Пономарьова Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономарьова Галина Миколаївна
Народилася 28 січня 1925(1925-01-28)
Кременчук
Померла 17 липня 2006(2006-07-17) (81 рік)
Кременчук
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Діяльність педагог
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад Кременчуцький ліцей № 4 і Кременчуцька гімназія № 5 імені Т. Г. Шевченка
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»

Гали́на Микола́ївна Пономарьо́ва (* 28 січня 1925, Кременчук — † 17 липня 2006, Кременчук) — українська вчителька, директор школи, нагороджена орденом Вітчизняної війни другого ступеня та медаллю «За відвагу», почесна громадянка Кременчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у родині службовців. У червні 1941 року закінчила 9 клас, з початком Другої світової війни допомагала в сільгоспі на станції Галещина. Через місяць школярів забрали — почалися бомбардування.

У спогадах писала, що ще в 1941 почала в Кременчуці розповсюджувати листівки, а 1942 року підпільна група налічувала десяток школярів. Розносили листівки по придніпровських селах, провожатим був М. В. Зозуля, згодом німці спалили будинок.

Після приходу радянських військ працювала в артілі, закінчила десятирічку, відновлювала зруйноване місто. Закінчила філологічний факультет Харківського державного університету.

З 1949 року працювала в селі Головач Полтавської області вчителем української мови та літератури.

Переїхала до Кременчука, працювала у СШ № 4 учителем російської мови, згодом — завуч.

Двадцять один рік була директором школи № 5 — з жовтня 1967 року.

1974 року її досвід керівника вивчив та схвалив Полтавський обласний відділ народної освіти і рекомендував використовувати у школах області.

Обиралася до складу міського комітету Компартії України.

Очолювала раду молодих педагогів при Автозаводському комітеті комсомолу.

Сімнадцять років була головою ради ветеранів Автозаводського району Кременчука — з 1987 року, після виходу на пенсію.

Джерела[ред. | ред. код]