Переміщені особи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перемі́щені осо́би — переміщені або переселені за розпорядженням властей люди, загрожені військовими діями або будь-яким стихійним лихом, як-от: землетрусом, повінню, аварією тощо.
Зміст |
[ред.] Переміщення осіб як форма примусової міграції
Вирізняються дві категорії переміщених осіб:
- ті, які були вимушені залишити країни походження або місце постійного мешкання, перетнули державний кордон та опинилися у становищі, подібному до становища біженців, але залишилися під захистом свого уряду;
- ті, котрі, хоча й залишились в кордонах своїх країн, були вимушені покинути місця свого постійного мешкання, або припинити звичайну економічну діяльність через те, що їхнє життя, безпека або свобода опинилися під загрозою внаслідок насильства, збройного конфлікту або внутрішнього безладдя.
[ред.] Виникнення терміну «Ді-Пі»
Виникнення терміну «переміщені особи» (англ. displaced persons, акронім: DР — у трансліті: «Ді-Пі») пов'язано з подіями Другої світової війни. З 1939 по 1944 рр. унаслідок воєнних дій опинилось на території Німеччини близько 10 млн чоловік, більшість з яких було залучено до примусової праці або ж вислано з країн звичного місця проживання за расовими, релігійними або політичними міркуваннями. Число вивезених з території колишнього Радянського Союзу становило 4 078 000 чоловік, 2,4 млн. з яких — українці.
Після закінчення війни долею цих людей опікувалася Організація об'єднаних націй (ООН) та спеціально створені для цього організації. Унаслідок репатріації (у певній частині випадків — примусової) більшість із осіб, було за міжнародними домовленнями повернуто в СРСР. Проте приблизно 200 тис. осіб, фактично змінивши свій статус на статус «біженців», відмовились повертатись у Радянський Союз і перші роки перебування на Заході вони провели в спеціально створених для них таборах. Один із таких таборів описав російський письменник Борис Ширяєв у творі «Ді-Пі в Італії» (рос. «Ди-Пи в Италии»), який вийшов друком в Буенос-Айресі в 1952 р. Для біженців-українців подібні табори влаштовувала Німеччина та сусідні останній країни.
У післявоєнний період поява найбільш масових категорій переміщених осіб на території України пов'язано з аварією на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС). Унаслідок радіоактивного забруднення території близько 200 тис. осіб були вимушені змінити місце постійного проживання. Більшість території колишнього Чорнобильський район нині входить до зони відчуження.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерела
- Isajiw, W.; Boshyk, Yu.; Senkus, R. (eds). The Refugee Experience: Ukrainian Displaced Persons after World War II, Edmonton, 1992.
- Dyczok, M. ‘Ukrainian Refugees and Displaced People at the End of World War II,’ D Phil diss, Oxford University, 1995.
