Польський національний костюм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет шляхтича в кунтуші, 18 ст.
Польський поміщик з дружиною в національному костюмі, кінець ХІХ ст
Матильда Кшесінська з батьком Феліксом у мазурських костюмах, 1898 р
Сучасні танцюристи в польських національних костюмах

Польський національний костюм — одяг, похідний від святкового вбрання, яке носила шляхта в Речі Посполитій у XVIII столітті[1][2][3]. На відміну від народного одягу, який носили лише нижчі соціальні класи і лише в окремих регіонах, національний костюм використовувався по всій території Польщі. У ХІХ ст. колишній шляхетський одяг був прийнятий усіма соціальними групами і визнаний польським національним костюмом[1].

Історія[ред. | ред. код]

Польський костюм, характерний для всієї Речі Посполитої, формувався у 16-18 століттях шляхом поєднання елементів одягу пізньосередньовічного лицарства та давньопольської поміщицької шляхти, а також східного одягу (угорського, перського, турецького, татарського)[3][4]. Повний кунтушовий одяг носили зрідка (свята, неділі, візити, поїздки), щоденно носили лляний жупан і капот[3].

На початку 18 століття носіння одягу «по-польськи» було відмінною рисою приналежності до «польської нації» (розумілася на той час як шляхетський стан Речі Посполитої). Щоб завоювати прихильність підданих, король Саксонії Август III дав написати свій портрет у польському одязі[5]. Як зазначав Єнджей Кітович, досі «під час коронації Августа III (1733 рік) усі польські пани, не виключаючи жодного, були в польському вбранні»[6].

Консервативна знать підкреслювала свою прихильність до «сарматської» традиції і виступала проти західних звичаїв, що виражалися в носінні одягу «по-німецьки» або «по-французьки». Цю суперечку між прихильниками західноєвропейського і традиційного польського одягу часто назвають «війною кунтуша і фрака»[7][8].

За словами дослідника Єнджея Кітовича, вбрання «показувало соціальний стан, до якого належить його власник». Шляхта зав'язувала жупан поясом і вішала на бік шаблю. Міщани підперезали жупанів і замість шабель носили декоративні палиці[6].

З 1776 р. кунтуші використовувалися також як провінційні мундири коронних і литовських військ. Це сприяло їх прийняттю і іншими станами (таке вбрання носив міщанин Ян Кілінський під час повстання Костюшка ).

Під час окупації Польщі сусідніми державами у XIX ст. шляхетський костюм став одним із елементів формування національної ідентичності поляків, яка будувалася на традиціях політичного «народу» Речі Посполитої. Шляхетський костюм виступав як невід’ємний елемент польської ідентичності в літературі, опері, живописі і танці. Іноді замість кунтуша носили чумарку із петлями, яка у середині ХІХ століття набирала популярності як елемент національного костюма – а під час Січневого повстання служила неформальним повстанським мундиром.

У ХІХ і на початку ХХ ст., особливо у польській Галичині, де заборони були менш суворими, стає модним носити польське національне вбрання (весілля, народні свята) незалежно від соціального походження[9]. Популярною практикою було замовлення портретів у художників чи фотографів у національних костюмах, як поміщиків, так і міщанів, а також людей іншого соціального чи навіть етнічного походження (включаючи польських євреїв чи німців )[1][9][10].

Після отримання Польщею незалежності збереглася мода на польський національний костюм[11]. Він став відомим і впізнаваним у Європі символом польськості (наприклад, на листівках, у політичних карикатурах, опублікованих у тодішній іноземній пресі). І жінки, і чоловіки, у всіх регіонах тодішньої Польщі одягали національний костюм на визначні події і свята[9][12][13]. Його елементи також потрапили у військову уніформу (конфедератка в якості кашкета).

За часів Польської Народної Республіки комуністична влада скасувала традицію носити польський національний костюм як «соціально-несправедливий шляхетський» одяг, натомість пропагувала регіональне селянське вбрання.

Нині для популяризації національного костюму у Польщі працюють різноманітні організації, наприклад, під час народних свят та інших урочистостей[1][14].

Елементи польського національного костюма[ред. | ред. код]

Чоловіче вбрання[ред. | ред. код]

Жіноче вбрання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Polski strój narodowy – Trzecia Sarmacja (pl-PL)
  2. ↑ Biedrońska-Słotowa, 2005.
  3. ↑ а б в Julian Horoszkiewicz Strój narodowy w Polsce, Spółka Wydawnicza Polska, Kraków 1900
  4. ↑ Polski strój szlachecki - Szkoła - Wirtualny Wszechświat
  5. ↑ Galeria Obrazów Starych Mistrzów w Dreźnie: König August III. von Polen (1696–1763) in polnischer Tracht (de)
  6. ↑ а б Jędrzej Kitowicz Opis obyczajów za panowania Augusta III, rozdział XI, wyd. 1840
  7. ↑ O wojnie kontusza i fraka
  8. ↑ Spór ten barwnie opisał Henryk Rzewuski w powieści Listopad. Romans historyczny z drugiej połowy XVIII wieku z 1845-46 roku
  9. ↑ а б в [1], Redakcja, "Polski strój narodowy" 
  10. ↑ Z szablą i w kontuszu | Ignacy Krieger (pl-PL)
  11. ↑ Patriotyzm a moda w II RP (пол.)
  12. ↑ Tarnowscy z Dzikowa – Culture Avenue (pl-PL)
  13. ↑ Ostatni Sarmaci (pl-PL) , 16 грудня 2011
  14. ↑ Strój szlachecki

Література[ред. | ред. код]

    • Jędrzej Kitowicz Opis obyczajów za panowania Augusta III, rozdział XI, Poznań 1840
    • Julian Horoszkiewicz Strój narodowy w Polsce, Spółka Wydawnicza Polska, Kraków 1900
    • Magdalena Bartkiewicz Polski ubiór do 1864 roku, Ossolineum 1979, ISBN 8304002183
    • Polski strój narodowy 1530-1795 (praca zbiorowa, red. Krystyna Turska), Kwartalnik Historii Kultury Materialnej rok XXXIV nr 3, wyd. PWN, Warszawa 1986, PL ISSN 0023-5881
    • Irena Turnau Ubiór narodowy w dawnej Rzeczypospolitej, Instytut Historii Kultury Materialnej PAN, wyd. Semper, Warszawa 1991, ISBN 83-900213-5-8
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Польський_національний_костюм&oldid=39595707