Портал:Театр/Персони
Януарій Дем'янович Бортник — український режисер і актор. Керівник харківського театру «Веселий Пролетар».
Януарій Бортник народився 3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом біля села Озерна, нині — Зборівського району, у селянській родині. В юності виїхав з батьками до Тернополя. Вчився в Українській гімназії. Захоплювався музикою, не обминав жодної вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда», захоплювався грою артистів Катерини Рубчакової, В. Юрчака, Софії та Йосипа Стадників.
Перша світова війна обірвала навчання Бортника, і гімназію він закінчив дещо пізніше. З дозволу воєнних властей Лесь Курбас організував «Тернопільські театральні вечори», куди вступив і Бортник. Він уперто працював над поліпшенням своєї дикції і добився успіхів: співав у хорі, брав участь у масових сценах і балеті.
На сцені «Театральних Вечорів» грав ролі Акіли, парубка Дениса і Куліковського у п'єсах І. Карпенка-Карого, «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка. На афішах Бортник називали псевдонімом Н. Загребельний.
Від листопада 1918 — актор Українського театру в Тернополі (в березні 1919 реорганізовано у Новий Львівський театр). Згодом — у театрі імені Івана Франка (м. Вінниця, 1920), де зіграв ролі Лірника («Великий льох» за Т. Шевченком), Цирульника («Затоплений дзвін» Г. Гауптмана), Антоніо («Весілля Фігаро» Бомарше).
Восени 1921 року Лесь Курбас пішов режисером у Київський театр ім. Т. Г. Шевченка. З цього часу Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка 27 січня 1923 р. була реорганізована у ІІІ-ю майстерню театру «Березіль». Серед режисерських вистав Бортника 1924 р. виділялися «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера, «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка.
У березні 1923 р. в Києві при Мистецькому об'єднанні «Березіль» засновано першу в Україні школу режисерів. Без відриву від театру три курси цієї школи закінчив і Я. Бортник… докладніше