Радіолюмінесценція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Радіолюмінесценція — різновид люмінесценції, світіння люмінесцентних речовин під дією швидких часток — продуктів радіоактивного розпаду (α- і β-променів, а також жорсткої радіації γ-променів) і космічної радіації.

Спалахи світіння, які виникають під час потрапляння окремих часток на люмінесцентну речовину, називаються сцинтиляціями.

Тверді та рідкі речовини, які використовуються для спостереження сцинтиляцій, називаються сцинтиляторами.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Радиолюминесценция органических конденсированных сред. Теория и применение: [монография] / Н. З. Галунов, В. П. Семиноженко ; НАН України, Науч.-технол. комплекс «Ин-т монокристаллов». — 2-е изд., испр. и доп. — Киев: Наук. думка, 2015. — 464 с. : ил. — Библиогр.: с. 426—452 (626 назв.). — ISBN 978-966-00-1469-5