Спустелювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спусте́лювання — пониження природно-ресурсного потенціалу території нижче умовного (допустимого) рівня, який позначається в деградації рослинного покриву, погіршенні біологічної продуктивності земель, може призвести до виникнення умов, аналогічних пустельним.

Спустелювання або дезертифікація — деградація земель в аридних, напіваридних (семіаридних) і посушливих (субгумідних) ділянках земної кулі, викликане як діяльністю людини (антропогенними причинами), так і природними факторами і процесами. Термін «кліматичне спустелювання» був запропонований в 1940-х роках французьким дослідником Обервілем. Поняття «земля» в даному випадку означає біопродуктивність систему, що складається з ґрунту, води, рослинності, іншої біомаси, а також екологічні і гідрологічні процеси всередині системи. Деградація земель — зниження або втрата біологічної і економічної продуктивності орних земель чи пасовищ в результаті землекористування. Характеризується висушування землі, в'яненням рослинності, зниженням пов'язаності ґрунту, внаслідок чого стає можливою швидка вітрова ерозія та освіта пилових бур. Спустелювання відноситься до складнокомпенсувальних наслідків кліматичних змін, оскільки на відновлення одного умовного сантиметра родючого ґрунтового покриву йде у аридної зоні в середньому від 70 до 150 років.

Див. також[ред.ред. код]