Ендрю Джексон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ендрю Джексон
Ендрю Джексон

Час на посаді:
4 березня 1829 — 4 березня 1837
Попередник Джон Квінсі Адамс
Наступник Мартін Ван Бюрен

1-й військовий губернатор Флориди
Час на посаді:
10 березня 1821 — 12 листопада 1821
Попередник не було (іспанська територія)
Наступник Вільям Поуп Дювал

Час на посаді:
4 березня 1823 — 14 жовтня 1825
Попередник Джон Вільямс
Наступник Х'ю Ловсон Вайт

Народився 15 березня 1767(1767-03-15)
Уексхоу, Південна Кароліна
Помер 8 червня 1845(1845-06-08) (78 років)
Нашвілл, Теннессі
Національність Шотландець
Політична партія Демократична партія США, Демократично-республіканська
Дружина Рейчел Джексон
Професія прокурор, суддя, плантатор, військовий
Релігія Пресвітеріанство
Підпис Andrew Jackson signature.png

Е́ндрю Дже́ксон (англ. Andrew Jackson; * 15 березня 1767 — 8 червня 1845) — сьомий президент Сполучених Штатів. Перший президент США, обраний як кандидат Демократичної партії; вважається одним з її засновників.

Ендрю Джексон був генералом, героєм війни 1812 року. Командував американським військом у Першій семінольській війні. Обирався до Палати представників і Сенату США. Походив з порубіжної родини, вважався представником зміцнілого демократичного настрою на Півдні і Заході. Обраний президентом у 1828 році і переобраний 1832 року.

Біографія[ред.ред. код]

Ендрю Джексон мав шотландське та ірландське походження. Після багатою пригодами юності став адвокатом в Південній Кароліні. У 1788 р. Джексона призначили прокурором на території Теннессі. Коли сама вона вступила у число штатів, Джексон брав участь у складанні основних законів нового штату (1796), потім був його представником у Конгресі. У 1798 він був призначений суддею Верховного суду Теннессі, де служив до 1804.

Джексон був призначеним командиром міліції Теннессі у 1801 в званні полковника.

Під час війни 1812 р, Текумсе підбурив індіанські племена крік північної Алабами і Джорджії напасти на білі поселення. Чотириста поселенців було убито в різанині Форту Мімз. Почалася Війна Кріків, в якій Джексон командував американськими силами, які включали міліцію Теннессі, американську армію, індіанські племена черокі, чоктав, південні крік. У 1814 Джексон розбив індіанців і прогнав їх у Флориду. Коли англійці стали загрожувати Новому Орлеану, Джексон став на чоло війська і розбив противника (8 січня 1815 р.).

У 1821 р. Джексон став першим військовим губернатором відступленої іспанцями Флориди.

На виборах Президента США 1824 р. Джексон отримав відносну більшість голосами й виборців, але не отримав абсолютної більшості. Тому президента (єдиний випадок) вибрала Палата представників США, і їм став Джон Квінсі Адамс.

Президентство[ред.ред. код]

У 1828 р., після закінчення повноважень Адамса, Джексон повторно балотувався у президенти Сполучених Штатів та був обраний від Демократичної партії.

Влітку 1832 р. в Південній Кароліні спалахнув заколот, спрямований проти митного тарифу і який погрожував міцності Союзу. Саме на цей час вдруге обраний у президенти Джексон став готувати війська, щоб примусити Південну Кароліну до покори. Громадянської війни запобігли через зниження тарифу. До нових ускладнень привело питання щодо продовження привілеї Банка Сполучених Штатів. Джексон наклав своє вето на постанову конгресу у цієї справі, наслідком чого була ліквідація банку і безлічі приватних кредитних установ, які наводнили ринок своїми паперами що стало головною причиною економічної кризи 1837 р. У зовнішній політиці Джексону вдалося підтримати дружні відносини з Великобританією.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Джон Адамс
18251829
Seal of the President of the United States.svg
7-й Президент США

4 березня 18294 березня 1837
Наступник:
Мартін Ван Бюрен
18371841