Гіссен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Гіссен
Gießen
Герб
Герб

Координати 50°35′00″ пн. ш. 8°40′00″ сх. д. / 50.58333° пн. ш. 8.66667° сх. д. / 50.58333; 8.66667Координати: 50°35′00″ пн. ш. 8°40′00″ сх. д. / 50.58333° пн. ш. 8.66667° сх. д. / 50.58333; 8.66667

Країна Німеччина
Земля Гессен
Район Гіссен (район)
Обербургомістр Гайнц-Петер Гауман
(ХДС)
Площа 72,562 км²
Висота центру 155-304 м
Населення 77366 осіб (2010)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код 0641, 06403, 06406
Поштовий індекс 35331-35398
Автомобільний код GI
Офіційний код 06 5 31 005
Офіційний сайт http://www.giessen.de/
Гіссен (Німеччина)
Гіссен
Гіссен

Гі́ссен (нім. Gießen) — місто в Німеччині, університетське місто, що розташоване в землі Гессен. Підпорядковане адміністративному округу Гіссен. Входить до складу району Гіссен. Населення становить 75 349[1] осіб (на 30 червня 2009 року). Займає площу 72,562 км ². Офіційний код 5 червня 31005.

Географічне положення[ред.ред. код]

Панорама Гіссена

Гіссен розташований на вигині річки Лан, там де вона змінює свій напрямок з південного на західний, між містами Ветцлар (12 км нижче за течією Лану) та Марбург (30 км вище за течією Лану). На північний захід від Гіссена починається гірський масив Таунус, а на схід — Фогельсберг.

Сусідні громади:

Гіссен поділяється на 6 міських районів:

  • Центральний район (нім. Kernstadt)
  • Візек (нім. Wieseck)
  • Кляйнлінден (нім. Kleinlinden)
  • Аллендорф-на-Лані (нім. Allendorf/Lahn)
  • Редген (нім. Rödgen)
  • Лютценлінден (нім. Lützellinden)

Історія[ред.ред. код]

Євангельська церква Йоганнеса

Зародження міста[ред.ред. код]

1152 року Вільгельм фон Гляйберг (нім. Wilhelm von Gleiberg) заснував замок Гіссен за 5 км від свого замку Глейберг та переселився туди. Перша письмова згадка про нове поселення відноситься до 1197 року. 1248 року Гіссен став містом і 1264 року перейшов до ландграфства Гессен. 1442 року Гіссен отримав право на свободу торгівлі (створення міського ринку), що мало в середньовіччі велике значення для розвитку міської економіки.

Близько 1535 року ландграф Філіп I Великодушний велів укріпити місто. При розподілі ландграфства Гессен 1567 року Гіссен перейшов до ландграфства Гессен-Марбург, а 1604 році — до ландграфства Гессен-Дармштадт.

Університет[ред.ред. код]

19 травня 1607 року було засновано Університет Людвіга (нім. Ludwigsuniversität), а через два роки й Гіссенський ботанічний сад — найстаріший ботанічний сад Німеччини.

XVII–XVIII століття[ред.ред. код]

У 1634-1635 роках внаслідок чуми значно скоротила чисельність населення.

Під час воєн у XVIII столітті Гіссен неодноразово потрапляв до рук завойовників.

XIX століття[ред.ред. код]

1803 року Гіссен став столицею провінції Обергессен у складі Великого герцогства Гессен. У той час були зміцнені міські укріплення.

З 1824 до 1852 року в Гіссенскому університеті викладав Юстус Лібіх.

1849 року з введенням в експлуатацію гілки Франкфурт-Кассель Гіссен був підключений до німецької залізничної мережі. 1862 року додалася гілку на Кельн, а через два роки до Гіссена була продовжена гілка Кобленц-Ветцлар.

1855 року було засновано добровільну пожежну охорону.

1870 року увійшла в експлуатацію залізнична гілка на Фульду, а 1872 року — на Гельнгаузен.

У 1879–1888 роках в Гіссенскому університеті викладав Вільгельм Конрад Рентген.

1893 року була відкрита Євангельська церква Йоханнеса (нім. Johanneskirche) — сьогодні найбільша церква міста.

XX століття[ред.ред. код]

Табір переміщених осіб-українців у Гіссені, 1948 р.

1907 року відкрився міський театр.

До 1942 року більш 1000 євреїв було депортовано в нацистські концтабори.

Чисельність населення[ред.ред. код]

У Середньовіччі Гіссен налічував від декількох сотень до декількох тисяч жителів. Чисельність населення зростала повільно внаслідок частих воєн, епідемій та голоду, як наприклад під час чуми в 1634–1635 гг. З початком індустріалізаціі в XIX сторіччі приріст населення прискорився.

Під час Другої світової війни кількість населення значно зменшилася з 47.000 1939 року до 25.000 1945 року.

Приріст населення до 78.000 1971 року пояснюється приєднанням сусідніх громад Аллендорф-на-Лані та Редген. 1977 року міста Гіссен, Ветцлар і 14 сусідніх громад були об'єднані в одне місто під назвою Лан (за іменем річки) з населенням в 155.000, але таке утворення протрималося лише до 1 серпня 1979 року і було знову поділене через численні протести.

З 1963 року кількість населення Гіссена практично не опускається нижче 70.000.

1495 1577 1675 1782 1800 1834 1900 1919 1939 1945 1950 1965 1980 1987 1990 2008
1.200 3.000 4.450 4.600 4.800 7.878 25.491 33.402 46.560 34.907 46.712 72.395 76.374 69.824 74.497 75.140

Клімат[ред.ред. код]

Середньомісячна температура[2], ° C:

-0,1 +0,7 +4,6 +8,9 +13,5 +16,6 +18,2 +17,4 +14,0 +9,0 +4,7 +1,1

Середньомісячні опади[2], мм:

48 42 31 38 51 66 65 63 48 44 46 45

Політика[ред.ред. код]

Комунальні вибори 26 березня 2006 показали такі результати:

Партії та суспільства Голоси, %
2006
Крісла
2006
Голоси, %
2001
Крісла
2001
ХДС 36,0 21 38,6 23
СДПН 33,2 20 33,4 20
Союз 90/Зелені 12,8 8 9,7 6
ВДП 5,7 3 5,5 3
Вільні виборці 3,8 2 7,4 4
Ліва партія 5,9 4 3,8 2
Цивільний список Гіссен 2,4 1 1,1 1
Інші 0,1 0 0,5 0
Всього 100 59 100 59
Участь у виборах, % 37,9 47,2

З 2001 року правляча коаліція з ХДС, ВДП і Вільних виборців втратила частину голосів протягом останніх виборах. Після виборів 2006 року у Гіссені перебуває при владі коаліція з ХДС, ВДП та Союзу 90/Зелені.

За підсумками прямих виборів 7 червня 2009 року обер-бургомістром Гіссена стала Дітлінд Грабі-Больц (СДПН), яка отримала 55,5% голосів.

Економіка та інфраструктура[ред.ред. код]

Площа перед залізничним вокзалом

Транспорт[ред.ред. код]

Гіссен є вузловим пунктом у центрі Гессена. Поруч з ним проходять автомагістралі, що зв'язують Марбург та Кассель на півночі, Франкфурт-на-Майні на півдні, Вюрцбург на південному сході, Зіген на північному заході, а також Лімбург-на-Лані та Кобленц на південному заході. Навколо міста прокладено кільцеву магістраль.

Гіссен є також вузловим залізничним пунктом в центральній частині Гессена. У місті є як пасажирський так і вантажний залізничний вокзал. До 2003 року працювало локомотивне депо. Залізничні гілки з'єднують Гіссен з Касселем на півночі, Франкфуртом-на-Майні на півдні, Кельном на заході, Кобленцем на південному заході, Фульдою на сході та Гельнгаузеном на південному сході.

Велику роль відіграє близькість до міжнародного аеропорту Франкфурт-на-Майне (близько 70 км).

З кінця Другої світової війни й до середини 2007 року в Гіссені розташовувався центральний склад армії США в Німеччині, що постачав продуктами та товарами цивільного призначення американських військовослужбовців та їхні родини в Європі.

Освіта[ред.ред. код]

Головна будівля Гіссенского універсітету
Вищий навчальний заклад Гіссен-Фрідберг

Гіссенський університет імені Юстуса Лібіха був заснований 1607 року Ландграфом Людвігом V і носив його ім'я до 1945 року. Університет досі пов'язаний зі своїм засновником — його головна будівля розташована на вулиці Людвіга (нім. Ludwigstraße). 2009 року Гіссенський університет налічував понад 24 000 студентів. Основний напрямок освіти — природничі науки та медицина. Поряд з навчальними будівлями до університету відноситься Університетська клініка Гіссена та Марбурга[3].

Другим вищим навчальним закладом в Гіссені є Вища технічна школа Гіссен-Фрідберг (нім. Fachhochschule Gießen-Friedberg), заснована 1971 року, яка нараховує 2009 року понад 11 700 студентів, з них близько 6 000 навчаються в самому Гіссені.

2008 року було засновано вищий навчальний заклад Вільна теологічна вища школа Гіссена (Freie Theologische Hochschule Gießen), для вивчення теології.

З 75 000 жителів міста близько 30 000 становлять студенти.

Юстиція[ред.ред. код]

У Гіссені розташована низка судових установ: цивільний суд, адміністративний суд, прокуратура, а також юридична установа з питань відбуття покарання.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Міський театр
Музей Математикум

Театр[ред.ред. код]

Міський театр на 600 глядацьких місць був споруджений в 1906–1907 роках архітектурним бюро «Фельнер & Гельмер» за типом як і театри в Клагенфурті та в Яблонці. У гіссенскому міському театрі проводяться театральні постановки, опери, оперети, мюзикл, танці та концерти.

Музеї[ред.ред. код]

Музей Математикум (нім. Mathematikum) — перший та єдиний у своєму роді музей в Німеччині — знайомить відвідувачів з математикою в дуже наочній та цікавій формі. Поруч з Математикумом розташований музей Лібіха, присвячений науковому внеску відомого хіміка.

Обергессенський музей складається з трьох частин — Валенфельского будинку, Лейбського будинку та музею в Старому замку. Перші два розташовані в історичних міських будівлях на центральній площі Кірхплац (Kirchplatz). Тут можна познайомитися з доісторичними та ранніми історичними археологічними знахідками в районі Гіссена та експонатами з історії міста. У Старому замку на площі Брандплац (Brandplatz) зібрано художні твори місцевих майстрів з XIX–XX століть.

Архітектурні споруди[ред.ред. код]

Новий замок

Унаслідок повітряних нальотів під час Другої світової війни історичні споруди в центрі Гіссена майже не збереглися. До визначних пам'яток Гіссена належать деякі відновлені фахверкові будинки. У ресторані Zum Löwen 1772 року Гете зустрічався зі своїми друзями[4]. Старий замок та Новий замок ландграфів Гессен. Фасад головного будинку Гіссенского університету та Цойґгавз, який також використовується університетом.

Готична західна башта міської церкви, зруйнованої 1944 року під час повітряних нальотів, була відновлена ​​як пам'ятник жертвам трагічних подій. А з уламків міської церкви побудували каплицю — Капелла святого Панкрата (Pankratiuskapelle).

У 1891–1893 роках за планами берлінського архітектора Ганса Грізебаха недалеко від міського театру була побудована церква Йоганнеса (нім. Johanneskirche) — найбільша євангельська церква Гіссена, споруджена в неороманському стилі. Її висота сягає 75 метрів.

Старий цвинтар (нім. Alter Friedhof) за межами міського муру заклали 1530 року. На території цвинтаря є капела, побудована в 1623–1625 роках. За власним заповітом на цьому кладовищі був похований Вільгельм Конрад Рентген.

Будівля вокзалу була споруджена архітектором Людвігом Гофманом у стилі Модерн, при цьому він зберіг попередню будову 1854 року.

Шіффенберг[ред.ред. код]

Шіффенберг розташований за п'ять кілометрів від Гіссена на височині Гаусберг (нім. Hausberg) (281 м). Споруди колишнього монастиря було збудовано у першій половині XII століття. У 1323–1809 роках монастир належав Тевтонському орденові. Останнім часом частина споруд зруйнована. 1972 року Шіффенберге був викуплений землею Гессен та переданий на утримання містові Гіссену. З 1975 року в літні місяці тут проводяться музичні концерти під відкритим небом.

Баденбург[ред.ред. код]

Баденбург

Руїни Баденбургу розташовані в північно-східній частині міста — в районі Візек. Баденбург був побудований 1358 року і зруйнований під час Тридцятирічної війни. Свого часу там проживав письменник Георг Бюхнер, де й написав свій памфлет «Der Hessische Landbote». Зараз там розташувався ресторан.

Спорт[ред.ред. код]

Чоловіча баскетбольна команда LTi Gießen 46ers (раніше MTV Gießen) починаючи з 1966 року щорічно грає в першій національній лізі Німеччини та неодноразово ставала чемпіоном.

Чоловіча волейбольна команда USC Gießen тричі перемагала в першостях Німеччини в 80-і роки.

Рентгенівські промені

Відомі уродженці та жителі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Georg Dehio: Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler Hessen, Deutscher Kunstverlag, Berlin 1999, ISBN 3-422-00380-0.
  • Otto Stumpf: Einwohnerlisten des Amtes Gießen vom 15. bis zum 17. Jahrhundert 81470 — 1669). Gießen 1983.
  • Erwin Knauß: Zwischen Kirche und Pforte. 1200 Jahre Wieseck. Gießen-Wieseck 1975. (Hrsg.: Stadt Gießen)
  • Karlheinz Lang: Universitätsstadt Gießen. Vieweg, Braunschweig/Wiesbaden 1993, ISBN 3-528-06246-0. (Hrsg.: Landesamt für Denkmalpflege Hessen) (Reihe: Denkmaltopographie Bundesrepublik Deutschland. Kulturdenkmäler in Hessen)
  • Thomas Weyrauch: Städtische Amts- und Gewerbeordnungen der frühen Neuzeit im mittleren Hessen. In: Mitteilungen des Oberhessischen Geschichtsvereins Gießen. Neue Folge, Band 72/1987, ISSN 0342-1198.
  • Thomas Weyrauch: Gießener Rechtsquellen für Ämter und Gewerbe 1528–1737. In: Veröffentlichungen des Oberhessischen Geschichtsvereins Gießen e. V. ISSN 0342-1198, Gießen 1989.
  • Thea Altaras: Stätten der Juden in Gießen von den Anfängen bis heute. Die Blauen Bücher, Königstein i. Ts. 1998, ISBN 3-7845-7793-8.
  • Dr Friedrich Kraft: Geschichte von Gießen und der Umgebung von der ältesten Zeit bis zum Jahre 1265. Darmstadt 1876.
  • Wolfgang Meyer: Stadt und Festung Gießen in der Franzosenzeit 1796/1797. Gießen 1918.

Посилання[ред.ред. код]