Рожева стрічка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pink Ribbon International

Рожева Стрічка — міжнародний символ, який використовують особи і організації, залучені до руху з інформування суспільства про рак молочної залози.

Мета Ініціативи[ред.ред. код]

Головна мета ініціативи «Рожева Стрічка» — поширення інформації про рак молочної залози шляхом:

  1. попередження — запобіганням появи раку грудей поширенням інформації і наукових досліджень у сфері;
  2. виявлення — зменшенням ризику виникнення хвороби завдяки самодіагностиці;
  3. лікування — поширенням інформації про різноманітні методи лікування;
  4. реабілітації — наданням підтримки і допомоги під час реабілітації.

Історія Рожевої Стрічки[ред.ред. код]

Уперше символ стрічки набрав певного значення коли жовта стрічка була згадана у воєнній пісні під яку марширували солдати Сполучених Штатів Америки. У 1917 році Джордж А. Нортон забезпечив авторські права на цю пісню. Вона отримала назву «Навколо її шиї зав’язана жовта стрічка». Вже у 1940 році пісню перезаписали декілька музикантів. Використовуючи слова цієї пісні, Пенні Лайнген – дружина американського заручника в Ірані, перша використала стрічку як символ усвідомлення. Вона зав’язувала жовті стрічки на деревах щоб проілюструвати бажання свого чоловіка повернутися додому. Із почуття лояльності її друзі та члени їхньої родини почали наслідувати її приклад. В короткі строки стрічка стала загальнонаціональним символом.

У 1990 році, натхненні символом стрічки активісти боротьби зі СНІДом вирішили змайструвати стрічки для всіх, хто бореться з цією хворобою. Ця стрічка набула червоного кольору, адже червоний – це колір пристрасті. Під час церемонії вручення нагород Тоні (щорічна Американська театральна премія) журналісти сфотографували актора Джеремі Айронса з приколотою до грудей червоною стрічкою. Майже водночас стрічка стала загальновизнаним міжнаціональним символом боротьби зі СНІДом. Нью Йорк Таймз проголосила 1992 рік «Роком стрічки».

Символ Рожевої стрічки був започаткований «Організацією з боротьби з раком молочної залози імені Сьюзан Г. Комен». У 1990 році під час «Пробігу заради зцілення» члени організації роздавали рожеві козирки від сонця жінкам, що пережили рак молочної залози. Декілька місяців потому, у 1991, кожен з учасників пробігу у місті Нью Йорк отримав рожеву стрічку. Менш із тим, стрічка не стала для тогочасних учасників важливим символом, а залишилась лише маленькою деталлю великого заходу. У 1992 році Олександра Пенні, головна редакторка жіночого журналу про здоров‘я «Сама», працювала над другим щорічним спеціальним випуском присвяченим Національному місяцю боротьби з раком молочної залози. Евелін Лаудер, тогочасний старший віце-президент компанії Есте Лаудер, прийняла запрошення виступити в ролі почесної гості-редакторки спеціального випуску 1992 року. Пенні та Лаудер розробили ідею створити стрічку-символ боротьби з раком молочної залози та розповсюджувати її через магазини косметичних компаній-гігантів в Нью Йорку. Згодом Евелін також пообіцяла, що стрічку буде розповсюджено по всій країні. Але на той час ще не було прийнято остаточного рішення про колір стрічки. Зокрема, 68-річна Шарлотта Гейлі, що пережила рак молочної залози, виготовляла стрічки персикового кольору та продавала їх разом із карткою на котрій зазначалось: «Річний бюджет «Національного інституту з боротьби з раком» становить 1,8 мільярдів доларів і лише п’ять відсотків від цієї суми йде на попередження розвитку хвороби. Допоможіть нам розбудити наших законодавців та всю Америку – носіть цю стрічку». Її послання швидко розповсюдилось по всій країні. Ця концепція зацікавила Пенні та Евелін Лаудер і вони побачили можливість адаптувати ідею Гейлі для сумісної роботи. Але Гейлі відмовилася від їхньої пропозиції через те, що їй їхня діяльність видалася занадто комерційною. Після проведення переговорів з Лаудер та юридичних консультацій, виникла ідея використати «новий» колір. Запропоновано було виготовити рожеву стрічку, і саме цей колір став кольором міжнародного символу боротьби проти раку молочної залози.

Рожева Стрічка Інтернешнл (Pink Ribbon International)[ред.ред. код]

Метою організації є спонукання суспільства до підтримки хворих а також інформування пацієнтів, спеціалістів, їх родини і друзів про Рожеву Стрічку і Рак Молочної Залози. Pink Ribbon International

Іспанською: Lazo Rosado
Французькою: Ruban Rose
Італійською: Nastro Rosa
Німецькою: Rosa Schleife
Голландською: Roze Lint
Датською: Lyserøde Sløjfe
Чеською: Růžová Stužka
Фінською: Roosa Nauha
Норвезькою: Rosa Sløyfe
Польською: Różowa Wstążka
Російською: розовая лента
Шведською: Rosa Bandet
Турецькою: Pembe Kurdele
Японською: ピンクリボン
Китайською: 粉红丝带

Місяць Боротьби проти Раку молочної залози[ред.ред. код]

Breast Cancer Awareness Month – щорічна міжнародна програма, що організована організаціями, які займаються боротьбою проти раку молочної залози – наданням освіти щодо хвороби, збиранням коштів для дослідження її причин, запобіганням та лікуванням. Програма також розповсюджує інформацію про хворобу та забезпечує підтримку для людей, що постраждали від її наслідків.

АстраЗенека (AstraZeneca) заснували місяць боротьби проти раку молочної залози в 1985 році. АстраЗенека – міжнародна фармацевтична корпорація та виробник трьох ліків проти раку молочної залози: Nolvadex (тамоксифен), Arimidex (анастрозоль) та Faslodex (фулвестран). Метою кампанії з самого початку було розповсюдження інформації про мамографію як найефективніший засіб боротьби проти раку молочної залози. Кількість організацій, що залучаються до кампанії боротьби проти раку молочної залози збільшується щороку. Estee Lauder, Avon, Susan G. Komen for the Cure та інші комерційні та неприбуткові організації залучились до декількох подій та заходів в жовтні.

Заходи та події в рамках Місяця боротьби проти раку молочної залози[ред.ред. код]

Національний пробіг заради зцілення[ред.ред. код]

В Жовтні 1983 року в місті Далас, штат Техас, був вперше проведений Пробіг заради зцілення, в якому взяли участь 800 людей. В 1999 році кількість участників перевищила 600 000 і Пробіг став найбільшим заходом в серії 5K – 99 міст в США організували Пробіг заради зцілення. У 2005 році свідченням успіху заходу стало збільшення учасників до 1,4 мільйона учасників. Вебсайт Національного Пробігу заради зцілення засвідчив, що Національний пробіг заради зцілення у місті Вашингтон – найбільший з серії 5K у світі. Цей захід приваблює не лише волонтерів, а і компанії, що згодні спонсорувати подібні заходи, зірок та політиків, що збільшують популярність заходу щороку.

Пробіг заради зцілення також організовується в різних країнах світу:{| |Австралія та Нова Зеландія|| Dove Pink Star walk |- |Німеччина|| Komen Frankfurt Race for the Cure |- |Нідерланди|| Walk for Women |- |Італія||Komen Italia Race for the Cure |- |Велика Британія||Race for my wife and Race for life |- |Канада|| Run for the Cure |- |Угорщина||Avon One-Day Walk for Life |- |Пуерто Ріко|| Komen Puerto Rico Race for the Cure |- |Болгарія|| Breast Cancer Walk |}

3-денний маршрут «Ейвон проти раку молочної залози»[ред.ред. код]

Цей 60-мильний пішохідний маршрут, поділений на 3 дні, націлений на збір коштів для дослідження хвороби. Пішохідний маршрут спонсорується «Організацією боротьби з раком молочної залози імені Сюзан Г. Комен» і організовується в кількох містах Сполучених Штатів. Раніше маршрут організовувався и фінансувався компанією Ейвон, тому маршрут досі відомий під цим ім’ям (Avon 3 Day). Ейвон організує і інші подібні акції:

Англія «Celebrating Life» award ceremony
Болгарія Breast Cancer Walk
Угорщина Walk for Life
Чехія Breast Cancer Conference
Німеччина Women's 5k/10k Walk Run
Греція Recognition dinner and Avon Breast Cancer Crusade Fashion show
Ірландія Breast Cancer Walk
Іспанія Breast Cancer Walk
Італія Breast cancer Awareness event
Польща Breast Cancer Walk
Португалія Educational walk-a-thon
Румунія Breast Cancer Walk
Росія Press conference
Словаччина Press conference
Туреччина "Trip to Health with Avon" walk
Україна Breast Cancer awareness walk
Франція 5 km Breast Cancer Race/Walk

Всесвітня Ілюмінація[ред.ред. код]

Група компаній Estee Lauder організовує акцію з освітлення кількох найвідоміших світових споруд рожевим кольором, щоб привернути увагу до важливості своєчасного виявлення раку молочної залози та дослідження методів лікування і попередження хвороби. Ось деякі з цих споруд:

Міст Харбор Сідней Австралія
Універмаг Ханчжоу Ханчжоу Китай
Ніагарський Водоспад Онтаріо Канада
Проект Еден Корнвол Англія
Готель Маджестік Канни Франція
Ангел Миру Мюнхен Німеччина
Міська Рада Рейк’явік Ісландія
Вежа Моше Авів Рамат-джан Ізраїль
Арка Константина Верона Італія
Вежа Токіо Токіо Японія
Площа Міської Ради Сеул Корея
Площа Дам Амстердам Нідерланди
Небесна Вежа Окленд Нова Зеландія The Harbour Bridge Sydney Australia

В рожевому[ред.ред. код]

Це акція яка проводиться під час ... і її метою є збір коштів для Організації Дослідження Раку Молочної Залози. Під час акції влаштовують тематичні вечірки або “рожевий день” на роботі.

Продукція[ред.ред. код]

Поштова Марка “Рак молочної залози”[ред.ред. код]

Вперше поштова марка „Рак молочної залози” була надрукована в 1996 році. Оскільки вона не користувалася особливим попитом, дизайнеру Еселю Кеслеру було запропоновано розробити нову марку. 29-го липня 1998 року, марка „Рак молочної залози” стала відомою завдяки Першій Леді Хіларі Клінтон та Міністру Пошти Вільяму Хендерсону. Марка коштувала 45 центів. 70 відсотків від вартості марки фонду передавалися на користь Національного Інституту дослідження Раку(National Cancer Institute — NCI) та 30 відсотків на користь Програми дослідження раку молочної залози при департаменті оборони (Department of Defense — DOD). До листопаду 2005 року було зібрано 33,5 мільйонів доларів США на користь NCI та DOD зібрав 13 мільйонів доларів США. Історія марки „Рак молочної залози”

Марка „Рак молочної залози” була розроблена Ерні Бодай, Доктором медичних наук.

Доктор Бодай був постійним імператорським хірургом який представив результати дослідження стосовно видалення пухлини молочної залози та мастектомії у жінок з раком молочної залози. Не зважаючи ні на що, він витрачав власні кошти та час на лобіювання погодження Конгресом марки „Рак молочної залози”. Пізніше він заснував неприбуткову організацію, Лікування Раку молочної залози Інк., з метою збору коштів та привернення уваги до причин виникнення раку молочної залози. Подвиг Доктора Бодая є дуже вражаючим особливо зважаючи на всі труднощі. Насамперед, була протидія, іноді дуже жорстка, стосовно збору коштів для розробки марки. Перепони виникали від самої поштової служби, від колекціонерів поштових марок, і так, від національних організацій з боротьби з раком молочної залози. Не дивно, що Поштова служба була налякана прецедентом збору коштів на поштову марку; агентство отримувало 40000 ідей щороку для увіковічення марки. Поштові служби переживали, що поступившись одного разу на такий запит призведе до незліченної кількості подібних запитів щодо збору коштів на подібні рівноцінні проблеми. Дивнішою була протидія Американської Спільноти Філателістів, лідер якої аргументував, що збільшення вартості призведе до неправомірного оподаткування колекціонерів марок. І хоча деякі люди вважають, що колекціонування марок це спосіб проведення часу як одне з аполітичних хобі, колекціонери марок відстоюють думку, що вносять близько 100 мільйонів доларів США щороку на користь поштових служб. Також, благодійні (або “напів-поштові”) марки, видані в інших країнах, далекі від успіху. Наприклад, Канадська марка, розроблена для збору коштів для Олімпійських ігор 1976 року, показала свою недоцільність, оскільки була найближчим до нашого часу зразком спроби збору коштів на боротьбу з неграмотністю. Врешті-решт, опинившись у скрутній ситуації, доктор Бодай усвідомив, що треба діяти на законодавчому рівні. Але шансів, що за законопроект проголосують у Конгресі, майже не було. Так, наприклад, з 10 тисяч розглянутих у Конгресі законопроектів, були прийняті лише 40. Серед них – закон про випуск поштових марок щодо досліджень раку грудей. Коли начальник Поштової служби США генерал Марвін Руньйон відмовився від пропозиції щодо друку цих марок, рішучість пана Бодая лише зміцніла. Ще більше він переконався у необхідності прийняття законопроекту після того, як написав запити 48 конгресменам та 8 сенаторам - і не отримав жодної відповіді. Тепер, коли пан Бодай згадує ті часи, в його голосі і нині чути нотки відчаю: «Я не отримав жодної відповіді! Це просто вибило мене з колії. Я був страшенно розгніваний. Саме тоді я і купив свій перший квиток до Вашингтону”. Докладаючи неймовірних зусиль, пан Бодай почав лобіювати конгресменів, аби ті прийняли закон, який зобов’язує поштову службу використовувати ці спеціальні марки. Лише протягом двох років, він побував у Вашингтоні 14 разів. І витратив понад 100 тис. дол. Сласних заощаджень. Цю суму він передав особисто одному із лобістів Конгресу. Разом з тим , Бодай розумів, наскільки важливо знайти підтримку у цій справі серед простого населення. Він заприсягнувся ніколи не відмовлятися від можливості виступити перед публікою. Більше 200 разів Бодай виголошував промови перед різними аудиторіями – коли в залі було і лише дві людини, і всі 1,5 тис. чоловік. Бодай продовжував працювати, не зважаючи на те, що шанси були мінімальні. Адже прийняття законопроекту щодо підвищення витратної частини бюджету, як правило, потребує близько 10 млн дол. і чотири-пять років роботи над цим. Але Бодай був переконаний, що парламентський законопроект змусить поштову службу вжити заходів. І почав зондувати ґрунт в Конгресі разом із Елізабет Муллен (39-річною жінкою, яка вижила після раку грудей. Вона ж заснувала і організацію Жіночий центр інформації щодо раку грудей «Ковіна» у Каліфорнії, яку пізніше очолила, обіймаючи посаду генерального директора). Разом із нею Бодай робив все можливе, аби заручитись підтримкою конгресменів у необхідності використовувати поштові марки для збору коштів. Робота ішла повільно. «Безліч дверей просто закривали у мене перед носом, Але я ніколи не здавався. Навпаки, ця справа стала сенсом мого існування», - каже доктор Бодай. Прибічників необхідності використання таких поштових марок поступово зростала – як у Конгресі, так і у Сенаті. Врешті-решт, пан Бодай і пані Муллен отримали згоду конгресмена Віка Фазіо (демократа із Каліфорніі) та сенатора Даяни Файнстейн (представника демократичної партії від штату Каліфорнія), які пообіцяли протягнути законопроект у Конгресі. Врешті-решт, 22 липня 1997 року, о 10.30 ранку пан Бодай зайняв місце спостерігачів у Конгресів, аби бути свідком того, як у парламенті приймають цей законопроект. І вже через три тижні, 13 серпня, 1997 року Президент Клінтон підписав Акт про марки щодо досліджень раку грудей. Поштова марка про рак грудей стала першою «напів-маркою», за допомогою якої почали проводити збір коштів. Головне бюджетно-контрольне управління (ГБКУ) США опублікувало доповідь, у якій визнало, що поштові марки є ефективним способом збору коштів. «Дослідження, які б ніколи не проводили – тепер ідуть повним ходом саме завдяки зібраним коштам”, - каже Джеральд Барнес, помічник директора фіскального департаменту ГБКУ. Згідно з доповіддю ГБКУ, станом на квітень 2003 року Національний інститут раку провів 86 дослідження щодо раку грудей саме завдяки коштам, отриманим завдяки використанню поштових марок. Тоді як Департамент Оборони профінансував 19 проектів. Сенатор Даяна Файнстайн, яка добилась проходження цього законопроекту у Конгресі, назвала згоду Сенаторів пропустити цей проект «хорошою новиною у справі боротьби із раком».

Монета «Рак молочної залози»[ред.ред. код]

У Канаді було введено в обіг монети зі срібла «Рак молочної залози». У всьому світі таких монет існує 15000. На одній стороні монети зображена королева Єлизавета, на іншій - символ Рожева Стрічка. З аналогічним дизайном у 2006 році канадці випустили багатомільйонним тиражем монету в 25 центів (колекція Деми Ю.В.).

Критичні рухи[ред.ред. код]

Pink Ribbons, Inc[ред.ред. код]

У своїй книжці (опублікованій в 2006 році) Саманта Кінг описала як рак молочної залози з серйозної хвороби и особистої трагедії жінки трансформувався в керовану ринком індустрію виживання. В нечуваному досі прояві філантропії, корпорації обернули свої величезні рекламні механізми на боротьбу з цією хворобою, тим самим зменшуючи зусилля суспільства з охорони здоров’я та стримуючи запити щодо дослідження причин ураження раком молочної залози такої великої кількості жінок у всьому світі. В цій книжці Кінг вперше ставить під сумнів ефективність та законність фінансування приватних досліджень із зупинення епідемії раку молочної залози серед американських жінок.

Замислись своєчасно[ред.ред. код]

Сьогодні можна помітити багато магазинів переповнених продукцією з емблемою Рожевої Стрічки, а Інтернет розсилає рекламний спам, обіцяючи направити отримані кошти на дослідження раку залози. Значення Рожевої Стрічки змінилося. Компанії використовують рожевий колір для маркетингових цілей. Суспільство знає, що Рожева Стрічка – це символ боротьби проти раку молочної залози. Ринок, в свою чергу, знає, що люди хочуть брати участь в благодійності. Особливо жінки, які полюбляють робити покупки, хочуть думати, що таким чином переслідують добрі наміри. Але робити покупки заради боротьби з Раком не є правильним шляхом, адже покупці ніколи не знають, яка доля їх грошей дійсно йде на фінансування боротьби з раком.

Комерційні учасники Рожевої Стрічки[ред.ред. код]

Косметика[ред.ред. код]

Фармацевтика[ред.ред. код]

Мода[ред.ред. код]

Автомобілі[ред.ред. код]

Електроніка[ред.ред. код]

Чому Рожева?[ред.ред. код]

Рожевий це колір жіночості. Коли народжується дівчинка, їй дарують все рожеве, в той час як хлопчикам дарують голубе. · Рожевий яскравий і сильний, здоровий колір, повне протиріччя раку. · Рак молочної залози це дуже інтимна хвороба а груди це важлива частина жіночності. · Це позитивний спосіб привернути увагу і підтримку.

Інші значення Рожевої Стрічки[ред.ред. код]

Рожева стрічка це не тільки символ привернення уваги до раку молочної залози, її також використовують для боротьби з передчасними пологами, врятуванням немовлят і лікуванням вроджених вад. Рожева стрічка також символізує привернення уваги до раку дітей.

Посилання[ред.ред. код]