Західна Чжоу
Західна (Рання) Чжоу кит. 西周 (1046—771 до н. е.) — царська династія в Китаї, період Західної Чжоу виділяють як початковий період епохи Чжоу.
Історія і життя Західного Чжоу відома по класичних трактатах «Чжоулі» — Чжоуські ритуали, «Шуцзін» — Книга Історії, «Ши-цзін» — Книга Пісень, «І-цзін» — ворожильна Книга Перемін, додатково є численні написи на бронзових посудинах.
Виникла в результаті завоювання держави Шан чжоуськими племенами. Завойовники прийшли з басейну річки Вей. Їх держава була порівняно велика, але внутрішньо неміцна, її спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньщи — син неба, заступник неба). Власне часом Західдне Джоу розглядають не як єдину державу, а як сукупність кількох держав об'єднаних під гегемонією верховного правителя-вана. Вважалося, що такий ван отримував владу (а разом з нею і право видавати закони) від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління (Мандату) на царювання (Тянь мінь). Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках (наприклад, для вирішення питання про успадкування влади) скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії — чжухоу. Цареві були підпорядковані так звані три старці, тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт (головним чином функціонування зрошувальної системи). Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків.
Послаблення династії пов'язують з легендарною наложницею імператора Ю-вана — Бао Сі. Під тиском близького до чжоусців племені цюаньжунів близько 770 року до н. е. територія чжоуської держави різко скоротилася, правитель Пин-ван переніс столицю держави в 770 р. до н. е. на схід, в район сучасного Лояна, і цей період одержав назву — «Східне Чжоу».
Китай епохи «Західна Чжоу» був порівняно розвитим суспільством. Процвітало сільське господарство, були удосконалені землеробські знаряддя праці, з'явилася безліч сільськогосподарських культур. Створено багато високомистецьких пам'ятників літератури і мистецтва, а також праць по філософії політиці й історії («Книга пісень»). Регулярна хроніка подій не велася аж до 841 року до н. е., коли правлячий дім Західної Чжоу став вести і зберігати щорічні записи подій.
Див. також [ред.]
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2012) |
