Пітон Альбертіса
| Пітон Альбертіса | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пітон Альбертіса
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Leiopython albertisii Peters та Doria, 1878 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Liasis albertisii Morelia albertisii Bothrochilus albertisii | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Пітон Альбертіса (Leiopython albertisii) — неотруйна змія з роду білогубі пітони родини пітони.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина коливається від 1 до 1,8 м. Спина має коричневий або каштановий колір, світліші жовто-коричневі боки та світлим кремовим черевом. Таке забарвлення тіла різко контрастує з лискатою чорною головою з чіткими поперечними чорно-білими смугами на «губах».
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє прибережні дощові ліси, чагарникову рослинність. Харчується дрібними ссавцями, не гребує й птахами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 5—8 яєць. Молоді пітони з'являються через 57—65 днів.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає на о. Нова Гвінея, в Індонезії, островах у Торесовій протоці.
Джерела[ред. | ред. код]
- Schmidt, Dieter 2010. Vermehrung und Zucht von Riesenschlangen Draco 11 (44): 4-17
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Hoser, Raymond 2000. A Revision of the Australasian pythons. Ophidia Review 1: 7-27