Радіопостановка
Радіопостановка — одна з форм художнього радіомовлення, передача по радіо запису п'єси або інсценування літературних творів. Створено також ряд оригінальних творів для радіо. Різновидом радіопостановки вважають радіодраму (або радіоп'єсу).
Зміст |
Особливості [ред.]
У радіопостановках широко застосовуються описові елементи; важливе місце займає ведучий (читець, виступаючий від імені автора або героя твору). Будучи «незримим спектаклем», радіопостановка дає необмежений простір слухачеві для роботи уяви — кожен «бачить» те, що відбувається по-своєму і таким чином чутне стає «зримим». Основні виразні засоби радіопостановки — звучна мова, музика, та різноманітні шуми. Тому велике значення надається в радіопостановках звуко-голосової характеристиці образу, створенню звуко-шумової атмосфери дії (вітер, гарматні залпи, шум мотора, кроки і таке інше), знаходження акустичного середовища (запис з щитами, стереофонія звуку, запис з ревербератором). При сучасній техніці запису режисери все частіше починають використовувати магнітофонні апарати, записуючи окремо на них текст, музику, шуми і досягаючи потім шляхом багатократних «накладень» бажаних результатів.
З історії [ред.]
Радіомистецтво виникло на початку 1920-х р. 15 січня 1924 лондонська радіостанція передала в ефір першу у світі радіодраму «Небезпека».
Одна з найвідоміших — радіопостановка «Війна світів» за одноіменним романом Герберта Уеллса, здійснена Орсоном Уеллсом в 1938 році.
Деякі автори радіоп'єс [ред.]
- Хідеакі Анно — «Shinsentai Evangelion»
- Дюрренматт Фрідріх — «Нічна розмова», „Експедиція «Вега»“, «Аварія», «Двійник»
- Станіслав Лем — «Місячна ніч», «Прийомні години професора Тарантоги»
- Орсон Уеллс — «Війна світів»
Відомі радіопостановки [ред.]
- «Буратіно» (1951)
- «Маленький принц» за Сент-Екзюпері (1961)
- «Перший вчитель» за Айтматовим (1962)
- «Золотий кошіль» (1963)
- «Десять днів, які потрясли світ» за Джоном Рідом (1963)
- «На цій стороні» (1964)
- «Клуб знаменитих капітанів» (1945)
