Пархоменко Ігор Валерійович
Пархоменко Ігор Валерійович | |
---|---|
Полковник | |
Загальна інформація | |
Народження |
12 серпня 1973 (50 років) Миколаїв |
Військова служба | |
Роки служби | 1995- |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Повітряні сили |
Формування | |
Війни / битви | російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
І́гор Вале́рійович Пархо́менко (нар. 12 серпня 1973) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького.
З життєпису[ред. | ред. код]
Станом на березень 2018 року з дружиною та сином проживав у місті Миколаїв. Заступник командира авіаційної бригади з морально-психологічного забезпечення.
Після початку російсько-української війни (з 2014 року)[1] бере участь у бойових діях як льотчик Су-25 299-ї БрТА.
Син Сергій Пархоменко[ред. | ред. код]
Синові Ігоря Пархоменка, командиру авіаційної ланки 299-ї БрТА Сергієві Пархоменку, за особисту мужність і героїзм присвоєно звання Героя України (посмертно): 14 травня 2022 року він героїчно загинув, виконуючи бойове завдання в Запорізькій області в районі міста Гуляйполе[1]. 29 серпня 2022 року Президент України урочисто передав нагороду родині[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького I ст. (7 квітня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[3]
- орден Богдана Хмельницького II ст. (17 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4]
- орден Богдана Хмельницького III ст. (8 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- орден «За мужність» III ст. (21 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Бойові літаки в небі над Вінницею віддали останню шану молодому льотчику-штурмовику Сергію Пархоменку. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» рідним загиблих українських захисників, удостоєних звання Героя України. president.gov.ua. 29 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 7 квітня 2023 року № 201/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2022 року № 585/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 23 листопада 2022 року № 799/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента
- За зміну командирських польотів миколаївські військові налітали 6 годин в складних погодних умовах
- Декларації
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Полковники (Україна)
- Народились 12 серпня
- Народились 1973
- Військовослужбовці 299-ї бригади тактичної авіації
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького I ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)