Пелиш Василь Петрович
| Василь Пелиш Василь Петрович Пелиш | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 лютого 1995 Старий Самбір, Львівська область, Україна | |
| Смерть | 18 вересня 2022 (27 років) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Васи́ль Петро́вич Пе́лиш (10 лютого 1995, Старий Самбір, Львівська область — 18 вересня 2022, Дніпро, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався у Львівському аграрному університеті. Учасник Революції гідності. З червня 2014-го — солдат, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
Воював на Луганщині. У бою під Новосвітлівкою побратим Василя дістав важке поранення в живіт, Василь з айдарівцями віз його УАЗом до лікарні в Хрящуватому. Поспішаючи, не взяв бронежилета. Дорогою на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате терористи влучили у авто із танка, Василь знепритомнів, зазнав поранення в ногу, було перебито барабанну перетинку. Усі хто був в УАЗі, окрім Василя: сержант Іван Лучинський та солдати Василь Білітюк, Борис Шевчук і Сергій Кононко, від вибуху загинули. УАЗ горів, Василь доповз до людей, які виявилися російськими терористами.
Терористи роздягли та помітили татуювання «Слава Україні», через що росіяни відрубали Василеві руку сокирою. Тримали в луганській лікарні та піддавали психологічним тортурам.
Провів місяць у полоні, після звільнення розповів про бій. Лікувався у львівському госпіталі. Влаштувався працювати обліковцем у Старосамбірській раді. З допомогою канадсько-української програми отримав протез руки, спеціалісти зробили Василю несподіванку — на плечі протеза набитий Тризуб. Займався волонтерською діяльністю.
17 вересня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення росіян до України, Василь брав участь у захисті України, отримав важке поранення біля Костянтинівки Донецької області. Від отриманих травм, на наступний день помер в лікарні Дніпра[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Василь Пелеш, якому в 2014-му відрубали руку за тризуб, помер після поранення. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Потягнув мене за руку, став на неї ногою й рубанув майже по саме плече [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Протез із Тризубом Василя Пелиша став легендою [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |