Петрушов Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петрушов Володимир Миколайович
Народився 7 грудня 1947(1947-12-07) (76 років)
Ізюм, Ізюмський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1975)
Заклад УкрДУЗТ
Науковий ступінь доктор філософських наук

Петрушов Володимир Миколайович (1947) − український вчений, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та соціології Українського державного університету залізничного транспорту. Напрямок наукових зацікавленостей: історія філософії, філософія релігії, філософська антропологія, філософія культури.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Ізюмі Харківської області 7 грудня 1947 року. У 1975 році закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та отримав спеціальність філософ, викладач. Був направлений на посаду асистента на кафедру філософії і наукового комунізму Харківського інституту інженерів транспорту (ХііТ). З 1978 по 1981 р.р. навчався у очній аспірантурі філософського факультету Ленінградського державного університету ім. А. А. Жданова на кафедрі історії марксистсько-ленінської філософії, де захистив у 1981 році кандидатську дисертацію. Після повернення в ХііТ працював на кафедрі філософії і наукового комунізму ст.викладачем, доцентом. З 2010 року очолює кафедру філософії та соціології УкрДУЗТ. У 2009 році під керівництвом професора Петрушова групою науковців була виконана держбюджетна науково-дослідна робота «Філософське та науково-методологічне дослідження теоретичних засад прийняття оптимальних рішень персоналом структур та підрозділів залізничного транспорту в умовах значного зростання інтенсивності руху поїздів» № держреєстрації 0109Н001180.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

У 2007 році опублікував монографію «Європрейський адогматизм: історико-філософська ретроспектива, сучасні інтенції»[1], де вперше запропонував і обґрунтував концепцію європейського адогматизму, а також розробив основні положення теорії інтегрального раціоналізму, шляхом витлумачення віри як інтелехії розуму. У 2012 році заснував серію «Філософська класика в українському перекладі». Переклав з російської на українську видав таких авторів: Лев Шестов «Апофеоз безпідставності»[2]; Франк С. Л. «Незбагненне»[3]; Бердяєв Микола «Філософія свободи. Сенс творчості. Самопізнання»; Лосський Микола «Обгрунтування інтуїтивізму. Світ як органічне ціле»[4].

У 2013 році у співавторстві видав навчальний посібник: В. М. Петрушов, І. В. Толстов. «Філософія. Нормативний курс»[5] з грифом Мінвузу України. Бере активну участь у конференціях різного рівня на Україні. З 2012 року кафедра проводить на базі Лиманської філії щорічні міжнародні конференції «Людина, суспільство, комунікативні технології». На сьогодні є автором близько200 публікацій, як у фахових, так і спеціалізованих журналах України, у часописах вишів Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Полтави, Сімферополя, Дрогобича.

Член спеціалізованої вченої ради Д 6405106 на філософському факультеті ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

У 2017 році опублікував у співавторстві «Онтологический очерк о настоящем и грядущем мире» под названием «Образ будущего».[6] З січня 2017 року здійснює керівництво ініціативно-пошуковою науково-дослідною роботою «Філософське та науково-практичне дослідження конструктивних можливостей інтегрального раціоналізму для створення сучасних та надсучасних когнітивних технологій забезпечення прийняття рішень персоналом структур та підрозділів залізничного транспорту в умовах зростання інтенсивності руху поїздів».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Петрушов, Володимир (2007). Європейський адогматизм: історико-філософська ретроспектива, сучасні інтенції (українською) . Харків: УкрДАЗТ. с. 376. ISBN 987-966-7593-89-6. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний префікс (довідка)
  2. Шестов, Лев (2012). Апофеоз безпідставності: Досвід адогматичного мислення / перекл. В.Петрушов (українська) . Харків: Савчук О.О. с. 148. ISBN 978-966-2562-23-1.
  3. Франк, Семен (2013). Незбагненне. Онтологічний вступ до філософії релігії / перкл. В.М. Петрушова (українська) . Харків: Савчук О.О. с. 404. ISBN 978-966-2562-40-8.
  4. Лосський, Микола (2016). Обгрунтування інтуїтивізму. Світ як органічне ціле / перекл. Петрушов В.М. (українська) . Харків: Савчук О.О. с. 340. ISBN 978-966-2562-77-4.
  5. Петрушов Володимир, Толстов Іван (2013). Філософія: нормативний курс: Навч. посібник (українська) . Харків: УкрДАЗТ. с. 341. ISBN 978-617-654-009-0.
  6. Петрушов В.Н., Романов Н.Н. (2017). Образ будущего: онтологичный очерк о настоящем и грядущем мире (російська) . Харьков: Издатель Александр Савчук. с. 108. ISBN 978-966-2562-84-2.

Джерела[ред. | ред. код]