Повторювач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бездротовий ретранслятор

Повторювач, ретранслятор або репітер (англ. Repeater),  — це мережеве обладнання для підсилювання сигналу. Призначений для збільшення відстані мережного з'єднання шляхом повторення електричного сигналу «один на один».

Процес[ред.ред. код]

У термінах моделі OSI працює на фізичному рівні. Одним з перших завдань, яке стоїть перед будь-якою технологією транспортування даних, є можливість їх передачі на максимально велику відстань. Фізичне середовище накладає на цей процес своє обмеження — рано чи пізно потужність сигналу падає, і прийом стає неможливим. Але ще більше значення має те, що спотворюється «форма сигналу» — закономірність, відповідно до якої миттєве значення рівня сигналу змінюється в часі. Це відбувається внаслідок того, що дроти, за якими передається сигнал, мають власну ємність і індуктивність. Електричні і магнітні поля одного провідника наводять Ерс в інших провідниках (довга лінія).

Для високочастотних цифрових сигналів не використовується звичне для аналогових систем посилення сигналу, тому що зі збільшенням відстані спотворення швидко порушують цілісність даних. В таких ситуаціях застосовується повтор сигналу. При цьому пристрій на вході має приймати сигнал, далі розпізнавати його первинний вигляд, і генерувати на виході його точну копію. Така схема в теорії може передавати дані на які завгодно великі відстані (якщо не враховувати особливості розподілу фізичного середовища).

Використання[ред.ред. код]

Радіозв'язок[ред.ред. код]

Ці пристрої використовуються в радіозв'язку та в стільниковому зв'язку в зонах слабого сигналу або в зонах відсутності сигналу (так званих «мертвих зонах») — це зони віддалені від базової станції, або зони, які мають перешкоди для проникнення сигналу (метрополітен, підвальні приміщення тощо).

Комп'ютерні мережі[ред.ред. код]

Повторювачі використовуються у дротових комп'ютерних мережах для продовження лінії з'єднання на більші відстані.

Спочатку в Ethernet використовувався коаксіальний кабель з топологією «шина», і потрібно було з'єднувати між собою лише кілька великих сегментів. Для цього зазвичай використовувалися повторювачі (repeater), що мали два порти. Трохи пізніше з'явилися багатопортові пристрої, звані концентраторами (concentrator) або хабами (hub). Їх фізичний сенс точно такий же, але відновлений сигнал транслюється на всі активні порти, крім того, з якого прийшов сигнал.

З появою протоколу 10baseT (звитої пари) для уникнення термінологічної плутанини багатопортові повторювачі для витої пари стали називатися мережевими комутаторами, а коаксіальні — повторювачами (репітерами). Ці назви добре прижилися і використовуються в наш час[Коли?] дуже широко.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.