Кременецький район

Кременецький район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6123400000
Утворений:	1939
Населення:	▼ 69 250 (на 1.03.2013)
Площа:	918 км²
Густота:	75.5 осіб/км²
Тел. код:	+380-3546
Поштові індекси:	47000—47079
Населені пункти та ради
Районний центр:	Кременець
Міські ради:	2
Сільські ради:	28
Міста:	2
Села:	68
Мапа району
Районна влада
Адреса:	47003, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Кременець, вул. Шевченка, 56, 2-23-21
Веб-сторінка:	Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА:	Михальчук Ігор Богданович
Голова РР:	Гуславський Андрій Андрійович

Кремене́цький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області України. Площа — 918 км². Районний центр — місто Кременець. Утворений у січні 1940. Населення — 72,2 тис. осіб (2004): з них 96,7% — українці, 2,6% — росіяни, 0,3% — поляки.

Адміністративний поділ

У районі м. Кременець, м. Почаїв та 68 сіл.

Географія

Територія району — в зоні західного лісостепу Волинсько-Поліського плато. Межує на півдні, південному сході зі Збаразьким та Лановецьким, сході — Шумським районами Тернопільської області, заході — Бродівським районом Львівської області, півночі — Дубенським та Радивилівським районами Рівненської області.

Дороги з твердим покрит­тям — 166,3 км, ґрунтові — 26 км.

За рельєфом Кременецький район ділиться на північну частину (Мале Полісся) та південну частину (Холодне Полісся), що лежать у межах Волино-Подільської височини. Мале Полісся, або Кременецький кряж займає 15 % площі району й характеризується плоским одноманітним рельєфом, ерозійних процесів не спосте­рігають. Холодне Полісся охоплює 85 % площі району. Тут — складні форми рельєфу, під дією атмос­ферних опадів, особливо зливових дощів, талих вод, відбуваються ероз. процеси — як площинні, так і глибинні.

Корисні копалини: буре вугілля, вапняки, торф, крейда, мергелі, фосфорити, пісок, глина.

Ліси займають понад 12 тис. га: переваж­но граб, ясен, в'яз, липа, дуб, осика, верба, бук, сосна.

Кременецькі гори (бл. 20 тис. га) — північний карниз Волино-Подільської височини. Уцілілі ділян­ки плато, що мають вигляд з'єднаних між собою окремих підвищень, утворюють вододіл рік.

Найбільші річки — Іква, Горинь.

Ґрунтовий покрив району складний, утворений із різних генетичних груп. Пе­реважають темно-сірі опідзолені (багатогумусні) ґрунти. На Малому Поліссі переважає малогумусові чорнозем на карбонатній основі.

Історія

Археологічні дослідження свідчать, що територія району була заселена у період пізнього палеоліту (прибл. 31 тис. р. тому). Знайдені па­м'ятки пізнього палеоліту, залишки поселень бронзової доби і доби раннього заліза, поселень черняхівської куль­тури, городищ часів Київської Русі.

У 12 ст. Кременеччина увійшла до Галицько-Волинського князівства, від 1360-х — до Великого князівства Литовського, від 1569 — до Речі Посполитої. Наприкінці 16 ст. через Кременеччину походом на Білорусію пройшли повстанські загони Северина Наливайка. Антифеодал. рух розгорнувся на тер. р-ну під час Нац.-визв. війни (1648-57) під проводом Б. Хмельницько­го.

1734 ряд населених пунктів захопив гайдамацький загін Верлана. Від 1795 Кременецький повіт нале­жав до Волинського намісництва Росії. На початку 1918 повіт окупували війська кайзерів. Німеччини, у листопаді 1918 увійшли загони Армії УНР, на поч. 1919 — війська Польщі, в червні того ж року — ЧА, в липні почергово — Польщі та ЧА.

1920 відбувся бій між кіннотою Г. Котовського та білополяками під с. Горинка. За Ризьким мирним договором 1921 землі Кременеччини відійшли до Польщі. 1929 тут відбувся страйк с.-г. робітників. У вересні 1939 Кременеччина ввійшла до УРСР. Липень 1941 — березень 1944 — німецько-нацистська окупація. 1943 — діяли партизанські з'єднання Сидора Ковпака та О. Федорова.

Економіка

Нині основні галузі виробничо-господарського комплексу:

• машинобудування і металообробна — ВАТ «Кремзвент», ЗАТ «Кре­менецький завод порошкової металургії»;
• дере­вообробна — ВАТ «Кременчанка», держлісгосп;
• промисловість будівельних матеріалів — ВАТ «Крейдяний за­вод»;
• легка промисловість — ВАТ «Фабрика Ватин», ТзОВ «Іква» та ТзОВ «Пластик» (обидва -м. Почаїв);
• харчова — ЗАТ «Кременець-цукор», ЗАТ «Молоко», Кременецький хлібозавод, Кременецький комбінат хлібопродуктів.

Площа сільськогосподарських угідь — 32,8 тис. га, в тому числі ріллі 27,1 тис. га. Вироб­ники с.-г. продукції — 45 господарств різних форм власності.

Спеціалізація:

• рослинництво — зерно­ві,
• цукрові буряки, кормові культури
• тваринництво.

Основні господарства: СТОВ-«Гарт», «Гомін», «Ранок», СВЗМП «Крижі».

Соціальна сфера

В районі діють: обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка, медичне училище ім. А. Річинського, ліцей, гімназія, 2 ПТУ (всі — Кре­менець), лісотех. технікум (с. Білокриниця), 52 ЗОШ.

Функціонують 12 будинків культури, 37 сільських клубів, 6 музеїв, 58 бібліотек, 2 школи мистецтв.

Є 21 па­м'ятка історії та культури, 20 аматор. колективів мають звання «народний».

Від 2001 діє Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.

Мед. заклади: 4 лі­карні, 2 поліклініки, 48 ФАП.

Спортивна база району: 2 стадіо­ни, 26 футбольних по­лів, 29 спортивних залів, 72 спортивні секції. Сан­на траса — єдина в Україні, база гірськолижного спорту — дру­га за значенням піс­ля Ворохти (Карпати). На її базі пра­цює ДЮСШ «Ко­лос».

Релігія

Зареєстр.: 7 конфесій, 60 церков, 88 реліг. громад.

Список усіх дерев'яних храмів

Назва населеного пункту	Патрон церкви	РІк побудови церкви
Башуки	Дзвіниця Михайлівської церкви	XVIII ст.
Борщівка	Різдва Пресвятої Богородиці	1753
Двірець	святого Архістратига Михаїла	1931
Комарівка	Вознесіння Господнього	1789
Крутнів	Пресвятої Богородиці	1770
Кушлин	Покрови Божої Матері	1926
Ридомиль	святої Параскеви	1730
Рудка	Косми	1847
Старий Олексинець	апостола Андрія Первозванного	1938
Старий Почаїв	Покрови Божої Матері	1643
Старий Тараж	Введення в храм Пречистої Діви Марії	1938
Новий Олексинець	Воздвиження Чесного Хреста	1846
Устечко	Святого Михаїла	1862
Хотівка	Успіння Пресвятої Богородиці	1764
Хотовиця	Кузьми і Дем'яна	XIX століття
Кременець	Собор Святого Миколая

Персоналії

Наро­дилися:

• письменни­ки Ю. Словацький, Ю. Вавровий, С. Даушков, М. Кремінярівська, Н. Панчук, І. Потій;
• художники Д. Вонсик, І. Лазарчук, І. Хворостецький, О. та С. Шатківські;
• різьбяр П. Колесник;
• вчений-бібліограф М. Бойко;
• нау­ковці І. Вихованець, В. Вольський, І. Герус-Тарнавецька, О. Качан, О. Неприцький-Грановський;
• громадський діяч С. Данилюк;
• архітектори Б. Бойко, В. Олексюк,
• Свідерський Микола Олексійович- член Української Центральної Ради.
• музичний діяч В. Валігура та ін.

Померли:

• Климишин Іван (Крук) (псевдо: Крук) (* 1918 — † 7 травня 1944, Лопушненський ліс, район с. Лопушне, Кременецький район, (можливо с. Лопушне, Лановецький район), Тернопільська область) — організатор перших збройних відділів УПА, командир куреня.

Перебували:

• письменники В. Даль, Н. Дурова, Т. Шевченко;
• живописець М. Пимоненко;
• учений М. Пржевальський;

Відвідували:

• пись­менники М. Бажан, Оноре де Бальзак, Я. Івашкевич, Л. Костенко, М. Костомаров, Р. Лубківський, Д. Павличко, Олена Пчілка, Леся Ук­раїнка, П. Тичина,
• релігійний діяч Ф. Прокопович та ін.

Література

• Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005, І. Дем'янова, П. Мельничук, Г. Чернихівський.