Династія Чжоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чжоу
династія Чжоу Flag
1046 до Р.Х. – 256 до Р.Х. династія Цінь Flag
Розташування Чжоу
Столиця Not specified
Мови китайська
Форма правління монархія
Історія
 - засновано 1046 до Р.Х.
 - знищено 256 до Р.Х.

Династія Чжоу (кит.: 周朝піньїнь: Zhōucháo) — династія і держава в Китаї, що існувала у 1046 до Р.Х.-256 до Р.Х. Її правління було найдовшим у китайській історії, хоча політичний і військовий контроль вона зберігала тільки до 771 року до Р.Х. Цей період називають періодом Західної Чжоу. Наступна половина існування династії носить назву Східна Чжоу: цей період вміщує в себе період Чуньцю та значну частину періоду Воюючих царств.

Західна Чжоу[ред.ред. код]

Існування — приблизно 1000 — 770 роки до н. е.) Правителі Шан були скинуті династією Чжоу, яка спочатку побудувала свою столицю поблизу сучасного Сіаню, а пізніше, приблизно у 750 році до н. е., утікла від варварів, які вторглися в країну і осіли поруч з нинішнім Лояном. У цей період держава була суто феодальною. В центрі державних земель — імператорська земля (володіння), оточена доменами васалів, які межують з іншими ленами.

Наслідки[ред.ред. код]

  1. Жодних можливостей розширення центральної влади.
  2. Зміцнення васалів, котрі закликали до країни кочівників. Згодом, у 770 році до н. е. через перенесення столиці до Ляояна було втрачено більшу частину імператорських володінь.

Східна Чжоу[ред.ред. код]

Існування — приблизно 770 — 256 р. до н. е. З 770 р. до н. е. ці правителі вели між собою запеклі війни. Влада царів слабшає, володарі ленів стають більш незалежними. Утворюються більші князівства, які об'єднуються лише для оборони від кочівників.

Наслідки[ред.ред. код]

  1. Розлад у країні через тривалі війни, внаслідок яких частина знаті зубожіє.
  2. Набувають більшого значення селяни, оскільки відтепер вони стають вирішальним фактором у веденні війни(не знатні колісничні, а селяни вирішували долю битв).
  3. Купецький стан стає державотворчим елементом: він збирає натуральні податки з ленників, котрі мали важливе значення для постачання міст продуктами харчування.
  4. У цьому періоді тривала плідна творчість уславлених мислителів Стародавнього Китаю — Конфуція, Лао-цзи, Мо-цзи, Сюнь-цзи, Мен-цзи.
  5. За часів династії працював відомий лікар Ван Шухе

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Історія Китаю
Історія Китаю:
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньго
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцать варварських держав Східна Цзинь
Південні і Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай
  1. Цзен Хоу І му — одна з важливіших пам'яток Китаю середини епохи Чжоу.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Династія Чжоу // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.

Посилання[ред.ред. код]