Панюта Віталій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Панюта
Панюта Віталій Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 жовтня 1978(1978-10-29)
м. Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 24 жовтня 2022(2022-10-24) (43 роки)
поблизу Бахмута на Донеччині
(загинув у бою)
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Військова служба
Роки служби 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 53 ОМБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панюта.

Віталій Володимирович Панюта (нар.. 29 жовтня 1978, м. Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом. 24 жовтня 2022, поблизу Бахмута на Донеччині) — український військовий, учасник російсько-української війни, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Віталій Панюта народився 1978 року в Конотопі на Сумщині. Після закінчення Конотопської спеціалізованої школу № 3, продовжив навчання в Конотопському вищому професійному училищі №4, а пізніше закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Певний час працював в Конотопському ДП «Авіакон», а пізніше продовжив свою трудову діяльність на будівництві в містах України та далекого зарубіжжя. Під час повномасштабної війни України проти країни-агресора росії, в червні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Ніс військову службу на посаді розвідника-радіотелефоніста 53-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Загинув 24 жовтня 2022 року поблизу Бахмута на Донеччині під час виконання бойового завдання в бою. Чин прощання із загиблим пройшов 28 жовтня 2022 року в Соборі Різдва Пресвятої Богородиці Конотопа. Поховали Віталія Панюту на Гороховому кладовищі в селі Попівка поблизу Конотопа[1][2][3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Рубрика «Вони загинули за Україну». Конотопський краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського (укр.). 23 лютого 2023. Процитовано 14 серпня 2023.
  2. ↑ ВІТАЛІЙ ПАНЮТА, розвідник-радіотелефоніст, Герой із СУМЩИНИ, загинув, захищаючи рідну УКРАЇНУ. ivanzhytnyk.com. Процитовано 14 серпня 2023.
  3. ↑ Віталій Панюта загинув на Донеччині - Панорама (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 14 серпня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панюта_Віталій_Володимирович&oldid=40899803