Панченко Платон Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Платон Панченко
Псевдонім П. Таїсич
Народився 16 (28) лютого 1856(1856-02-28)
Каменка, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 1911(1911)
Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Національність українець
Діяльність поет
Мова творів українська

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Платон Миколайович Панченко (*16  (28) лютого 1856(18560228), село Каменка (нині Малоархангельського району Орловської області) — 1911, Ростов-на-Дону), літературний псевдонім — П. Таїсич — український поет.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався спочатку в гімназії, потім в Петровсько-Розумовській академії в Пулавах та Ризькому університеті на вчителя німецької мови та математики. За напрямом не працював. Заробляв на життя приватними лекціями в Астрахані, згодом в Катеринодарі.

За демократичні переконання переслідувався поліцією. Друкувався починаючи з 1880-х — вірші в журналах «Зоря», «Літературно-науковий вісник», альманахах — «Нива», «З-над хмар і з долин», та антологіях — «Акорди», «Українська муза».

В рецензії на його вірш «Рідний край», надрукований 1885 року в літературному збірнику «Нива», Іван Франко називає його учнем Старицького.

В його поезії найшли ми ось які невживані досі, а може й уковані слова: «час предзорній» (у Старицького далеко краще: «нічка беззара»; у Шевченка: «досвітняя година»); «чистий плес», у нас: «чисте плесо» – Wasserspiegel, а також глибоке, тихе місце в ріці; «захід оджеврів», звичайно: «захід розжеврівся»; «сріброводий ставок», слово коли й нове (нам досі не стрічалось), то на всякий спосіб гарно утворене і обогачаюче нашу поетичну мову.

— Іван Франко

Помер в тяжких злиднях.

Твори[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]