Прісовський Євген Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прісовський Євген Миколайович
Народився 2 травня 1933(1933-05-02)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер 9 жовтня 2007(2007-10-09) (74 роки)
Одеса, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність літературознавець, педагог
Alma mater Одеський державний університет імені І. І. Мечникова
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Вчене звання професор
Науковий керівник Недзвідський Андрій Володимирович
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Членство Спілка радянських письменників України
Посада професор

Євген Миколайович Прісовський (2 травня 1933(19330502) — 9 жовтня 2007) — український літературний критик і педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Є. М. Прісовський народився 2 травня 1933 року в місті Одеса. В 1956 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету. Вчителював в школах Одеси. Водночас в 1964—1967 роках завідував редакцією художньої літератури республіканського видавництва «Маяк» (Одеса).

В 1965 році захистив дисертацію «Поезія Леоніда Первомайського» і здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук.

З 1967 року викладав в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова. З 1973 року працював доцентом кафедри української літератури.

В 1987 році захистив дисертацію «Творча індивідуальність поета і літературний процес (на матеріалі радянської поезії кінця 50 — 70 років)» на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. В 1990 році присвоєно вчене звання професора.

В 1988—2004 роках завідував кафедрою української літератури Одеського університету.

З 1970 року — член Національної спілки письменників України[1]. Відомий як літературний критик. Писав українською та російською мовами.

Помер 9 жовтня 2007 року в Одесі. Похований на Слобідському кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Сфера наукових зацікавлень Є. М. Прісовського — лірика української класичної та сучасної літератури. Центральна тема наукових пошуків — дослідження специфіки зв'язку лірики як особливого літертурного роду з дійсністю, типів і форм ліричного конфлікту, жанрових форм лірики, співвідношення об'єктивного та суб'єктивного в поетичному самоусвідомленні життя.

Окремі праці[ред. | ред. код]

  • Поезія Леоніда Первомайського. — Київ, 1968. — 231 с.
  • Неспокій шукань. — Київ, 1972. — 183 с.
  • Українська радянська поезія 70-х років. — Київ, 1982. — 47 с.
  • Лірика душі, доби героїка. — Київ, 1983.- 230 с.
  • Відповідальність за слово. — Одеса, 1994. —176 с.
  • Творча індивідуальність поета. — Одеса, 2003. — 104 с.
  • Дороговказ на віки. — Одеса, 2006. — 182 с.
  • Слово мужності, правди й любові. — Одеса, 2007. — 266 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Євген Миколайович Прісовський. Біобібліографічний покажчик. — Одеса, 1990. — 70 с.
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 3: К — П. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 571—573.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Письменницький довідник НСПУ. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 5 вересня 2012.