Артефакт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Артефа́кт (лат. artefactum, «штучно зроблений») — явище, процес, предмет, властивість предмету або процесу, поява якого в спостережуваних умовах за природних причин неможлива або є маловірогідною. Поява артефакту є ознакою цілеспрямованого втручання в спостережуваний процес або наявність якихось неврахованих чинників.

У загальнонауковому значенні артефакт — стабільне й відтворюване відхилення результату експерименту, спричинене засобами проведення експерименту, дефектами методики, впливом суб’єктивного фактору.

Археологія[ред.ред. код]

Артефакт в археології — це продукт людської діяльності, об'єкт матеріальної культури, що містить у собі певний зміст інформації про минуле: господарські знаряддя, зброя, одяг, предмети культу й поклоніння тощо. Частковий синонім — археологічна пам'ятка.

Естетика[ред.ред. код]

В естетиці термін використовується етимологічно, тобто безпосередньо для позначення предметів, створених спеціально для функціонування в системі мистецтва. У трактуванні інституціональної школи в якості артефакту у відповідному оточенні може виступати будь-який реальний об'єкт (зокрема, так вважає Д. Дікі в роботі «Мистецтво й естетика: введення в інституціональний аналіз», 1974). У цьому випадку під артефактом розуміється будь-який предмет, що є художнім твором. У сучасній естетиці звичайно проводиться розмежування між артефактом і художнім твором. Артефакт, як правило, має матеріальне втілення і є носієм певних художніх змістів. Структуралісти крім цього розрізняють артефакт і естетичний об'єкт. Тут артефакт виступає свого роду «зовнішнім символом» (Мукаржовський) естетичного об'єкта.

Артефакт має три основні складові елементи:

  • психоаналітичний — встановлює зв'язок між артефактом й антропол. спонуканням,
  • структурний — виявляє комунікативно-функціональну домінанту,
  • герменевтичний — визначає обрії розуміння й інтерпретації.

Артефакт функціонує в середовищі культурно-семантичного поля (наприклад, літератури), що визначає зміст артефакту і його матеріальний носій. Артефакт є полісемантичним і тому являє собою абстрактний носій культурної семантики, що проявляється по-різному в різних контекстах використання.

До основних модальностей існування артефакту можна віднести:

  • матеріальну (форма об'єктивації штучного об'єкта),
  • функціональну (сума модифікацій при його використанні);
  • семантичну (його значення, змісти, цінність у контекстах социокультурной комунікації).

Психологія[ред.ред. код]

Артефакт у загальнопсихологічному значенні — факт, не властивий природному ходу процесу, викликаний штучно.[1]

Соціологія[ред.ред. код]

У соціології поняття артефакту найчастіше використовується в рамках позитивістської парадигми, завданням якої є опис соціальної реальності та наявних у ній емпіричних соціальних фактів за допомогою методів спостереження, опитування та інших. Спостережувані та зафіксовані дослідниками дії та судження називаються фактами. При вивченні суспільства науковець втручається у соціальну реальність. Наприклад, задаючи запитання респондентові, він провокує його до роздумів над цим запитанням, а пропонуючи варіанти відповідей, спрямовує ці роздуми. Артефакт - це істотні зміни у характеристиках соціального, що відбуваються в процесі дослідження цього соціального. Соціологи-позитивісти проблематизують явище виникнення артефактів у процесі вивчення суспільства[2].

Інформатика[ред.ред. код]

В інформатиці термін артефакт може вживатися у таких значеннях:

В інших галузях знань[ред.ред. код]

  • Артефакт у документалістиці — шумовий елемент на документі, можливо, не створений спеціально (плями, випадкові риси) і не є частиною документа, але робить його унікальним;
  • Цифрові артефакти — те ж, у цифрових документах
  • Артефакт культури — штучно створений об'єкт, що має знаковий або символічний зміст. Артефактами культури можуть бути створені людьми предмети, речі, а також феномени духовного життя суспільства: наукові теорії, забобони, твори мистецтва та фольклор;
  • Артефакт клініки — особливі поведінкові порушення, що виникають у пацієнтів психіатричних клінік як реакція на нову, стресову ситуацію, в яку вони потрапляють (часто примусова госпіталізація, відсутність осмислених занять, обмеження соціальних контактів тощо). Вони накладаються на основну симптоматику, ускладнюючи тим самим поточний діагноз. У значній мірі артефакти клініки можуть бути згладжені при організації працетерапії та групових форм занять для пацієнтів;
  • Артефакт у теорії мистецтва — претендент на звання художнього твору;
  • Артефакт у фантастиці — унікальний предмет, що має свою історію та особливості (магічні, якщо жанр — фентезі);
  • Артефакт у комп'ютерних іграх — рідкісний, унікальний предмет, що дає гравцеві вагомі ігрові переваги (особливо поширене в іграх з рольовими елементами і онлайн-іграх, наприклад, WarCraft.
  • Артефакт у математиці — унікальна формула.

Література[ред.ред. код]

  • А. Б. Красноглазое. Артефакт // Культурология. XX век. Энциклопедия, СПб 1998.
  • Бердяев Н. А. Человек и машина (Проблема социологии и метафизики техники) // ВФ. 1989. № 2;
  • Мамфорд Л. Миф машины // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12. Социально-полит, исследования. 1992. № 1;
  • Новая технократич. волна на Западе: Сб. текстов. М., 1986;
  • Эспиноза Сервер А. Кто есть человек? Филос. антропология // Это человек: Антология. М., 1995.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Психологический словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Политиздат, — 494 с.
  2. Яковенко Ю. Проблема артефакту в соціології: Історико-теоретичний формат аналізу // Психологія і суспільство: Укр. наук-екон. та соц.-псих. часопис. — 12/2004. — N 4. — С.75-94.