Залізничний транспорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залізничний транспорт
Довжина залізничної мережі різних країн
Країна Довжина залізниць (км)
× весь світ 1 122 650
1 США 194 731
2 Росія 87 157
3 Китай 71 600
4 Індія 63 518
5 Канада 49 422
6 Німеччина 45 514
7 Австралія 41 588
8 Аргентина 34 463
9 Франція 32 682
10 Бразилія 31 543
11 Польща 23 420
12 Японія 23 168
13 Україна 22 473
14 ПАР 22 298
15 Мексика 19 510
16 Італія 19 493
17 Великобританія 16 893
18 Іспанія 14 189
19 Казахстан 13 601
20 Швеція 11 481
21 Румунія 11 385

Залізни́чний тра́нспорт — вид транспорту, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Залізничний транспорт є частиною логістичних ланцюгів, які сприяють міжнародній торгівлі і економічному зростанню.

Головні складові[ред.ред. код]

Головними складовими залізничного транспорту є:

  • матеріальна (власне залізниця), що ділиться на
  • інфраструктуру: залізнична колія і штучні споруди (мости, тунелі, вокзали, станції, депо), пристрої сигналізації, централізації і блокування (СЦБ), контактна мережа (прилади електропостачання, тягові підстанції)
  • рухомий склад: тяговий (локомотиви) і не тяговий (вагони) — вантажні і пасажирські
  • експлуатаційна, що в свою чергу ділится на:
  • технічну експлуатацію — диспетчерське керування, розробка оптимальних прийомів керування процесом перевезень;
  • комерційну експлуатацію — відносини з вантажовідправниками / вантажоотримувачами / вантажовласниками і пасажирами.

Історія[ред.ред. код]

Англійські інженери Джеймс Ватт і Джордж Стефенсон створили першу залізницю, по якій ходили паровози зі Стоктона в Дарлінгтон у 1825 р. Після цього почалося інтенсивне будівництво залізниць в Англії, континентальній Європі і Північній Америці як заощадливого і швидкого виду транспорту та зв'язку. Після Другої світової війни паровози були замінені електровозами і тепловозами. У, той же час розвивалися інші види транспорту: автомобільний, повітряний і ін., і залізниці перестали бути основним способом пересування на великі відстані. З 1970-х почалося інвестування швидкісних залізниць, в Англії почав експлуатуватися високошвидкісний дизельний локомотив, спеціальні лінії були побудовані в Японії і Франції.

У багатьох країнах довжина залізничної мережі скорочується. Так, у США колись було понад 400 000 км залізниць.

Залізничний транспорт і безпека[ред.ред. код]

Залізничний транспорт є значно безпечнішим (в кілька разів) у порівнянні з авіа, автомобільним і морським транспортом.[1]

Залізничний транспорт у світі[ред.ред. код]

Країни без залізниці[ред.ред. код]

Залізничний транспорт в Україні[ред.ред. код]

Першими залізницями в Україні стали Перемишль — Львів (1861) на заході й Одеса — Балта (1865) на півдні країни. Вже з 1868 р. будувалися багато залізниць.

Залізнична мережа України в основному сформувалася до кінця XIX ст. Щільність залізничних шляхів сполучення в Україні становить 38 км на 1 тис. км, у Франції, наприклад, 65 км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізниць найщільніша на південному сході (Донбас), а також на заході країни. Загальна довжина залізничних шляхів загального користування— 22,7 тис. км, із них 8,3 тис. км, або 37%, електрифіковано, 8,0 тис. км, або 35%, є дво- і багатоколійними.

Історія будівництва залізниць України

Найважливішими залізничними магістралями України є: Київ — Фастів — Козятин — Здолбунів — Львів, Козятин — Жмеринка — Одеса, Київ — Конотоп — Шостка, Київ — Полтава — Харків — Дебальцеве, Фастів — Сміла — Дніпропетровськ, Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Донецьк, Харків — Дніпропетровськ — Запоріжжя — Сімферополь — Севастополь, Львів — Мукачеве — Чоп та ін. Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Козятин,Дебальцеве, Жмеринка, Сміла та ін.

Організаційно залізничний транспорт України загального користування підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, до сфери управління якої належить шість залізниць: Південно-Західна (з центром у Києві), Львівська, Південна (центр у Харкові), Донецька, Придніпровська (центр у Дніпропетровську) й Одеська.

Основними вантажами є мінеральні добрива, будівельні матеріали, кам'яне вугілля та руди, зокрема залізні. Важливе місце займають також різноманітні метали і нафтові вантажі.

Ці вантажі становлять близько чверті усіх перевезень. Найбільш напруженими лініями вантажопотоків є Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Дебальцеве, Кривий Ріг — Фастів — Козятин — Львів, а також лінії до морських портів: Одеси, Бердянська, Маріуполя та ін.

Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1520 +8;-4 мм) до європейського зразка (1435 мм), як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.

Організація руху[ред.ред. код]

Найважливішими принципами організації руху на мережі залізниць є:

  • повне забезпечення потреб населення в транспортному обслуговуванні при безумовному виконанні безпеки руху поїздів, безпеки пасажирів, збереження вантажів, багажу та вантажобагажу;
  • виконання заявок вантажовідправників на перевезення вантажів;
  • тісна взаємодія всіх підрозділів, що забезпечують перевізний процес: станцій, вокзалів, ділянок, напрямків, локомотивних і вагонних депо, які будують свою роботу на основі розроблених технологічних процесів при суворому дотриманні безпеки руху, принципів паралельності операцій, ритмічності і рівномірності ;
  • організація вагонопотоків у поїзди згідно з планом формування, підвищення транзитності і швидкості просування за напрямами;
  • просування поїздів по ділянках строго за графіком, виконання якого обов'язково для всіх служб і підрозділів залізничного транспорту;
  • встановлення технічних норм для станцій, відділень і залізниць;
  • організація оперативного планування і диспетчерського керівництва на мережі.

Ці принципи реалізуються при широкому впровадженні засобів автоматики, телемеханіки, комплексних автоматизованих систем та оптимізації моделі управління перевізним процессом. Закон України «Про залізничний транспорт » визначає економічні, правові та організаційні засади діяльності залізничного транспорту, його роль і місце в економіці та соціальній сфері країни. Він регламентує відносини залізничного транспорту з органами державної влади, іншими видами транспорту, юридичними особами і громадянами, які є власниками об'єктів залізничного транспорту, а також з пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, вантажобагажу та багажу. Статут залізничного транспорту регулює відносинни між залізницями і вантажовідправниками, вантажоодержувачами, пасажирами, іншими фізичними та юридичними особами, при користуванні послугами транспорту і визначає їх права, обов'язки і відповідальність. Зовнішньоекономічна діяльність залізничного транспорту відповідно до Закону «Про залізничний транспорт» визначається договорами, а внутрішньоекономічна - правилами. Такими документами, що регламентують перевізний процес, є:

  • Збірник правил перевезення вантажів на залізничному транспорті;
  • Правила перевезення небезпечних вантажів по залізницях;
  • Технічні умови навантаження і кріплення вантажів.

Основою поточної роботи всіх підрозділів транспорту є план перевезень, за даними якого складається план формування поїздів, що розділяє сортувальну роботу між станціями.Для забезпечення виконання плану перевезень здійснюється технічне нормування, що передбачає розподіл вагонного і локомотивного парків між дорогами і відділеннями відповідно до їх потреб, найкраще використання рухомого складу і пропускної здатності ліній. Документом, об'єднуючим діяльність всіх підрозділів залізничного транспорту, що забезпечує злагодженість у їхній роботі, є графік руху поїздів.На основі графіка і плану формування поїздів розробляються технологічні процеси, що забезпечують чітку взаємодію парків і районів станцій.Поточна технічна робота підрозділів мережі залізниць здійснюється при обов'язковому виконанні наказів та інструктивних вказівок Укрзалізниці.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]