Олена Джионат
| Олена Джионат | |
|---|---|
| Народилася |
8 травня 1888 Бозієнь, Кишинівський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Померла | 1937 |
| Країна |
 Румунія |
| Діяльність | активістка, вчителька, журналістка, публіцистка, активістка за права жінок, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Знання мов | румунська |
| Членство | Societatea Ortodoxă Națională a Femeilor Româned |
| Партія | Селянська партіяd |
Олена Джионат (серб. Elena Djionat, 8 травня 1888 — після 1937) — вихователька, журналістка, правозахисниця, феміністка, співзасновниця та лідерка «Організації Бессарабських жінок».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в 1888 році в селі Бозієнь, яке на той час було частиною Російської імперії. Два роки навчалася на медичному факультеті в Одеському університеті.[1]
Діяльність[ред. | ред. код]
У вересні 1917 року Олена Джионат заснувала першу румунську школу в Кишиневі.[2] З 1919 року працювала вчителькою, а потім стала директоркою в початковій школі, і пропрацювала там до 1935 р.
Окрім кар'єри як вихователька молодих дівчат, Олена також стала активісткою у феміністському русі.
У листопаді 1928 р. Олена Джионат провела велику асамблею в Кишиневі. Заснувала йе очолювала Бессарабську жіночу організацію.
Адміністративна реформа 1927 року дозволила румунським жінкам брати участь у політичній боротьбі на низовому рівні, що згодом пояснює жіночу соціальну активність.[3]
18 — 19 червня 1933 року відбувся перший з'їзд Бессарабських жінок, на яку були запрошені гості з усієї країни. Конгрес очолила О. Джионат.
У досягненні своїх цілей Джионат вступила до Національної селянської партії, а також опублікувала журнал «Феміністський рух», який вона особисто профінансувала коштом незначної вчительської зарплати.[4]
Конгрес сформулював пропозицію, подану до короля Румунії Кароля II, яка вимагала повної політичної та громадянської рівності для всіх громадян, незалежно від статі, класу, доходу чи титулу, а також скасування різних обмежень на жіночу освіту. У заяві також містилося сильне пацифістське послання.
У 1937 році вона була муніципальним радником міста Кишинева. Діяльність Олени Джионат після 1937 року залишається невідомою.[1]
Джерела[ред. | ред. код]
- A Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminismus in Central, Eastern and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries / [Eds.]: De Haan, F. — Daskalova, K.- Loutfi, A. Budapest — New York, Central European University Press 2006. 678 s. ISBN 963-7326-39-1
- Familia Română"
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б 1957-, Haan, Francisca de,; Krasimira., Daskalova,; Anna., Loutfi, (2006). Biographical dictionary of women's movements and feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe : 19th and 20th centuries (вид. 1st ed). New York: Central European University Press. ISBN 9637326391. OCLC 63197522.
- ↑ Maria Barbă, Elena Alistar – pedagog de vocație, prima femeie în sfatul țării, în Analele ştiinţifice ale universităţii de stat „B. P. Hasdeu” din Cahul, vol. x, 2014, p. (PDF).
- ↑ Familia Română (PDF).
- ↑ FAMILIA ROMÂNÃ (PDF).
|
