Рольфінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Rolfing, або "глибокий масаж" - система мануальної терапії з елементами кінезітерапії, створена американською дослідницею Ідою Полін Рольф у 1920-х рр.[1]

Суть методу[ред.ред. код]

Рольфінг, за твердженням його засновників, це "цілісна система маніпуляції на м'яких тканинах і навчання правильним рухам, яка дає правильну орієнтацію й організацію тканин і всього тіла в умовах гравітації".[2].
Терапевтичний ефект від маніпуляції на м'язах і фасціях, зокрема, проявляється в тім, що пацієнти можуть стояти рівніше, випростатися, навіть, ставати вищими на зріст, вони можуть рухатися краще внаслідок корекції тонусу м'яких тканин. Щоправда, за твердженнями опонентів методу, системі рольфінгу дещо бракує наукової бази доказів. [3] На шоу Опри Вінфрі в 2007 році Мехмет Оз [4] охарактеризував Rolfing як «йогу, яку хтось робить для Вас» [5].

Історія методу[ред.ред. код]


Іда Полін Рольф започаткувала свою методику в Нью-Йорку ще в 20-х роках ХХ ст. Тоді вона прагнула допомогти інвалідам І світової війни, які звернулися до неї, як до останньої інстанції, бо не в змозі були знайти допомогу ніде більше.[6].
Метод змінював назви впродовж свого існування. Перша його назва була "Постуральна релаксація", далі - "Структурна інтеграція", але в результаті він став більш відомий як "Глибокий масаж".
"Рольф-інститут структурної інтеграції"("RISI" [7] [8]), головний навчальний і дослідницький центр методики, який вивчає, розвиває методику, готує й сертифікує спеціалістів з рольфінг-терапії ("рольферів", "рольфінг-терапевтів" або "практиків рольфівського руху"), заснувала особисто Іда Рольф з однодумцями у 1971 році як "Гільдію структурної інтеграції"

Показання й протипоказання[ред.ред. код]


Рольфінг-процедури зазвичай вважаються безпечними [9], хоча, з огляду на те, що вони включають глибокі маніпуляції на тканинах, вагітним жінкам і людям із захворюваннями судин, опорно-рухового апарату та крові, бажана попередня консультація лікуючого лікаря.

Сучасні дослідження[ред.ред. код]


Хоча колись скептик Майкл Шермер назвав глибокий масаж і інші альтернативні методи лікування "купою нісенітниць".[10] (а в той час доказова база методу була дійсно небагатою), нині загальна концепція фасції все більше приваблює вчених. Проведений у кінці 2007 року перший "Конгрес дослідників фасцій ", зібрав багато вчених і клініцистів і став знаковою подією для медичної спільноти. [11][12] Один з дослідників, Роберт Schleip, вивчаючи підхід рольфінг-терапевтів до фасції і її пластичності, припускає, що успіх методики полягає в зменшенні підвищеного м'язового тонусу та інших фізіологічних ефектах, які можуть бути викликані стимуляцією механо-рецепторів фасціальних тканин [13].

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://en.wikipedia.org/wiki/Ida_Pauline_Rolf
  2. http://www.rolf.org/about/index.htm
  3. Jacobson E (Oct 2011) "Structural integration, an alternative method of manual therapy and sensorimotor education". J Altern Complement Ther (10):891-899
  4. [1]
  5. CONSIDINE, AUSTIN (6 October 2010). «Rolfing, Excruciatingly Helpful». New York Times. Процитовано 6 October 2010. 
  6. [2]
  7. http://www.rolf.org
  8. Stirling, Isabel. Zen Pioneer: The Life & Works of Ruth Fuller Sasaki (2006) Shoemaker & Hoard. ISBN 978-1-59376-110-3 pg. 8
  9. Rolfing Structural Integration September 26, 2005
  10. Why people believe weird things, p.15, Shermer, ISBN 0-8050-7089-3
  11. Grimm D (November 2007). «Biomedical research. Cell biology meets rolfing». Science 318 (5854). с. 1234–5. doi:10.1126/science.318.5854.1234. PMID 18033859. 
  12. "First International Fascia Research Congress: Basic Science and Implications for Conventional and Complementary Health Care," retrieved 1-29-09 [3]
  13. Schleip R (January 2003) "Fascial plasticity – a new neurobiological explanation: Part 1". J Bodyw Movem Ther (7):11-19