Доказова медицина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Що таке науково-доказова медицина?[ред.ред. код]

Доказова медицина зародилася наприкінці 80-х років як концепція нового клінічного мислення, і її можна визначити як новітню технологію збору, аналізу, синтезу та застосування наукової медичної інформації, яка дозволяє приймати оптимальні клінічні рішення як з погляду допомоги хворому, так і економічної ефективності.

Це розділ медицини, який базується на доведеннях, передбачає пошук, порівняння, узагальнення та широке поширення доказів з метою використання в інтересах хворого. Основним гаслом доказової медицини стало впровадження таких принципів, як оптимізація якості надання медичної допомоги з погляду ефективності та з погляду вартості.

Переважна кількість вітчизняних наукових статей не входять в огляди науково-доказової практики через недостатню чистоту експерименту.

Відповідно, що достовірні і недостовірні медичні дослідження можна (і потрібно!) відрізняти один від одного.

Постає питання: що означає термін "достовірне дослідження?"

В такому дослідженні зведені до мінімуму систематичні і випадкові помилки. Що являють собою ці помилки?

Систематична помилка – одержання перекручених результатів, які систематично відрізняються від справжніх величин. Виникає при неправильному вимірюванні і при неправильному доборі матеріалу.

Випадкова помилка – відхилення результату окремого спостереження або вимірювання від його дійсного значення, обумовлене виключно випадковістю.

Як уникають помилок?[ред.ред. код]

Щоб уникнути систематичних помилок застосовують спеціальні методи відбору матеріалу (найкраще – проводити рандомізацію).

Щоб уникнути випадкових помилок, – правильно застосовувати біометричні методи і використовувати контрольні групи випробовуваних.

Доказова медицина дозволила скласти ієрархію доказовості різних типів досліджень: Ступінь доказовості різних типів клінічних досліджень (в порядку зменшення):

  • Рандомізовані контрольовані дослідження (клінічні випробування)
  • Когортні дослідження
  • Одномоментні дослідження
  • Дослідження випадок-контроль
  • Опис серії випадків
  • Описи окремих випадків

Рандомізованим клінічним випробуванням скоро виповниться 65 років. Першим було випробування стрептоміцину – MRC Streptomicin Trial, BMJ, OCT 1948.

Чому так важливо слідувати принципам науково-доказової практики?[ред.ред. код]

Методично недосконалі дослідження спотворюють результат:

У випробуваннях, де метод сліпого контролю був неадекватний, ефект лікування був на 41% більше (KF Schulz c співавт. JAMA 1995; 273:408-12).

Випробування низької якості завищують ефект лікування на 34% (D. Moher зі співавт. Lancet 1998; 352:751-56).

Відсутність рандомізації або її невірне проведення призводить до переоцінки ефекту до 150%, або до його недооцінки на 90% (R. Kunz, A. Oxman. BMJ 1998; 317:1185-90).

Огляд науково-доказової медицини:[ред.ред. код]

Науково-доказова медицина:

  • відповідає на чітко сформульоване клінічне питання
  • висновки базуються на результатах пошуку всіх доступних джерел інформації різними мовами
  • аналізує достовірність досліджень, оцінюючи надійність збору та обробки клінічної інформації
  • узагальнює тільки достовірні дані
  • регулярно оновлюється по мірі отримання нових результатів випробувань

Систематичний огляд доказової медицини дозволяє зробити висновок про те, чи:[ред.ред. код]

  • дане втручання безсумнівно ефективне і його необхідно застосовувати
  • втручання неефективне і його не слід застосовувати
  • втручання завдає шкоди і його слід заборонити
  • користь чи шкода не доведені і потрібні подальші дослідження

Науково-доказова медицина розвінчала масу міфів: те, що значилося очевидним і непорушним, і кочувало з підручника в підручник у вигляді класичних прикладів, виявлялося неочевидним, непридатним і навіть шкідливим. Інші міфи ще народжуються або чекають свого розвінчання ...

Найчастіше, рішення щодо стратегії ведення пацієнта приймається виходячи з позицій:

   Нещодавно був подібний випадок;
   Так написано в підручнику;
   Так всі роблять;
   Я чув що…;
   Так вимагає шеф.

Рішення, прийняті з подібних мотивів, є помилковими.

Однак на щастя є спеціалізовані систематичні огляди, які фільтрують весь потік інформації і надають лікарю відомості про ефективність певних методик на конкретному етапі.

Лікар, використовуючи клінічні огляди з науково-доказової практики, використовує у своїй роботі лише ті методики, ефективність яких доведена. Він не розпорошується, витрачаючи час та сили пацієнта на непотрібні процедури, які не принесуть бажаного ефекту.

В світі медицини найбільшим авторитетом користується Кокранівська бібліотека.

Багато авторитетних статей представлено на ресурсі The National Center for Biotechnology Information.

Посилання[ред.ред. код]