Прасемітська мова
| Прасемітська мова | |
|---|---|
| Офіційний статус | |
| Коди мови |
Прасемітська мова — гіпотетичний предок усіх семітських мов. Разом з єгипетською мовою, праберберською мовою і прачадською, є нащадком праафразійської мови.
Хронологія[ред. | ред. код]
Розпад прасемітської мови приблизно, відбувся на стику IV—III тисячоліть.
Фонологія[ред. | ред. код]
Реконструкція фонетики прасемітської мови базується, в першу чергу на арабській мові, в якій збереглися 28 з 29 приголосних. Ось такі реконструйовані прасемітські фонеми:
| Губні | Міжзубні | Зубні/ Альвеолярные |
Палаталізовані | Задньоязикові | Фарингальні | Гортанні | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Центральні | Бокові | ||||||||
| Носові | *m [m] | *n [n] | |||||||
| Вибухові | глухі | *p [p] | *t [t] | *k [k] | *’ [ʔ] | ||||
| дзвінкі | *b [b] | *d [d] | *g [ɡ] | ||||||
| емфатичні | *ṭ [tʼ] | *q [kʼ] | |||||||
| Фрикативні та аффрикати |
глухі | *θ [θ] | *š [s] *s [ts] |
*ś [ɬ] | *ḫ [x] | *ḥ [ħ] | *h [h] | ||
| дзвінкі | *ð [ð] | *z | *ġ [ɣ] | *ʻ [ʕ] | |||||
| емфатичні | *θ̣ [θʼ] | *ṣ [tsʼ] | *ṣ́ [ɬʼ] | ||||||
| Тремтячі | *r [r] | ||||||||
| Аппроксиманти | *l [l] | *y [j] | *w [w] | ||||||
| Заднього ряду | Переднього ряду | ||
|---|---|---|---|
| Прості голосні | Верхнього підйому | *u *uː | *i *iː |
| Нижнього підйому | *a *aː | ||
| Дифтонги | *aw | *aj | |
Найбільш ймовірна фонетична реконструкція приголосних показана в таблиці в дужках у МФА. Окремих коментарів заслуговують лише 2 випадки:
- Звуки, позначені як емфатичні, присутні практично в усіх семітських мовах, і в багатьох інших афразійських мовах реконструюються, як гортанні. Тому *ṭ звучало як [tʼ].
- Для прасемітської реконструйовуються 9 фрикативних звуків, які пізніше розвинулись в сибілянти. Спірним є час переходу (вони перетворились в прасемітській, чи в її нащадках) і якість цих звуків.
Фонетичні зміни в мовах-нащадках[ред. | ред. код]
| Прасемітська | Аккадська | Арабська | Фінікійська | Іврит | Арамейська | Ґеез | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| b | b | ب | b |  |
b | ב | ḇ/b | ב | ḇ/b | በ | b |
| p | p | ف | f |  |
p | פ | p̄/p | פ | p̄/p | ፈ | f |
| ḏ | z | ذ | ḏ |  |
z | ז | z | ד | ḏ/d | ዘ | z |
| ṯ | š | ث | ṯ |  |
š | שׁ | š | ת | ṯ/t | ሠ | š/s |
| ṱ | ṣ | ظ | ẓ |  |
ṣ | צ | ṣ | ט | ṭ | ዘ | z |
| d | d | د | d |  |
d | ד | ḏ/d | ד | ḏ/d | ደ | d |
| t | t | ت | t |  |
t | ת | ṯ/t | ת | ṯ/t | ተ | t |
| ṭ | ṭ | ط | ṭ |  |
ṭ | ט | ṭ | ט | ṭ | ጠ | ṭ |
| š | š | س | s | |
š | שׁ | š | שׁ | š | ሠ | š/s |
| z | z | ز | z | |
z | ז | z | ז | z | ዘ | z |
| s | s | س | s |  |
s | ס | s | ס | s | ሰ ሠ |
s |
| ṣ | ṣ | ص | ṣ | |
ṣ | צ | ṣ | צ | ṣ | ጸ | ṣ |
| l | l | ل | l |  |
l | ל | l | ל | l | ለ | l |
| ś | š | ش | š | |
š | שׂ | s | שׂ | s | ሰ | ś |
| ṣ́ | ṣ | ض | ḍ | |
ṣ | צ | ṣ | ע | ʻ | ፀ | ṣ́ |
| g | g | ج | ǧ |  |
g | ג | ḡ/g | ג | ḡ/g | ገ | g |
| k | k | ك | k |  |
k | כ | ḵ/k | כ | ḵ/k | ከ | k |
| ḳ | q | ق | q |  |
q | ק | q | ק | q | ቀ | ḳ |
| ġ | - | غ | ġ |  |
ʻ | ע | ʻ | ע | ʻ | ዐ | ʻ |
| ẖ | ẖ | خ | ẖ |  |
ḥ | ח | ḥ | ח | ḥ | ኀ | ẖ |
| ʻ | - | ع | ʻ | |
ʻ | ע | ʻ | ע | ʻ | ዐ | ʻ |
| ḥ | - | ح | ḥ | |
ḥ | ח | ḥ | ח | ḥ | ሐ | ḥ |
| ʼ | - | ء | ʼ |  |
ʼ | א | ʼ | א | ʼ | አ | ʼ |
| h | - | ه | h |  |
h | ה | h | ה | h | ሀ | h |
| m | m | م | m |  |
m | מ | m | מ | m | መ | m |
| n | n | ن | n |  |
n | נ | n | נ ר |
n r |
ነ | n |
| r | r | ر | r |  |
r | ר | r | ר | r | ረ | r |
| w | w | و | w |   |
w y |
ו י |
w y |
ו י |
w y |
ወ | w |
| y | y | ي | y | |
y | י | y | י | y | የ | y |
| Прасемітська | Аккадська | Арабська | Фінікійська | Іврит | Арамейська | Ґеез | |||||
Морфологія[ред. | ред. код]
Кількісні числівники[ред. | ред. код]
| Українська | Прасемітська |
|---|---|
| Один | *ḥad-, *ʻišt- |
| Два | *ṯin-, *kilʼ- |
| Три | *śalāṯ- → *ṯalāṯ- |
| Чотири | *arbaʻ- |
| П'ять | *ḫamš- |
| Шість | *šidṯ- |
| Сім | *šabʻ- |
| Вісім | *ṯamān- |
| Дев'ять | *tišʻ- |
| Десять | *ʻaśr- |
|
