Роланд Андерссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роланд Андерссон
Особисті дані
Повне ім'я Оке Ерік Роланд Андерссон
Народження 28 березня 1950(1950-03-28)[1] (74 роки)
  Мальме
Вага 90 кг
Громадянство  Швеція
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1974 Швеція «Мальме» 146 (5)
1975–1976 Швеція «Юргорден» 45 (2)
1977–1983 Швеція «Мальме» 153 (6)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974–1978 Швеція Швеція 18 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1985 Швеція «Мальме» (юнаки)
1985–1987 Саудівська Аравія «Аль-Іттіхад»
1988–1990 Швеція «Лундс»
1991–1992 Швеція «Мальме» (помічник)
1993 Саудівська Аравія «Аль-Іттіхад»
1994 Швеція «Мальме» (помічник)
1995–1997 Катар «Катар СК»
1997–1998 Швейцарія «Янг Бойз»
1998–1999 Швеція «Мальме»
2002–2003 ОАЕ «Аль-Шааб»
2004–2009 Швеція Швеція (помічник)
2010 Нігерія Нігерія (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роланд Андерссон (швед. Roland Andersson; нар. 25 листопада 1950, Мальме) — шведський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Більшу частину кар'єру провів у «Мальме», з яким став чотириразовим чемпіоном і володарем Кубка Швеції, а також фіналістом Кубка європейських чемпіонів та Міжконтинентального кубка. Крім цього грав за національну збірну Швеції, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1978 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду клубу «Мальме», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 146 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Мальме», був основним гравцем захисту команди і за цей час він виграв з клубом три титули чемпіона Швеції (1970, 1971, 1974) та два національних Кубка (1973, 1974).

Протягом сезонів 1975 і 1976 років захищав кольори «Юргордена».

На початку 1977 року повернувся до «Мальме», за який відіграв ще сім сезонів. В перший же рік він виграв шведський чемпіонат з командою, а у 1979 та 1980 роках ставав володарем Кубка Швеції. У сезоні 1978/79 «Мальме» дійшов до фіналу Кубка чемпіонів, де поступився англійському «Ноттінгем Форест». Це найвище досягнення шведського клубного футболу. Крім того, оскільки «Ноттінгем» відмовився від участі у Міжконтинентальному кубку, його місце зайняв «Мальме», поступившись парагвайській «Олімпії». Андерсон взяв участь в обох турнірах. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Мальме» у 1983 році, зігравши за клуб 299 матчів у чемпіонаті Швеції, забивши шість голів. За кількістю ігор у лізі за «Мальме» він зайняв 5-те місце за всю історію клубу. Всього на рахунку Роланда Андерсона 564 гри і 13 голів у складі «Мальме» в різних турнірах.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

8 серпня 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швеції в матчі чемпіонату Північної Європи проти збірної Норвегії у Гетеборзі[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, але на поле не виходив, а його збірна не вийшла з групи. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів[3].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри в 1983 році очолив молодіжну команду рідного «Мальме». Згодом працював головним тренером саудівського «Аль-Іттіхада» та шведського «Лундса».

1991 року повернувся до «Мальме», де став асистентом Боба Гафтона. Потім разом з Гафтоном Роланд повернувся в «Аль-Іттіхад», а з 1994 року знову став асистентом у «Мальме», цього разу в штабі Рольфа Зеттерлунда.

1995 року Андерссон став головним тренером команди «Катар СК», де пропрацював два сезони, а потім рік очолював швейцарський «Янг Бойз»[4].

1998 року повернувся до Швеції та став головним тренером «Мальме». Під керівництвом Андерссона за клуб дебютував на дорослому рівні молодий Златан Ібрагімович у сезоні 1999 року[5][6], втім команда виступила невдало і вилетіла з вищого дивізіону, після чого Роланда було звільнено.

У 2002 році він повернувся на Близький Схід, на цей раз в Емірати і працював з клубом «Аль-Шааб».

У 2004 році він став помічником Ларса Лагербека у збірній Швеції[7]. За цей час шведська збірна двічі виходила на чемпіонати Європи (2004 та 2008) і одного разу на чемпіонат світу. Втім після невдалої спроби кваліфікуватись на чемпіонат світу 2010 року, Андерссон і Лагербек покинули команду в жовтні 2009 року[8]. Натомість обидва фахівці разом перейшли на роботу у збірну Нігерії[9], з якою все ж поїхали на чемпіонат світу 2010 року. Після турніру обидва покинули африканську команду. Крім цього Андерссон допомагав і іншому співвітчизнику — Свену-Йорану Ерікссону, спочатку у збірній Англії на чемпіонаті світу 2002 року, а потім і в «Манчестер Сіті»[10].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мальме»: 1970, 1971, 1974, 1977
«Мальме»: 1972-73, 1973-74, 1977-78, 1979-80

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Sweden 2:1 Norway (англ.). EU-Football. Процитовано 9 червня 2017.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 22 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Switzerland - Trainers of First and Second Division Clubs - The Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (англ.)
  5. Här är Zlatans alla tränare i karriären
  6. Zlatan slår tillbaka!
  7. faz.net: „"Larstommy" - das perfekte Paar kennt keinen Streit“ (abgerufen am 9. Januar 2010)
  8. svenskfotboll.se: „Förbundskaptenerna slutar vid missat VM“ [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] (abgerufen am 9. Januar 2010)
  9. Lagerbäck tar över Nigerias landslag. Sydsvenskan. Архів оригіналу за 15 липня 2012.
  10. aftonbladet.se: „”Svennis vill ha Roland Andersson till City”“ (abgerufen am 9. Januar 2010)

Посилання[ред. | ред. код]