Парейдолія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велетенський ведмідь п'є з моря — гора Аю-даг (Крим)
«Обличчя Марса»  — один з найвідоміших прикладів парейдолії

Парейдолія, парейдольна ілюзія (грец. para  — поруч, близько, відхилення від чого-небудь, грец. eidolon  — зображення)  — різновид оптичних ілюзій (так звані «сенсорні ілюзії доповнення»); полягає у формуванні ілюзорних образів, за основу яких виступають деталі реального об'єкта.

Короткий опис[ред.ред. код]

При парейдолії невиразний та незрозумілий зоровий образ сприймається як щось виразне та визначене  — наприклад, постаті людей чи тварин в хмарах, зображення обличчя людини на поверхні Марса, «приховані повідомлення», що їх можна почути при реверсуванні аудіозаписів. 

Хоча парейдолія є цілком банальним явищем, яке можуть спостерігати майже всі люди, дуже інтенсивні й часті парейдолії можуть буди симптомом ініціальних стадій гострих психозів. Якщо парейдолії втрачають характер об'єктивності, реальності для пацієнта і супроводжуються появою почуття їхньої штучності, ілюзорності, маревного тлумачення, то вони називаються псевдопарейдоліями. 

З нейро-когнітивного погляду парейдолія розглядається в рамках нейрофізіології сприйняття. Щодо зорового сприйняття чи, наприклад, процесу читання можна сказати: «Людина радше вгадує, ніж бачить»[1] це так само стосується механізмів розпізнавання форм. Як приклад тут можна згадати дослідження щодо впізнання прототипних облич, проведене де Шоненом[2]

Приклади[ред.ред. код]

Буденними прикладами парейдолії можуть бути химерні обриси хмар, «обличчя» автомобілів, автобусів, фасадів будинків, химерно сформовані гілки чи стовбури дерев тощо.

  • найвідоміша Кримська парейдолія — Ведмідь-гора (Аю-даг).
  • 2004 року хлібний тост, на якому після підсмажування з'явився «портрет» Діви Марії був проданий за 28 000 доларів[3]

Феномени, що часто пояснюються як парейдолія[ред.ред. код]

Інтерпретація[ред.ред. код]

У монографії «Духовна енергія» (фр. L'Énergie spirituelle) Анрі Бергсон висловив гіпотезу про те, що парейдолія постає у вигляді природних фосфенів, які з'являються, коли заплющити очі, і з яких виробляються образи наших сновидінь.

На думку вчених, парейдолія може бути переконливим поясненням таких явищ, як сприйняття «аудіопослань» у звукозаписах, що прослуховуються задом наперед. 

З погляду наукового скептицизму, парейдолія пояснює численні випадки релігійних з'яв (наприклад, з'яви Діви Марії) та різних «паранормальних» явищ.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. J. Kevin O'Regan — Laboratoire Psychologie de la Perception. Centre National de Recherche Scientifique. Institut Paris Descartes de Neurosciences et Cognition
  2. de Schonen, S., 2009. Percevoir un visage dans la petite enfance. L’Évolution Psychiatrique, 74(1), p.27-54.
  3. 'Virgin Mary' toast fetches $28,000, bbc.co.uk, 23 листопада 2004.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]