Вільям Фолкнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Фолкнер
William Faulkner
Вільям Фолкнер у 1954
Вільям Фолкнер у 1954
Дата народження: 25 вересня 1897(1897-09-25)
Місце народження: Нью-Олбані, Міссісіпі
Дата смерті: 6 липня 1962(1962-07-06) (64 роки)
Місце смерті: Байхеліа, Міссісіпі
Громадянство: США США
Рід діяльності: романіст і новеліст
Напрямок: модернізм, потік свідомості
Magnum opus: «Галас і шаленство»
Премії:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1949)
Пулітцерівська премія 1955,1963

Nobel prize medal.svg

Ві́льям Ка́тберт Фо́лкнер (англ. William Cuthbert Faulkner; *25 вересня 1897, Нью-Олбані, Міссісіпі, США — †6 липня 1962) — американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури (1949).

Біографія[ред.ред. код]

Вільям Фолкнер народився 25 вересня 1897 р. в Нью-Олбані (штат Міссісіпі) в родині працівника університету. Його предки емігрували з Шотландії у вісімнадцятому столітті. Його прадід, Вільям Кларк Фолкнер, був полковником у Громадянській війні, а також автором відомого у той час роману «Біла троянда Мемфіса» (1881). Сім'я для Фолкнера була дуже важливою. Старший син Маррі Чарлза Фолкнера й Маррі Фолкнер, Вільям Катберт пізніше стає главою родини. Вже з дитинства він виявив великі здібності до літературної творчості, писав вірші, але його справді письменницька кар'єра починається тільки після короткого навчання в Королівських Військово-повітряних силах Канади, незадовго до перемир'я в Першій світовій війні (1918). Рік він навчається в Університеті штату Міссісіпі, працює різноробочим, і нарешті публікує томик віршів. Належав до літературного напрямку «південної готики» і разом з американською письменницею Фланнері О'Коннор його називали найяскравішим представником цього напрямку.

Коли йому було сімнадцять, Фолкнер знайомиться з Філіпом Стоуном (Philip Stone), чий вплив на ранню творчість письменника буде найпомітнішим. Стоун був на кілька років старшим, й походив із однієї з найстаріших родин Оксворду. Він захоплювався літературою, й вже встиг отримати ступінь бакалавра в Єльському університеті та університеті штату Міссісіпі. В стінах останнього Стоун вступив у братство Sigma Alpha Epsilon. Там він знайшов підтримку своєму бажанню стати письменником. Вражений Фолкнерівськими віршами, Стоун був одним з перших, хто виявив талант молодого письменника й побачив його творчий потенціал. Стоун став літературним наставником молодого Фолкнера, й познайомив його з Джеймсом Джойсом. Саме Стоуну Фолкнер надсилав свої вірші з наміром їх опублікувати. Проте видавці постійно відхиляли ці запити. Молодший Фолкнер перебував під сильним впливом історії своєї родини й регіону, де він жив. Штат Міссісіпі наклав свій відбиток на його почуття гумору, відчуття трагічного становища чорних і білих американців, й на його характеристику південних образів. Неможливість приєднання до лав армії Сполучених Штатів (Фолкнер був занизьким — 166 см), його зараховано до резервних одиниць Британських Збройних сил. Незважаючи на його заяву, що він був там, на сьогодні критики стверджують, що він ніколи не був членом Британських повітряно-військових сил, й ніколи не служив на фронті за часів Першої світової. У 1928 році Фолкнер змінив своє прізвище з оригіналу Falkner. Однак, за однією з версій, це була помилка складача. Коли мимодрук з'явився на титульному аркуші першої книги, Фолкнера запитали, чи хоче він щось змінити. На що він нібито відповів: «У будь-якому випадку мені підходить». 1925 р. Фолкнер їде до Нового Орлеана, де знайомиться з відомим письменником Шервудом Андерсоном, який, зацікавившись творчістю Фолкнера, радить літературному початківцю зосередити увагу на прозі, після чого він пише романи «Солдатська нагорода» (Soldiers' Pay,1925) і «Москіти» ( Mosquitoes, 1927). Влітку 1927 року Фолкнер пише свій перший роман із серії книг про вигадану країну Yoknapatawpha County, під назвою «Прапори в пилу» (Flags in the Dust). Цей роман багато в чому спирався на традиції й історію Півдня, в яку Фолкнер був занурений ще змолоду. Він дуже пишався своїм романом, й вважав, що він є набагато кращим за два попередні його твори. Однак видавничий дім Boni & Liveright не прийняв його. Це стало шоком для автора, але після дозволу Фолкнера на редагування тексту його літературним агентом Беном Уоссоном (Ben Wasson), роман «Сарторіс» (Sartoris, 1928) було опублікувано. Це перший з п'ятнадцяти творів, об'єднаних в епічний цикл-сагу про життя американського Півдня за 200-літній період. Восени 1928 року, коли Фолкнеру було тридцять років, він почав роботу над романом «Галас і шаленство» (The Sound and the Fury). Він почав його з написання трьох коротких історій про групу дітей з прізвищем Компсон, але скоро автор відчув, що створені ним характери більше підходять для великого роману. На відміну від «Прапорів в пилу», тут Фолкнер використовує більш експериментальний стиль, вперше реалізується основний творчий принцип прози Фолкнера «подвійного бачення» для розкриття одної і тої ж самої події чи характеру за різних аспектів. Критики одностайно визнають твір «великою книгою сторіччя». В описі процесу написання тексту Фолкнер пізніше скаже: «Одного разу я ніби замкнув двері між мною й книжними нотатками. Я сказав собі, що тепер можу писати». Після її завершення, Фолкнер наполіг, щоб книгу не редагували й не додавали розділових знаків для ясності. 1930 р. Фолкнер пише роман «На смертному ложі» (всього за 6 тижнів), а вже через 3 тижні побачив світ роман «Святилище».

В 1929 році Фолкнер одружується на Естель Олдхем (Estelle Oldham). Естель привезла з собою двох дітей від попереднього шлюбу, і Фолкнер вирішив утримувати родину за рахунок прибутків від письменництва. Починаючи з 1930 року, Фолкнер посилає деякі з своїх оповідань до різних національних журналів, а на отримані гроші купує будинок в Оксфорді, який він називав «Rowan Oak».

Однак до 1932 року Фолкнер потрапив у скрутне матеріальне становище. Він попросив свого агента Бена Уоссона продати права на його недавно завершений роман «Світло в серпні» (Light in August) для журналу за $5,000, але видання не прийняло пропозицію. Тоді MGM Studios пропонує Фолкнеру стати сценаристом в Голлівуді. І хоча на той момент письменник не був шанувальником кіноматографу, все ж прийняв пропозицію, і прибув на роботу в Калвер-Сіті, Каліфорнія, в травні 1932 року. Там він працював з режисером Говардом Гоуксом (Howard Hawks), з яким він добре ладнав, оскільки обидва любили випивку й полювання. Фолкнер працюватиме сценаристом довгі роки 1930-х і 1940-х рр.

Вільям Фолкнер був письменником-резидентом в Університеті Вірджинії з лютого по червень 1957 р. і знову в 1958 році. Він отримав серйозні травми під час кінної їзди в 1959 році. Помер він інфаркту міокарда у віці 64 років 6 липня 1962 року в санаторії в Бухалі (Byhalia, Mississippi). Похований разом зі своєю родиною на цвинтарі Святого Петра в Оксфорді, разом з другом сім'ї з таємничими ініціалами Е. Т.

Творчість[ред.ред. код]

Від початку 1920-х до Другої світової війни, коли Фолкнер виїхав до Каліфорнії, він опублікував 13 романів й безліч оповідань. Саме цим доробком Фолкнер заробив собі репутацію, що зробила його пізніше лауреатом Нобелівської премії (Фолкнер отримав нагороду у віці 52 років). До його найкращих романів належать: «Шум і лють» (1929), «Коли я помирала» (1930), «Світло в серпні» (1932), «Авесалом, Авесалом» (1936). Фолкнер також є творцем низки оповідань. Перша збірка оповідань «Ці 13» (These 13, 1931) містить найвідоміші його історії: «Троянда для Емілії», «Червоне листя», «Після заходу сонця», «Сухий вересень». Автор включив багато своїх історій і новел у Yoknapatawpha County. Три романи «Гамлет» (The Mansion The Hamlet), «Місто» (The Town) і «Особняк» (The Mansion) — утворюють трилогію «Сноупс» (Snopes Trilogy) про місто Джефферсон та його околиці.

Фолкнер був відомий своїм експерементальним стилем з увагою до інтонації й ритму. На відміну від сучасника Ернеста Хемінгуея, Фолкнер набагато частіше використовував прийом «потоку свідомості», й писав у більш експресивній, тонкій, складній манері, з елементами готики й гротеску.

В інтерв'ю газеті The Paris Review в 1956 році Фолкнер зазначав: «Дозвольте письмениику писати про операції чи цегляну кладку, якщо він зацікавлений в техніці. Не існує механізму написання, ярлика чи шаблону. Молодий письменник був би дурнем, якби слідував теорії. Вчіться на своїх власних помилках; люди вчаться тільки на них. Справді хороший митець вірить, що ніхто не є настільки досконалим, щоб щось йому радити. Це, до певної міри, марнославство. Незважаючи на те, скільки він захоплюється визнаним авторитетом літетратури, він хоче перевершити його». Перу письменника наледать дві збірки віршів, які були опубліковані у невеликих виданнях «Мармуровий фавн» (The Marble Faun, 1924), «Зелене гілля» (A Green Bough, 1933), й колекція злочинно-фантастичних оповідань «Лицарський гамбіт» (Knight's Gambit, 1949). Багато книг Фолкнера перекладаються французькою мовою і викликають захоплення багатьох європейських письменників і критиків. 1946 р. виходить друком збірник вибраних творів письменника, що приносить йому всесвітнє визнання.

Критика[ред.ред. код]

Творчість Фолкнера розглянули різні критики й з різних точок зору. Його роботи були цікавими для дослідників, не читачів. Особливо цікавилися Фолкнером представники «нового критицизму» (The New Critics). Кленс Брукс пише The Yoknapatawpha Country, а Майкл Мілгейт The Achievement of William Faulkner. Окрім того, до праць письменника застосовували й інші методи — феміністичну, психоаналітичну критику. Роботи Фолкнера розглядають в літературній традиції модернізму та Відродження Півдня (Southern Renaissance).

Нагороди[ред.ред. код]

Фолкнеру присуджується Нобелівська премія з літератури «за визначний і художньо унікальний внесок у сучасну американську прозу». 1949 р. Фолкнер ненавидів ту славу й визнання, яке йому принесла нагорода. Його відраза була настільки велика, що його 17-річна дочка дізналася про Нобелівську премію батька тільки тоді, коли її викликали в кабінет директора в один з шкільких днів. Фолкнер пожертвував частину грошей від премії на створення фонду для підтримки й заохочення нових письменників-фантастів.

Окрім Нобелівської нагороди, Вільям Фолкнер є володарем двох Пулітцерівських премій за романи «Притча» (A Fable, 1954) й «Викрадачі» (The Reivers , 1962).

Він також двічі виграв U.S. National Book Award за Collected Stories (1951) й A Fable (1955). У 1946 році він був одним з трьох фінлістів першої премії Ellery Queen Mystery Magazine Award, й посів друге місце в Rhea Galati. Фолкнер представляв США на міжнародній письменницькій конференції в Бразилії, а 1955 р. здійснив кругосвітню подорож як офіційний представник американського уряду. Поштова служба США 3 серпня 1987 року випустила 22-центову марку на честь письменника.

Творчий спадок[ред.ред. код]

Фолкнер головно працював у жанрах поеми, оповідання, роману.

Найвизначніші романи[ред.ред. код]
  • Солдатська нагорода /Soldiers' Pay (1926)
  • Москіти / Mosquitoes (1927)
  • Сарторіс / Sartoris (Flags in the Dust) (1929/1973)
  • Галас і шаленство / The Sound and the Fury (1929)[1]
  • Коли я помирала / As I Lay Dying (1930)[2]
  • Святилище / Sanctuary (1931)
  • Світло у серпні / Light in August (1932)[3]

[4]

  • Пилон / Pylon (1935)
  • Авесалом, Авесалом! / Absalom, Absalom! (1936)
  • Непереможні / The Unvanquished (1938)
  • Дикі пальми / If I Forget Thee, Jerusalem (The Wild Palms/Old Man) (1939)
  • Селище / The Hamlet (1940)
  • Зійди, Мойсею / Go Down, Moses (1942, episodic novel made up of rewritten previous published short stories)
  • Осквернитель праху / Intruder in the Dust (1948)
  • Реквієм по монахині / Requiem for a Nun (1951)
  • Притча / A Fable (1954)
  • Місто / The Town (1957)
  • Особняк / The Mansion (1959)
  • Викрадачі / The Reivers (1962)
Оповідання[ред.ред. код]
  • Збірка «Ці 13» / These 13
    • Перемога / Victory (1931)
    • Ad Astra (1931)
    • Всі вони мертві, ці старі пілоти / All the Dead Pilots (1931)
    • /Crevasse (1931)
    • Червоне листя / Red Leaves (1930)
    • Троянда для Емілії / A Rose for Emily (1930)
    • Справедливість / A Justice (1931)
    • Волосся / Hair (1931)
    • Коли настає ніч
    • Сухий вересень / Dry September (1931)
    • Містраль / Mistral (1931)
    • Розлучення в Неаполі / Divorce in Naples (1931)
    • Каркасон / Carcassonne (1931)

Відеоматеріали про Вільяма Фолкнера[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

  • The Sound and The Fury (1959)

Сайти, присвячені творчості[ред.ред. код]

Додаткова література[ред.ред. код]

  • Notable American Novelists: Revised Edition / edited by Carl Rollyson. — Salem Press, 2007. — p. 444–463.
  • Towner, Theresa M. The Cambridge Introduction to William Faukner. — Cambridge University Press, 2008. — p. 24-27.
  • Duvall, John N. Race and White Identity in Southern Fiction: from Faulkner to Morrison / by John N. Duwall. — Palgrave Macmillan, 2008.
  • American Gothic: New Interventions in a National Narrative / edited by Robert K. Martin & Eric Savoy.

Джерела[ред.ред. код]

  • Coughlan, Robert. The Private World of William Faulkner. New York, NY: Harper & Brothers, 1953.
  • Porter, Carolyn. William Faulkner. New York, NY: Oxford University Press, 2007.
  • Watson, James G. (2002). William Faulkner: Self-Presentation and Performance. Austin: University of Texas Press
  • Nelson, Randy F. The Almanac of American Letters. Los Altos, California: William Kaufmann, Inc., 1981: pp. 63-64.
  • Hannon Charles «Faulkner, William» The Oxford Encyclopedia of American Literature. Jay Parini. 2004 Oxford University Press, Inc. The Oxford Encyclopedia of American Literature: (e-reference edition). Oxford University Press.
  • Porter, Carolyn. William Faulkner. New York, NY: Oxford University Press, 2007, p. 37
  • Williamson, Joel. William Faulkner and Southern History. New York, NY: Oxford University Press, 1993
  • Jennifer Ciotta. «Touring William Faulkner Oxford, Mississippi». Literarytraveler.com. Archived from the original on 2011-07-21. Retrieved September 27, 2010.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Номер 5 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік(рос.))
  2. Номер 67 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік(рос.))
  3. Номер 43 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік(рос.))
  4. http://litakcent.com/2013/09/18/viljam-folkner-svitlo-u-serpni/