Пенсильванія-авеню

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид уночі на Пенсильванія-авеню
Вид з тераси Музею новин.

Пенсильва́нія-авеню́ — центральна вулиця столиці Сполучених Штатів Америки міста Вашингтон, яка з'єднує офіс Президента США Білий Дім і будинок Конгресу США — Капітолій. Межує із парковим, музейним та меморіальним комплексом Національна алея. Вважається «найголовнішою вулицею Америки», адже нею проходять паради і процесії, а також марші протесту. Крім того є важливою транспортною артерією столиці та складовою Національної системи «хайвеїв».

Транспортна артерія[ред.ред. код]

Загальна довжина вулиці — 9,3 км, але найголовнішим вважають її прямий відрізок завдовжки 1,9 км від Білого Дому до Капітолію. Одна частина вулиці завдовжки 5,6 км простягається від південно-східного боку Капітолійського пагорбу по капітолійському кварталу, далі по мосту Джон Філіп Сауза через річку Анакостія. Продовження вулиці довжиною 23,3 км від межі Вашингтону йде далі через округ Принца Джорджа в штаті Меріленд й закінчується перехрестям із Ем-Ді-Роуд біля річки Патуксент. Протилежна частина вулиці продовжується на північний захід від Білого Дому на 2,3 км до Ем-Стріт в Джорджтауні.

Історія вулиці[ред.ред. код]

Перехрестя Одинадцятої Стріт і Пенсильванія-авеню в 1921 р.

Заснована проектувальником на ім'я П'єр Ленфан (Pierre (Peter) Charles L'Enfant) Пенсильванія-авеню є однією із найперших вулиць федерального міста. Вперше вона згадується у 1791 р. у листі Томаса Джефферсона. За однією з версій вулиця стала називатися Пенсильванія на знак вибачення за перенесення столиці з Філадельфії — найбільшого міста в штаті Пенсильванія. І Президент Томас Джефферсон і Президент Джордж Вашингтон розглядали цю вулицю, як важливий елемент нової столиці. Після вивчення плану забудови Ленфана Президент Дж. Вашингтон висловив побажання, щоб вона називалася Гранд-авеню. В часи Джефферсона Гранд-авеню перетворилася із брудної та голої в покриту бруківкою і озеленену пірамідальними тополями.

Відрізок Пенсильванія-Авеню між Білим Домом і Капітолієм вважається «церемоніальним серцем американської нації». Джордж Вашингтон називав його «найвеличнішим і найзручнішим». Колись між Білим Домом і Капітолієм був прямий вид, але зведення будинку Казначейства США перекрило його, і історики вважають, що Президент Ендрю Джексон зробив це невипадково. В часи його правління відносини між Президентом і Конгресом були напруженими, тож Джексон не бажав бачити Капітолій із вікна свого службового кабінету й наказав звести між ними якусь державну споруду.

Інаугураційні процесії[ред.ред. код]

Перша інаугураційна процесія пройшла по Пенсильванія-авеню під час переобрання Томаса Джефферсона на 2-й термін. І з того часу кожен Президент США, за винятком 2-ї інаугурації Рональда Рейгана, влаштовував на ній інаугураційний парад. (Рейган відмовився від параду у 1985 р. через погані погодні умови в день інаугурації — мороз і штормовий вітер).

Похоронні процесії[ред.ред. код]

По цій вулиці проходили похоронні процесії сімох із восьми Президентів, які померли під час своїх термінів на посаді — від Вільяма Генрі Гаррісона до Джеральда Форда. Франклін Рузвельт є єдиним главою держави, який помер на посаді, але його похоронна процесія не йшла цією вулицею. Серед колишніх Президентів похоронної процесії по Пенсильванія-авеню удостоїлися Ліндон Джонсон і Джеральд Форд.

Військові паради[ред.ред. код]

У 1865 р. через кілька тижнів після похоронної процесії Авраама Лінкольна по Пенсильванія-авеню пройшов парад Армії Потомак (однієї з частин збройних сил північної Конфедерації, яка перемогла) в ознаменування закінчення Громадянської війни.

Громадські акції[ред.ред. код]
Антивоєнний марш протесту на Пенсильванія-авеню 15.09.2007

Пенсильванія-авеню — традиційне місце для парадів та маршів протесту простих американців. Наприклад, під час депресії у 1890Джейкоб Коксі (Jacob Coxey) організував із п'ятистами прихильниками марш цією вулицею, вимагаючи встановити федеральну допомогу по безробіттю. Так само напередодні інаугурації Вудро Вільсона в 1913 р. й пізніше у 1917 р. суфражистка Еліс Пол (Alice Paul) проводила тут марші протесту суфражисток, об'єднаних в «Національну жіночу партію», з вимогами надання жінкам виборчих прав. В липні 1932 р. армія ветеранів Першої світової війни і їхніх родичів (так звана Бонус Армія) марширувала до Білого Дому, щоб розгорнути пікет з вимогами виплати компенсацій. Один з останніх великих мітингів був у 2009 — марш на Вашингтон.

Пенсильванія-авеню також слугує місцем для різноманітних національних святкувань, включно з денними і нічними костюмованими парадами.

Посилання[ред.ред. код]