О панно Інно...

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
О панно Інно, панно Інно!..
Жанр вірш
Автор Павло Тичина
Мова українська
Написано 1915

«О панно Інно, панно Інно!.. » — ліричний вірш українського письменника Павла Тичини, входить до збірки «Сонячні кларнети».

Історія створення[ред. | ред. код]

Вірш «О, панно Інно…» автобіографічний, написаний у 1915 році. На створення поезії Павла Тичину надихнули спогади про кохання. У 1913 р. юнак навчався в Чернігівській духовній семінарії. З ним навчався Віктор, син чернігівського літератора Івана Коновала. Саме він познайомив Павла з сестрою Поліною. Павло і Поліна певний час зустрічалися, але дівчина вийшла заміж за іншого. Сестра Полі Ганна (Нюся), яку за тодішньою модою неофіційно перейменували в Інну, закохалася в Павла і навіть освідчилась йому у своїх почуттях. Інна була скромною та лагідною, саме їй поет присвятив вірш. У 1920 році Тичина включив вірш до другого видання збірки «Сонячні кларнети».

Тема[ред. | ред. код]

У вірші поет згадує ніжні почуття, утверджує думку про непостійність і суперечливість кохання. Провідний мотив твору — туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього.

Композиція вірша[ред. | ред. код]

У вірші дві восьмирядкові строфи. Перша строфа звучить мажорно, у ній згадується про ніжне почуття. Друга навпаки мінорна, у ній звучить сум за втраченим коханням. Написаний вірш п’ятистопним ямбом, римування у вірші кільцеве.

Художні особливості[ред. | ред. код]

Вірш поєднує риси імпресіонізму, символізму і неоромантизму. Увага приділена кольорам, звукам, символам, аналізується внутрішній світ ліричного героя. На початку вірша появляються два символи: вікно і сніги. Вікно асоціюється з розлукою, а сніги (слово повторюється у вірші чотири рази) символізують холод. Поет використав власні неологізми: дитинно, злотоцінно; порівняння: Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів. Звертання до дівчини «О, панно Інно, панно Інно» звучить рефреном. Наявні епітети: зимовий вечір, вам чужий. Є метафора: любові усміх квітне.

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Джерела[ред. | ред. код]

У Вікіджерелах є
  • Підручник Українська література, 11 клас – О.Заболотний, 2019, К., Грамота
  • Харчук Р. Павло Тичина: літературний портрет / Роксана Харчук // Дивослово. – 2014. – № 10.
  • Вибрані вірші / Павло Тичина, Максим Рильський ; передм. і комент. Л. В. Ушкалова. – Харків : Фоліо, 2013.
Творчість Павла Тичини
Поетичні збірки
«О панно Інно...» (1915)  • «Пам'яті тридцяти» (1918)  • «Сонячні кларнети» (1918)  • «Плуг» (1920)  • «Замісць сонетів і октав» (1920)  • «В космічному оркестрі» (1921)  • «Золотий гомін» (1922)  • «Вітер з України» (1924)  • «Надходить літо» (1929)  • «На майдані» (1930)  • «Чернігів» (1931)  • «Партія веде» (1933)  • «Чуття єдиної родини» (1938)  • «Живи, живи, красуйся!» (1949)  • «І рости, і діяти» (1949)  • «Могутність нам дана» (1953)  • «На Переяславській Раді» (1954)  • «Ми свідомість людства» (1957)  • «Дружбою ми здружені» (1958)  • «До молоді мій чистий голос» (1959)  • «Батьківщині могутній» (1960)  • «Зростай, пречудовий світе» (1960)  • «Тополі арфи гнуть» (1963)  • «Срібної ночі» (1964)  • «Вірші» (1968)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=О_панно_Інно...&oldid=42317113