Кременецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кременецький район
Kremen rs.png Kremen rh.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6123400000
Утворений: 1939
Населення: 69 155
(на 1.08.2013)
Площа: 918 км²
Густота: 75.5 осіб/км²
Тел. код: +380-3546
Поштові індекси: 47000—47079
Населені пункти та ради
Районний центр: Кременець
Міські ради: 2
Сільські ради: 28
Міста: 2
Села: 68
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 47003, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Кременець, вул. Шевченка, 56, 2-23-21
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова ради: Смаглюк Андрій Миколайович

Кремене́цький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області України. Площа — 918 км². Районний центр — місто Кременець. Утворений у січні 1940. Населення — 72,2 тис. осіб (2004): з них 96,7% — українці, 2,6% — росіяни, 0,3% — поляки.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі м. Кременець, м. Почаїв та 68 сіл.

Географія[ред.ред. код]

Територія району — в зоні західного лісостепу Волинсько-Поліського плато. Межує на півдні, південному сході зі Збаразьким та Лановецьким, сході — Шумським районами Тернопільської області, заході — Бродівським районом Львівської області, півночі — Дубенським та Радивилівським районами Рівненської області.

Дороги з твердим покрит­тям — 166,3 км, ґрунтові — 26 км.

За рельєфом Кременецький район ділиться на північну частину (Мале Полісся) та південну частину (Холодне Полісся), що лежать у межах Волино-Подільської височини. Мале Полісся, або Кременецький кряж займає 15 % площі району й характеризується плоским одноманітним рельєфом, ерозійних процесів не спосте­рігають. Холодне Полісся охоплює 85 % площі району. Тут — складні форми рельєфу, під дією атмос­ферних опадів, особливо зливових дощів, талих вод, відбуваються ероз. процеси — як площинні, так і глибинні.

Корисні копалини: буре вугілля, вапняки, торф, крейда, мергелі, фосфорити, пісок, глина.

Ліси займають понад 12 тис. га: переваж­но граб, ясен, в'яз, липа, дуб, осика, верба, бук, сосна.

Кременецькі гори (бл. 20 тис. га) — північний карниз Волино-Подільської височини. Уцілілі ділян­ки плато, що мають вигляд з'єднаних між собою окремих підвищень, утворюють вододіл рік.

Найбільші річки — Іква, Горинь.

Ґрунтовий покрив району складний, утворений із різних генетичних груп. Пе­реважають темно-сірі опідзолені (багатогумусні) ґрунти. На Малому Поліссі переважає малогумусові чорнозем на карбонатній основі.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні дослідження свідчать, що територія району була заселена у період пізнього палеоліту (прибл. 31 тис. р. тому). Знайдені па­м'ятки пізнього палеоліту, залишки поселень бронзової доби і доби раннього заліза, поселень черняхівської куль­тури, городищ часів Київської Русі.

У 12 ст. Кременеччина увійшла до Галицько-Волинського князівства, від 1360-х — до Великого князівства Литовського, від 1569 — до Речі Посполитої. Наприкінці 16 ст. через Кременеччину походом на Білорусію пройшли повстанські загони Северина Наливайка. Антифеодал. рух розгорнувся на тер. р-ну під час Нац.-визв. війни (1648-57) під проводом Б. Хмельницько­го.

1734 ряд населених пунктів захопив гайдамацький загін Верлана. Від 1795 Кременецький повіт нале­жав до Волинського намісництва Росії. На початку 1918 повіт окупували війська кайзерів. Німеччини, у листопаді 1918 увійшли загони Армії УНР, на поч. 1919 — війська Польщі, в червні того ж року — ЧА, в липні почергово — Польщі та ЧА.

1920 відбувся бій між кіннотою Г. Котовського та білополяками під с. Горинка. За Ризьким мирним договором 1921 землі Кременеччини відійшли до Польщі. 1929 тут відбувся страйк с.-г. робітників. У вересні 1939 Кременеччина ввійшла до УРСР. Липень 1941 — березень 1944 — німецько-нацистська окупація. 1943 — діяли партизанські з'єднання Сидора Ковпака та О. Федорова.

Економіка[ред.ред. код]

Нині основні галузі виробничо-господарського комплексу:

Площа сільськогосподарських угідь — 32,8 тис. га, в тому числі ріллі 27,1 тис. га. Вироб­ники с.-г. продукції — 45 господарств різних форм власності.

Спеціалізація:

Основні господарства: СТОВ-«Гарт», «Гомін», «Ранок», СВЗМП «Крижі».

Соціальна сфера[ред.ред. код]

В районі діють: обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка, медичне училище ім. А. Річинського, ліцей, гімназія, 2 ПТУ (всі — Кре­менець), лісотех. технікум (с. Білокриниця), 52 ЗОШ.

Функціонують 12 будинків культури, 37 сільських клубів, 6 музеїв, 58 бібліотек, 2 школи мистецтв.

Є 21 па­м'ятка історії та культури, 20 аматор. колективів мають звання «народний».

Від 2001 діє Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.

Мед. заклади: 4 лі­карні, 2 поліклініки, 48 ФАП.

Спортивна база району: 2 стадіо­ни, 26 футбольних по­лів, 29 спортивних залів, 72 спортивні секції. Сан­на траса — єдина в Україні, база гірськолижного спорту — дру­га за значенням піс­ля Ворохти (Карпати). На її базі пра­цює ДЮСШ «Ко­лос».

Релігія[ред.ред. код]

Зареєстр.: 7 конфесій, 60 церков, 88 реліг. громад.

Список усіх дерев'яних храмів[ред.ред. код]

Назва населеного пункту Патрон церкви РІк побудови церкви
Башуки Дзвіниця Михайлівської церкви XVIII ст.
Борщівка Різдва Пресвятої Богородиці 1753
Двірець святого Архістратига Михаїла 1931
Комарівка Вознесіння Господнього 1789
Крутнів Пресвятої Богородиці 1770
Кушлин Покрови Божої Матері 1926
Ридомиль святої Параскеви 1730
Рудка Косми 1847
Старий Олексинець апостола Андрія Первозванного 1938
Старий Почаїв Покрови Божої Матері 1643
Старий Тараж Введення в храм Пречистої Діви Марії 1938
Новий Олексинець Воздвиження Чесного Хреста 1846
Устечко Святого Михаїла 1862
Хотівка Успіння Пресвятої Богородиці 1764
Хотовиця Кузьми і Дем'яна XIX століття
Кременець Собор Святого Миколая

Персоналії[ред.ред. код]

Наро­дилися:[ред.ред. код]

  • письменни­ки Ю. Словацький, Ю. Вавровий, С. Даушков, М. Кремінярівська, Н. Панчук, І. Потій;
  • художники Д. Вонсик, І. Лазарчук, І. Хворостецький, О. та С. Шатківські;
  • різьбяр П. Колесник;
  • вчений-бібліограф М. Бойко;
  • нау­ковці І. Вихованець, В. Вольський, І. Герус-Тарнавецька, О. Качан, О. Неприцький-Грановський;
  • громадський діяч С. Данилюк;
  • архітектори Б. Бойко, В. Олексюк,
  • Свідерський Микола Олексійович- член Української Центральної Ради.
  • музичний діяч В. Валігура та ін.

Померли:[ред.ред. код]

Перебували:[ред.ред. код]

  • письменники В. Даль, Н. Дурова, Т. Шевченко;
  • живописець М. Пимоненко;
  • учений М. Пржевальський;

Відвідували:[ред.ред. код]

  • пись­менники М. Бажан, Оноре де Бальзак, Я. Івашкевич, Л. Костенко, М. Костомаров, Р. Лубківський, Д. Павличко, Олена Пчілка, Леся Ук­раїнка, П. Тичина,
  • релігійний діяч Ф. Прокопович та ін.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]