Радіомовлення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Радіомо́влення — виробництво і розповсюдження аудіопрограм за допомогою електромагнітних хвиль, що поширюються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю приймачів.

Сучасне радіомо́влення — це інформаційна галузь, яка стала глобальним засобом масової інформації, засобом впливу на громадськість. Важливість впливу радіо на громадську думку пов'язана сьогодні з його масовістю та з можливістю бути суб'єктом громадянської журналістики[1].

Переваги радіомовлення[ред.ред. код]

Серед переваг радіомовлення можна виділити такі:
 — фоновість (ми постійно слухаємо радіо: вдома, в автомобілі, в офісі, і це дає нам змогу швидко приєднатися до цікавої інформації);
 — ненав'язливість рекламних повідомлень (як можна відзначити, то на радіо рекламі приділяється менше часу, ніж, наприклад, на телебаченні, тому у слухачів це не викликає супротиву);
 — передача інформації на рівні образів (радіо залишає слухачеві простір для візуального відтворення щойно почутої інформації)
 — прозорість інформації (радіо є найменш з-поміж інших ЗМІ чутливим до політичних «ігор»)

Функції радіомовлення[ред.ред. код]

Як і для інших ЗМІ, для радіомовлення виділяють такі функції:
1. Інтеграція (підтримує функціонування суспільства, його входження в інформаційний простір);[1]
2. Соціалізація (пропагує певний стиль життя, а також моральні цінності);
3. Організація (спонукає людей до дії, до прийняття рішень);
4. Інформування (задовольняє потребу слухача в інформації)
5. Просвітництво (набуття нових знань);
6. Розважальна функція (допомагає відволіктися від щоденних проблем і просто відпочити);
7. Виховання (впливає на формування громадської думки);
8. Спілкування (засобом інтерактивного спілкування в ефірі дає змогу людям висловити свою точку зору на ту чи іншу проблему);

Джерела[ред.ред. код]

  1. Гоян О. Я. Основи телерадіожурналістики і радіоменеджменту: Підруч. — 2-ге вид., допов. — К.: Веселка, 2004. — 245 с.

Див. також[ред.ред. код]