Оленівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Оленівка

Донецьк — Волноваха
Донецька залізниця
Донецька дирекція
смт Оленівка

Вокзал станції Оленівка
Вокзал станції Оленівка
Вокзал станції Оленівка
47°50′13″ пн. ш. 37°39′03″ сх. д. / 47.83694° пн. ш. 37.65083° сх. д. / 47.83694; 37.65083Координати: 47°50′13″ пн. ш. 37°39′03″ сх. д. / 47.83694° пн. ш. 37.65083° сх. д. / 47.83694; 37.65083
Рік відкриття 1872 (152 роки)
Тип проміжна
Колій 10
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 840
Відстань до Волновахи, км 32
Відстань до Донецька, км 26
Код станції 486503 ?
Код «Експрес-3» 2214264 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Оленівка. Карта розташування: Донецька область
Оленівка
Оленівка
Оленівка на Вікісховищі

Оле́нівка — проміжна залізнична станція Донецької дирекції Донецької залізниці на електрифікованій лінії Донецьк — Волноваха між станціями Доля (6 км) та Південнодонбаська (15 км). У південному напрямку відгалужується залізнична лінія на Докучаєвськ, що використовується для вантажного руху. Розташована у центрі смт Оленівка Кальміуського району Донецької області[1].

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1872 року під час прокладання Костянтинівської залізниці, яка доволі швидко увійшла до складу Донецької кам'яновугільної, а ще через деякий час ця частина гілки приєднана до Катерининської залізниці.

У 1963 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Ясинувата — Маріуполь[2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

До середини 2014 року через станцію Оленівка прямували приміські електропоїзди сполученням Маріуполь — Ясинувата[3]. Впродовж 20142019 років рух на ділянці Донецьк — Оленівка був припинений.

19 серпня 2019 року на станцію вперше за п'ять років прибув приміський поїзд у складі двох вагонів сполученням Донецьк — Оленівка. Поїзд курсує двічі на день[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Залізнична станція Оленівка. vokzal.org.ua.
  2. Історія електрифікації залізниць (1961—1963). parovoz.com (рос.).
  3. Розклад руху приміських поїздів. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 22 серпня 2013.
  4. Два вагони до мегаполісу: новий маршрут, на якому є можливість доїхати з Донецька (фото, відео). radiosvoboda.org. 20 серпня 2019. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Панорама[ред. | ред. код]