Пін-ван
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Пін-ван | ||
| ||
|---|---|---|
| 770 — 720 до н. е. | ||
| Попередник: | Ю | |
| Наступник: | Хуань | |
| Народження: | 781 до н. е. | |
| Смерть: | 720 до н. е. | |
| Рід: | Династія Чжоу | |
| Батько: | Ю-ван | |
| Мати: | Shend | |
| Діти: | Prince Xiefud, Prince Hud і Prince Wud | |
Пін-ван (кит. трад.: 平王; піньїнь: Ping) — 1-й ван Східної Чжоу, син Ю-вана.
Правління[ред. | ред. код]
Наприкінці правління Ю-вана він відправив свою дружину Шень у заслання, після чого зробив свою наложницю Бао Сі царицею[1]. В результаті батько Шень за підтримки племені цюаньжун поклав край володарюванню Західної Чжоу[2][3]. Ю був убитий, а Бао Сі ув'язнена. Новим володарем став Пін-ван, син Ю-вана. Приблизно в той же час Цзі Хань, володар Ґо, посадив на трон Се-вана. Таким чином до 750 року до н. е. держава мала двох правителів, поки Се-ван не був убитий.
Пін-ван переніс столицю держави Чжоу до міста Лоян, де започаткував нову династію — Східна Чжоу (період Чуньцю).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Giles, Herbert A. (1912). The Civilization of China. Tutis Digital Publishing. ISBN 81-320-0448-5.
- ↑ Сима Цянь. Історичні записи, «Аннали династії Чжоу»
- ↑ Бамбукові аннали
Джерела[ред. | ред. код]
- Michael Loewe, Edward L. Shaughnessy (1999). The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. с. 1148. Процитовано 5 січня 2019.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка)
| ||||||||
|
