльність українських організацій у рамках інших державних утворень, але не про спробу створення держави українцями ЗК. Правда дивно, що український націоналіст, який начебто брав участь у створенні Української Далекосхідної республіки, вирішив замовчати факт її існування перед обличчям решти українських діячів?

Проблема в тому, що Ви проінтерпретували форми самоорганізації українців на ДС як повноцінні державні органи. Можете почитати, наприклад, у довіднику Чорномаза про зміст Конституції. Це статут, умовно кажучи, організації національної меншини, яка вимагає сталого представництва у державних органах не своєї держави. "Міністри", про яких Ви кажете, насправді ж називалися секретарями - це секретарі керівного органу національно-культурної автономії. Втім, НКА в ті часи - це таки дещо більше ніж просто громадська організація; її дійсно можна інтерпретувати як форму державності. Та ніяк не можна подавати її як територіальне державне утворення, як це робиться у цій статті. Варто б таки писати про усе це як про український національний рух у ЗК .

Оригінальні дослідження укр. нац. руху на ДС - це 1) праці Світа; 2) праці Попка; 3) праці Чорномаза; 4) одна стаття Миколи Андрусяка (Ви на неї посилаєтеся, вона в інтернеті без зазначення авторства). Решта - це компіляції та інтерпретації цих робіт. Особливо раджу автореферат дисертації Чорномаза. --Тутовий (обговорення) 12:39, 9 листопада 2017 (UTC)

• Ну я декілька разів у статті наголосив на невеликі повноваження Секретаріату, Окружних та Крайової Рад, а також про не підконтрольну їм всю територію Зеленого Клину. Посади секретарів на Зеленому Клині були створені до затвердження НКА при Далекосхідні Республіці, точно так же як Центральна Рада у Києві створювала посади своїх секретарів, які з часом переросли в реальну владу. Тож Українська Далекосхідна Республіка — це не сформована до кінця, але започаткована українська держава на Далекому Сході, розбудова якої все ж таки відбулася.

Що до досліджень, буду радий якщо ви дасте посилання на ці праці. Особливо б хотілося детальніше прочитати про долю відправлених в УНР військ Зеленого Клину.--Бровар (обговорення) 13:47, 9 листопада 2017 (UTC)

Ну з самого початку Ви пишете, що це самопроголошена, а потім автономна держава. Коли ж ані факту самопроголошення держави, ані надання їй автономії не було. Було тільки створення українських організацій, зокрема - НКА. Стаття створює хибне враження про територіальний устрій, органи влади і т.п. До речі, зараз помітив, що Світ у статті у ЕУ пише про плани проголошення незалежної Зеленої України десь у 1920-1922 - але за матеріалами того планованого з’їзду у Чорномаза не схоже, щоби це було правдою. Два посилання я дав у попередньому дописі, ще дві книжки згадав ще раніше, а решту можете знайти і самі - гадаю, прізвищ дослідників достатньо. Про долю відправлених я, на жаль, не знаю. --Тутовий (обговорення) 14:12, 9 листопада 2017 (UTC)

• Самопроголошення — це та цитата "боротися за створення незалежної Української держави на Тихому океані", а Автономія — національно-культурна, затверджена в ДСР.--Бровар (обговорення) 14:28, 9 листопада 2017 (UTC)

"боротися..." - це чиясь (не оригінальних дослідників) хибна інтерпретація рішень того з’їзду: див. його рішення у Чорномаза і Андрусяка. Навіть якби так, це не було б не проголошенням державності, а декларацією про наміри. ДСР не надавала автономію жодній державі. На основі цього написати "самопроголошена[16], а пізніше — автономна[17] українська держава" неможливо, не покрививши душею. --Тутовий (обговорення) 14:47, 9 листопада 2017 (UTC)

• Як це не надавала?

Законодавче закріплення права на національно-культурну автономію було реалізоване лише в період існування Далекосхідньої Республіки (1920–1922).

— З Книги Чорномаза

Хоча згідно цієї «грамоти» вона була затверджена ще в часи існування Російської Східної Окраїни:

1920 року, після одержання «Грамоти» від отамана Г. Семенова, якою проголошувалася автономія для українського населення Далекого Сходу

— З Книги Чорномаза

Те ж саме і з самопроголошенням. Чому б не зарахувати цей «намір» додавши до нього вже створені установи як проголошення української влади на Зеленому Клині?

Ідея проголошення Зеленого Клину колонією України, яка активно обговорювалася на з’їзді, обумовила й постановку на ньому питання про державно-правний статус українського населення Зеленого Клину.

— З Книги Чорномаза

Ще можна судячи з цього написати «самопроголошена колонія України»--Бровар (обговорення) 16:02, 9 листопада 2017 (UTC)

Ну державі ж автономію не надавала. Не було "автономної української держави", про яку Ви пишете, у складі ДСР. Якщо українцям була надана національно-культурна автономія, чи ще щось таке - то це ж не значить, що можна вважати, що існувала автономна українська держава. А Ви так пишете. Хіба так можна? Ну, як і раніше, я вважаю, що найкраще написати про укр. нац. рух на ДС/ЗК, чи, дещо гірше, про укр. державність на ДС/ЗК. Ну, здається, я пояснив все, що хотів сказати. --Тутовий (обговорення) 16:27, 9 листопада 2017 (UTC)

Думаю ось так буде правильніше, державне колоніальне утворення, і автономія:

Українська Далекосхідна Республіка або Держава Зелений Клин — самопроголошене українське державне колоніальне утворення, а пізніше — автономія, що постала на території колишньої Російської імперії

Про не контрольовану ними територію вже також є у вступі.--Бровар (обговорення) 08:17, 10 листопада 2017 (UTC)

1. Щонайменше у двох офіційних джерелах: Розпорядженні Смілянської міськради № 50 р від 16 березня 2018 року та матеріалі на сайті Жидачівської РДА знайшов згадку саме про Українську Далекосхідну республіку. Тому вважаю, що стаття має носити назву саме "Українська Далекосхідна республіка". Інакше наступним кроком змінять назву статей про УНР та ЗУНР.--Djohnni (обговорення) 21:17, 17 липня 2020 (UTC)

Приєднати розділ

Пропоную перенести розділ «Русифікація (листопад 1922 — донині)» до статті Зелений Клин, і в її складі з ним розбиратися (розділ майже без джерел).--Brunei (обговорення) 13:45, 25 червня 2020 (UTC)

Так. І ще кілька розділів, що не стосуються УДР, треба або перенести, або видалити. --Юрко (обговорення) 13:49, 25 червня 2020 (UTC)

Якщо їх декілька (я тільки почав читати), то пропоную, щоб не засмічувати основної статті Зелений Клин, винести їх у підсторінку чи на СО тієї статті.--Brunei (обговорення) 13:52, 25 червня 2020 (UTC)

На добро справи, то тут варто залишити тільки вступну частину, детально почистивши її. Всі ті розділи не стосуються тематики УДР та є дублюванням розділів із Зеленого Клину та окружних рад. Якщо не варте перенесення - видаляти. Тут би доречною була допомога @Долинський:. --Юрко (обговорення) 14:38, 25 червня 2020 (UTC)

@Brunei:, наскільки я розумію, зараз треба приховати всі попередні версії редагувань? --Юрко (обговорення) 11:45, 28 червня 2020 (UTC)

Якщо в цій версії вже нема копівіо, то так. Я зможу передивитися пізніше, можливо, хтось іншиий зробить це швидше.--Brunei (обговорення) 13:48, 28 червня 2020 (UTC)

Вже немає. Чекатиму. --Юрко (обговорення) 14:57, 28 червня 2020 (UTC)

Не АД та Відсутнє у Д

Панове, статті на наукові теми пишуть по науковим джерелам. А анонімні статті у СМІ - це не АД, книжки невідомо кого - теж не АД. --Wanderer777 (обговорення) 17:36, 27 червня 2020 (UTC)

Далі. Національно-культурна автономія - це взагалі не про територію. Це екстериторіальна форма. Тому науковець не міг сказати, що "Українська Далекосхідна Республіка" існувала як Національно-культурна автономія, бо це було б безграмотно. І він цього не говорив. Він говорив, що існувала Національно-культурна автономія українців. Не більше і не менше. --Wanderer777 (обговорення) 17:40, 27 червня 2020 (UTC)

Вашу мету я давно зрозумів. Я просив Вас або редагувати, або не втручатись. Дайте можливість створити кістяк статті. --Юрко (обговорення) 17:58, 27 червня 2020 (UTC)

Ніхто вам не заважає. А от безпідставно прибирати шаблон не треба. Або аргументуйте, що це АД, або знайдіть іньше. --Wanderer777 (обговорення) 18:01, 27 червня 2020 (UTC)

Я все сказав. Консенсус буде, коли я закінчу. На це піде не один день. --Юрко (обговорення) 18:23, 27 червня 2020 (UTC)

Як хочете. Ще один відкат - буду звертатись до адмінів. --Wanderer777 (обговорення) 18:35, 27 червня 2020 (UTC)

Я не зробив жодного відкату - не розкидайтесь необґрунтованими звинуваченнями. --Юрко (обговорення) 19:10, 27 червня 2020 (UTC)

Винесений зі статті матеріял

Русифікація (листопад 1922 — донині)

З моменту повного захоплення у 1922 році влади на Зеленому Клині більшовиками почалися репресії і жорстка русифікація.

Наплив українців до Далекого Сходу тривав і в радянський період — практично впродовж 1920-х—1980-х років. Українці в цей час прибували на Далекий Схід, рятуючись від примусової колективізації та Голодоморів 1932—1933 та 1946–1947 років, як в'язні ГУЛАГу та примусово депортовані, а згодом — в рамках організованого переселення до сільської місцевості, за оргнаборами для праці в морі, рибній промисловості, за комсомольськими спорядженнями на будівництво промислових об'єктів, як вояки та молоді фахівці після закінчення вищих та середніх навчальних закладів, а також в індивідуальному порядку в пошуках романтики, або високих заробітків.

Однак, унаслідок відсутності будь-яких можливостей для збереження національної ідентичності та задоволення національно-культурних потреб (національної школи, преси, професійних закладів культури) усі нові покоління українців, що постійно прибували до краю впродовж цих десятиліть, зазнавали неухильної русифікації, а їх діти, які вже тут народжувалися, у більшості ставали «росіянами».

Динаміку чисельності українського населення Далекого Сходу в радянський період відбивають підсумки переписів населення, які проводилися в цей час:

• 1923 — 346,1 тис. (33,7 %)
• 1926 — 303,3 тис. (24,4 %)
• 1939 — 361,8 тис. (14,1 %)
• 1959 — 429,5 тис. (9,9 %)
• 1970 — 377,7 тис. (7,2 %)
• 1989 — 543,4 тис. (7,9 %)

Однак фактично, у силу зазначених вище причин, значну частину населення регіону складали і складають досі русифіковані нащадки українських переселенців XIX–XX ст., які себе вважають росіянами, але зберігають певні українські риси в ментальності, мові, духовній та матеріальній культурі. Українську ж самосвідомість зберігають, як правило, особи, що народилися в Україні — переселенці останніх десятиліть.

Щойно послаблення русифікаційного тиску за Горбачова дало можливість організувати українські громади і сприяти росту національної свідомості через піднесення культурного рівня — в різних місцевостях більшого скупчення українців утворилися українські громадські об'єднання, яких у 1995 році нараховувалося 74 у 26 регіонах, з них 16 — релігійних (греко-католиків), й усі вони створили Об'єднання українців Росії на чолі з О. Руденком-Десняком. Більшість цих організацій зареєстровано легально, і вони ведуть свою культурницьку роботу, організовують школи з українською мовою, драматичні гуртки і хори. У 1995 році уряд України підписав Угоду з урядом РФ про співпрацю в галузі культури, науки й освіти та Угоду про співробітництво між державними комітетами України у справах національностей та міграції і Міністерства РФ у справах національностей та федеративних відносин.

У Владивостоці, де колись діяло Товариство «Просвіта», організовано в січні 1991 року Товариство української культури Приморського краю, яке взяло курс на організацію концертів і пропагування українського сценічного слова. Але місцева влада не дуже радо зареєструвала новостворену організацію, і дозволу та часу на трансляцію концертів через телебачення не можна було домогтися.

Інше новостворене далекосхідне об'єднання українців «Зелений Клин», як і засноване 25 червня 1992 р. Об'єднання Українців Примор'я «Громада», також не було зареєстроване і припинило свою діяльність. У 1992/93 шкільному році Товариство української культури Приморського краю спробувало створити українську недільну школу, але місцева влада це заборонила. У 1992 році в Уссурійську Приморського краю було зорганізоване Товариство української мови й культури, діяльність якого зводилася, в основному, до відзначення національно-культурних подій та релігійних свят. Але в 1999 році воно також припинило своє існування (ст. 224). Була також спроба видавати український часопис «Українець на Зеленому Клині», який в листопаді 1993 року перестав виходити через брак не тільки матеріальної, але й моральної підтримки.

19 березня 1993 року у Владивостоці відбувся П'ятий Всеукраїнський Далекосхідний з'їзд, на якому було створено об'єднання «Зелений Клин» та обрано новий Секретаріат. З'їзд надіслав звернення до Президента Російської Федерації Бориса Єльцина та органів влади на місцях щодо визнання організації. Однак об'єднання так і не було зареєстроване й фактично не розгорнуло своєї діяльності. Це була остання спроба відновити українську державність на Зеленому Клині.

Останнім часом, через політику асиміляції українське населення Далекого Сходу швидко зменшується. Ця тенденція наглядно виявилася в даних російського перепису:

• 2002 — 256,4 тис. (4,4 %)
• 2010 — 49,9 тис. (2,8 %)

У той же час випускається літературний збірник «Далекосхідна хвиля».

Щодо національно-культурної автономії

Юрко Градовський, ви звичано прибрали головні нісенітниці, але проблему це не випраивило. Та й це неможливо без вторинних джерел про нац-культ автономію. Ви зробили статтю про ніколи не існувавшую єдину автономію. А насправді була національно-культурна атономія Благовіщенська Укр. Окр. Рада, та ще декілька, а єдиної автономії у складі Далекосхідної Республіки - не було. І до речі, на землях Далекого Сходу де проживала більшість українців, але які не входили у склад ДР, і ніяких українських автономій не було. --Wanderer777 (обговорення) 12:05, 29 червня 2020 (UTC)

@Wanderer777:,поволі - не в один день Київ збудували. Я не можу весь вільний час приділяти цій статті. --Юрко (обговорення) 14:14, 29 червня 2020 (UTC)

• Стоп, а навіщо прибрали шаблон з датами і перейменували статтю?--Бровар (обговорення) 13:26, 2 липня 2020 (UTC)
• В такому вигляді вона не відрізняється від Зеленого клину і тому її можна видалити.--Бровар (обговорення) 13:27, 2 липня 2020 (UTC)
• @Юрко Градовський:, давайте повернемо стару версію і будемо редагувати все поступово, бо з статті зникли всі основні деталі державності.--Бровар (обговорення) 13:41, 2 липня 2020 (UTC)

Там не було державности. Стаття Зелений Клин є головною, а ця стаття про національний український рух. Тому треба скоротити той розділ в статті "Зелений Клин". Щодо шаблону, то Ви можете правити його як знаєте, але не перетворювати це знову на країну, бо її не існувало.--Юрко (обговорення) 13:46, 2 липня 2020 (UTC)

Плюс до того, зі статті зникло все копівіо, котрого було тут 96%.--Юрко (обговорення) 13:48, 2 липня 2020 (UTC)

• Як же ж не існувало, коли в обговоренні статті на видалення я навів купу друкованих джерел, які підтверджують, що Українська Далекосхідна Крайова Рада розпочала створення Самостійної Української Далекосхідної Республіки. Вони вимагали від російського уряду визнати Зелений Клин частиною України, проголосили культурну Конституцію українців Далекого Сходу і Самостійну Українську Далекосхідну Республіку. Як мінімум назву треба повернути, вона підкріплена купою джерел.--Бровар (обговорення) 13:58, 2 липня 2020 (UTC)

Розпочала створення, але не створила. Вимагали, але вимоги не досягли мети. Ви вперто намагаєтесь видати бажане за дійсність. Повертайте що хочете, з мене досить, я витратив купу часу, щоб зробити з безладного нагромадження малопов'язаної інформації з елементами ОД та майже стовідсотковим копівіо щось схоже на статтю, досяг консенсусу, але Ви, замість рухатись далі, бажаєте вертати назад. --Юрко (обговорення) 14:07, 2 липня 2020 (UTC)

Щодо назви. Назва проєктна, я взяв нейтральний варіянт.--Юрко (обговорення) 16:00, 2 липня 2020 (UTC)

Я дуже вдячний вам за допомогу. Переписав вступ і підкріпив ледь не кожне слова джерелами.--Бровар (обговорення) 18:18, 3 липня 2020 (UTC)

Я спостерігаю. Не поділяю Ваш кут погляду, але він має право на існування.--Юрко (обговорення) 18:22, 3 липня 2020 (UTC)

Можете додати свої зауваження, я врахую.--Бровар (обговорення) 18:31, 3 липня 2020 (UTC)

Мою версію Ви бачили. Я більше не втручаюсь.--Юрко (обговорення) 20:16, 3 липня 2020 (UTC)

А я поверну вашу версію як консенсусну. --Wanderer777 (обговорення) 12:58, 4 липня 2020 (UTC)

@Wanderer777:, але Ви не адмін.--Юрко (обговорення) 13:01, 4 липня 2020 (UTC)

То й що? Ви зробили непогану роботу, я може з чимось і не згоден, але це - вже досить пристойна стаття. Можемо вважати, що ми декого консесусу дійшли. А руйнувати це та вносити у текст оригінальні дослідження, що протирічать тексту статті - то не є добре. Вважаєте що я не правий? --Wanderer777 (обговорення) 13:06, 4 липня 2020 (UTC)

Я вважаю, що на вас обох треба ПО на редагування цієї статті. --Юрко (обговорення) 14:12, 4 липня 2020 (UTC)

Ну то таке... --Wanderer777 (обговорення) 16:40, 4 липня 2020 (UTC)

Краще скажіть, в укрвікі номінатор може закрити свою номінацію на ВИЛ, чи обов'язково чекати адміністратора? --Wanderer777 (обговорення) 16:40, 4 липня 2020 (UTC)

Може повідомити про відсутність претензій та просити про закриття номінації. --Юрко (обговорення) 16:52, 4 липня 2020 (UTC)

Краще щоб рада адмінов Вікіпедії України зминили правіла, бо за ціх сучасні режимні правіла користування Вікіпедії страдають і справжні пітвержеені статт'ї.

А страдають справжні статті від неграматних та не опитних адмінов і помічником патрульних Вікіпедії.

Вторічний джерело це державний документи та відіоросповідь офіційних ЗМІ (пруфів). --Dnvlio (обговорення) 23:55, 16 лютого 2023 (UTC)

Вилучення

Прошу повернути шаблон на вилучення цієї статті, так як триває оскарження.--Бровар (обговорення) 10:56, 5 липня 2020 (UTC)

А я проти повернення шаблона на вилучення цієї статті!

Бо це стаття пітвержена і в ньому є вторічне джерело с телеканала 5 Українский с передачі машину часу де показують документальні фільми з історії . --Dnvlio (обговорення) 00:05, 17 лютого 2023 (UTC)

Рецензія Інституту історії України НАН

Користувач Djohnni здійснив велику роботу й отримав рецензію на цю статтю з Інституту історії України НАН України. Її можна знайти за посиланням: ̶У̶к̶р̶а̶ї̶н̶с̶ь̶к̶а̶ ̶Д̶а̶л̶е̶к̶о̶с̶х̶і̶д̶н̶а̶ ̶р̶е̶с̶п̶у̶б̶л̶і̶к̶а̶. medium.com. Процитовано 10 грудня 2020.. Усі причетні можуть бути вдячні за таке роз'яснення.--Brunei (обговорення) 16:11, 10 грудня 2020 (UTC)

А де герб Зеленого Кліна?

Прошу будьласко знайдить герб Зеленого Кліна до цієї статті в Вікіпеді. --Dnvlio (обговорення) 23:41, 16 лютого 2023 (UTC)