Принцип айсберга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айсберг

«Принцип айсберга», або «теорія айсберга» — концептуальний художній спосіб зображення подій, при якому на поверхні твору (в експліцитній його частині), міститься лише невелика кількість інформації, необхідної для розуміння ідеї твору, в той час, як більша частина є імпліцитною, і інформація в ній прихована.[1][2]

Сутність[ред. | ред. код]

За аналогією до айсберга, який має надводну частину, що звично менша за підводну, у художньому творі змальовується тільки видима частина льодовика, а невидиму, тобто підтекстну, реципієнту треба самостійно осягнути.

Ідея принципу полягає в тому, що величезне значення надається прихованому змісту, який потребує розшифровки, розтлумаченню за допомогою великої кількості художніх деталей, натяків, символів, тощо, які навпаки не приховані і залишаються на поверхні. Завдяки цьому прийому автор змушує акцептора знову й знову ставити численні питання, на які, як він сподівається, знайдуться відповіді при подальшому, а також більш прискіпливому аналізі.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Художній прийом за «принципом айсберга» вперше запропонував як термін і ввів до літератури американський письменник Ернест Хемінгуей. Вважаючи, що читачу відводиться роль власне співавтора, сам він охарактеризував свій метод таким чином:

Я завжди намагаюся писати за принципом айсберга. Сім восьмих його перебуває під водою, і лише одна восьма на поверхні. Ви можете пропустити що завгодно з того, що знаєте, і від цього ваш айсберг стане лише міцнішим. Ваші знання залишаються в підводній його частині...[4]

Принцип айсберга був притаманний творчості багатьох письменників: власне самому Хемінгуеєві, Селінджерові[5], Ленцу[6], Фуксу, Апдайку, Фолкнеру, Стейнбеку[7], а також Чехову[8] (задовго до появи власне поняття).

Прийом характерний не тільки літературі, але й іншим видам мистецтва — живопису, фотографії, кіно та ін. Використовується також в журналістиці, публіцистиці[9], психології[10] і т.д.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Переклад підтексту в оповіданні Дж. Д.Селінджера «Добре ловиться рибка-бананка» [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] / М. Тарнавська // Наукові записки КДПУ. Сер. : Філологічні науки. — 2010. — Вип. 89(1). — С. 118
  2. Ернест Міллер Хемінгуей (1899—1961) // Ковбасенко Ю. І. Світова література. 11 клас: рівень стандарту. — К.: Грамота, 2011. — 272 с
  3. Підтекст як особлива форма авторської позиції [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Тимків Н. М. // Викладання зарубіжної літератури: проблеми та досягнення. Султанівські читання.: Збірник статей / Відп. ред. В. Г. Матвіїшин. — Івано-Франківськ, 2010 — Випуск І. — С. 121—123
  4. Subtext of a fictional work as a literary problem / Фока М. В. // Relevant issues of development and modernization of the modern science: the experience of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine: monograph. Riga, Latvia: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2018. — P. 386
  5. Прихований смисл в оповіданні Дж. Д. Селінджера «Добре ловиться рибка-бананка» [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Наукові записки. — Вип. 50. — Серія: Філологічні науки (літературознавство). — Кіровоград, 2003. — С. 249—263
  6. Лінгвостильові особливості ідіолекту З.Ленца в малих епічних жанрах: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / В. І. Волошук ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с
  7. Літературний часопис «Вежа» [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.], 2003. — С 239
  8. Ніщо як Усе: на перехресті традиційного Сходу й авангардного Заходу [Архівовано 27 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Є. Більченко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки. — 2014. — № 18. — С. 52
  9. Філософ у газеті: публіцистика Сергія Кримського в умовах медіатизації / А. Мельник // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — 2009. — С. 555
  10. Экономическая психология: психологические аспекты поведения потребителей [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Посыпанова О. — Калуга: Изд-во КГУ им. К. Э. Циолковского, 2012. — 296 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Ефект айсберга. Підтекст як осолива форма авторської позиції / Н. Тимків // Українська мова та література в школі, 2008. — С. 7-11.
  • Секрет Айсберга / Т. Денисова // Литературная учёба, № 5. — М., 1980. — С. 202—207. (рос.)