Тризуб (печера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Печера «Тризуб»)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тризуб
План-схема печери «Тризуб»
Характеристики
Гірські породи вапняк
Довжина 23 м
Кількість входів 1
Дослідження
Рік відкриття [[2015]]
Розташування
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область,
Чортківський район
Місцевість село Ягільниця
Карти розташування

Тризуб — печера, геологічна пам'ятка природи. Розташована біля села Ягільниця Чортківського району Тернопільської області. Загальна довжина печери — 23 метри[1].

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Перше повідомлення про печеру з'явилось в газеті «Голос народу» 4 листопада 2016 року Володимиром Добрянським — археологом Чортківщини. Щоб зберегти давню топонімічну назву, автор відкриття вирішив назвати печеру Тризубом.[2]

Так, за свідченням мешканця цього села Михайла Степановича Скрипника, 1953 р. н., який є палким шанувальником історії рідного краю та природолюбом, він в дитинстві ще малим хлопчаком пас худобу в околиці Ягільниці, неодноразово, з дитячою цікавістю, залазив до цієї печери – іноді, в дощову зливу, ховався там з друзями від негоди. За свідченням пана Михайла, вхід до печери мав вузький лаз завдовжки 4-5 метри, який вів до округлого залу. По середині цього залу знаходився подовгастий округлий камінь, а по боках – від монолітної плити, у скелястій породі, були висічені лави. Далі, як згадує очевидець, від зали проходили кілька розгалужень вузьких ходів.

Автор шукав печеру протягом двох років, заінчивши пошуки 17 липня 2015-го.

Дослідження[ред. | ред. код]

Під час обстеження печери виявилось, що в ній містяться поклади піщанистих вапняків. Верхня частина входу була закрита шаром темно-коричневого ґрунту глибиною 80 см, до структури якого входять уламки вапняку. Глибше міститься сірий шар глини з вапняком. На глибині 1 метра знаходиться піщанистий вапняк. До структури останнього метра породи входить вапняк оолітовий, вік цих порід становить 100 млн років.

Ходи в печері мають трикутну форму і похилу стелю та дно. Обʼєм порожнини печери становить 12 м³, вона має вигляд колодязя, від її дна в чотири боки відходять ходи. Західний хід закінчується обвалом схилу, який раніше міг бути давнім кар'єром. Тут колись був горизонтальний вхід, який поступово осунувся і печера закрилася. Нині вхід в печеру знову відкритий завдяки провалу на перехресті карстових подовгастих западин. Вхід має діаметр 1 м і глибину 2,5 м.

Печера є цінною геологічною пам'яткою, у басейні річки Черкаської ще не досліджувались процеси карстування, в яких можуть формуватися печери.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Добрянський, В. Печера Тризуб: таємниці розкриває земля // Голос народу. — 2016. — № 45 (4 листопада). — С. 5. — (Археологія).
  2. Таємниці Чортківщини розкриваються через печери. khm.depo.ua (Українська) . Depo.Хмельницький. Архів оригіналу за 12 листопада 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Добрянський, В. Печера Тризуб: таємниці розкриває земля // Голос народу. — 2016. — № 45 (4 листопада). — С. 5. — (Археологія).

Література[ред. | ред. код]

  • Добрянський В. Дослідження печери «Тризуб» // Подільський регіон… Виклики XXI століття (Географічні аспекти); Матеріали Всеукраїнської Науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 25 квітня 2017). — Тернопіль : Крок, 2017. — 56—66 с.

Посилання[ред. | ред. код]