Радіус інерції перерізу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ра́діус іне́рції пере́різу — геометрична характеристика перерізу, що пов'язує момент інерції фігури J з її площею A наступними формулами:

J_y=i_{y}^{2}A
J_z=i_{z}^{2}A

Звідси, формула радіуса інерції:

i_y=\sqrt[]{\frac{J_y}{A}}
i_z=\sqrt[]{\frac{J_z}{A}}

У опорі стрижнів подовжньому згину (до втрати стійкості) основну роль грає гнучкість стрижня, тобто величина найменшого радіуса інерції перерізу. Таким чином, велику економічність матимуть ті перерізи, у яких найменший радіус інерції дорівнює найбільшому, тобто перерізи у яких всі центральні моменти інерції однакові, а еліпс інерції перетворюється у коло.

Одиниця вимірювання (СІ) — м (метр). У будівельній літературі частіше записується в міліметрах або сантиметрах, з огляду на невеликі значення на практиці.

Якщо моменти інерції J_y та J_z є головними моментами інерції, то i_y і i_z — також є головними радіусами інерції.

В окремій літературі радіус інерції може позначатися як r.

Джерела[ред.ред. код]