Петров Олександр Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Петров
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Трохимович Петров
Народження 27 вересня 1925(1925-09-27)
  Ленінград, РСФРР, СРСР
Смерть 1972[1]
  Москва, СРСР
Зріст 176
Прізвисько Граммофон[2]
Громадянство СРСР СРСР
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР Завод «Більшовик» (Ленінград)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1946–1948 СРСР завод ім. Баранова ? (?)
1949 СРСР ДО (Новосибірськ) ? (?)
1950–1952 СРСР ЦДСА 48 (3)
1953 СРСР Динамо (Москва) 0 ()
1954–1957 СРСР ЦДСА 70 (2)
1959–1962 СРСР Команда ГРВН ()
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1952 СРСР СРСР (олімп.) 3 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Трохимович Петров (27 вересня 1927, Ленінград — 29 липня 1972, Москва) — радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту СРСР. За збірну СРСР провів дванадцять матчів, з них дев'ять неофіційних та три за олімпійську збірну, забив один гол. Брав участь у літніх олімпійських іграх 1952 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець ленінградської команди при заводі «Більшовик». 1946 року дебютував за щойно створену омську команду «Локомотив». За неї виступав до 1948 року. У 1949 році перейшов у новосибірський ДО. У 1950 році перебрався до московського ЦДКА. За армійський клуб виступав до його розформування у 1952 році. Наступний сезон був змушений провести в дублі московського «Динамо». У сезоні 1954 ЦДСА було відроджено, і Петров повернувся в команду, за яку виступав аж до 1957 року.

В 1953 закінчив школу тренерів при ГЦОЛІФК.[3]

У 1959-62 роках грав за збірну ГРВН.

У 1965—1966 тренував ФК «Іскра» (Смоленськ).

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

За збірну СРСР Петров дебютував у товариському матчі проти збірної Польщі 11 травня 1952 року.

На Олімпійських іграх 1952 року провів 3 матчі, забив один гол (у першому матчі з Югославією).

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

У списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (5): № 1 (1951), № 2 (1950, 1955, 1956), № 3 (1957).

Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sports-Reference.com
  2. Владимир Агапов: «С детства болел за «Спартак», но сейчас я за ЦСКА». Архів оригіналу за 22 листопада 2013. Процитовано 18 листопада 2013.
  3. Лопатинский Н. Выпуск тренеров по футболу // Советский спорт (газета). — 7 апреля 1963, № 42. — с. 4.

Посилання[ред. | ред. код]