Роттердамська конвенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роттердамська конвенція
Зображення
Місце розташування Роттердам
Дата й час 10 вересня 1998
Депозитарій генеральний секретар ООН
Дата набуття чинності 24 лютого 2004
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Роттердамська конвенція у Вікісховищі

Роттердамська конвенція (офіційно Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо певних небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі) — багатосторонній договір про сприяння спільній відповідальності щодо імпорту небезпечних хімічних речовин. Конвенція сприяє відкритому обміну інформацією та закликає експортерів небезпечних хімічних речовин використовувати належне маркування, включати вказівки щодо безпечного поводження та інформувати покупців про будь-які відомі обмеження чи заборони. Країни-підписанти можуть вирішувати, дозволити чи заборонити імпорт хімічних речовин, перелічених у договорі, а країни-експортери зобов'язані переконатися, що виробники в межах їхньої юрисдикції дотримуються.

У 2012 році Секретаріати Базельської та Стокгольмської конвенцій, а також ЮНЕП, частина Секретаріату Роттердамської конвенції, об'єдналися в єдиний Секретаріат із матричною структурою, яка обслуговує три конвенції.[1] Зараз три конвенції проводять конференції Сторін у рамках спільних рішень щодо синергії.

Дев'ята зустріч Роттердамської конференції[2] проходила з 29 квітня по 10 травня 2019 року в Женеві, Швейцарія.

Речовини, на які поширюється Конвенція[ред. | ред. код]

Речовини, запропоновані для доповнення до Конвенції[ред. | ред. код]

Комітет з розгляду хімічних речовин Роттердамської конвенції вирішив[4] рекомендувати сьомій Конференції сторін, що відбудеться у 2015 році, розглянути питання про включення наступних хімічних речовин у Додаток III до Конвенції:

  • Хризотиловий азбест (обговорення відкладено на попередній нараді Конференції Сторін).
  • Фентіон (препарати з ультранизьким об'ємом (ULV) із вмістом активного інгредієнта або вище 640 г/л)
  • Рідкі препарати (емульгований концентрат і розчинний концентрат), що містять паракват дихлорид 276 г/л або вище, що відповідає іону параквату 200 г/л або вище
  • Трихлорфон

Держави-учасники[ред. | ред. код]

Країни-учасниці

Станом на жовтень 2018 року конвенція має 161 учасника, серед яких 158 держав-членів ООН, Острови Кука, Держава Палестина та Європейський Союз. До країн, що не є членами, належать Сполучені Штати.

Дискусія про хризотиловий азбест[ред. | ред. код]

У 2011 році на засіданні Роттердамської конвенції в Женеві канадська делегація здивувала багатьох своєю відмовою дозволити додавання волокон хризотилового азбесту до Роттердамської конвенції.[5][6][7] Найближчим часом у ЄС заплановані слухання, на яких оцінять позицію Канади та вирішать питання про можливість каральних дій.[8][9][10]

Продовжуючи заперечувати, Канада є єдиною країною G8, яка заперечує проти включення до списку. Заперечили також Киргизстан, Казахстан і Україна. В'єтнам також висунув заперечення, але пропустив наступну зустріч з цього питання.[11] Займаючи свою позицію, канадський уряд протиставлявся Індії, яка зняла свої давні заперечення щодо додавання хризотилу до списку безпосередньо перед конференцією 2011 року. (Індія пізніше змінила цю позицію в 2013 році)[12].

Численні неурядові організації публічно висловили критику рішення Канади заблокувати це доповнення.[13][14][15][16][17]

У вересні 2012 року міністр промисловості Канади Крістіан Параді оголосив, що уряд Канади більше не буде протидіяти включенню хризотилу в конвенцію.[18]

Вісім найбільших країн-виробників та експортерів хризотилу виступили проти такого кроку на Роттердамській конференції сторін у 2015 році: Росія, Казахстан, Індія, Киргизстан, Пакистан, Куба та Зімбабве.[12]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Joint Portal of the Basel, Rotterdam and Stockholm Conventions > Secretariat > Overview. brsmeas.org. Процитовано 17 червня 2016.
  2. Meetings of the conferences of the Parties to the Basel, Rotterdam and Stockholm conventions.
  3. Annex III Chemicals. pic.int. Процитовано 31 липня 2020.
  4. Chemicals recommended for listing in Annex III.
  5. Canadian comedienne fails to see humor in Canadian position on treaty[недоступне посилання з 01.02.2022]
  6. UN Delegates Shocked at Canadian Stand on Chrysotile[недоступне посилання з 01.02.2022], 24 June 2011
  7. Canadian Physicians criticize own government
  8. O'Neil, Peter (8 червня 2011). European Parliament slams Canada's oilsands, asbestos, sealing industries. Canada.com. Процитовано 10 серпня 2011.
  9. MEPs favour EU-Canada trade deal, but worry about seals, tar sand oil and asbestos. Europa (web portal). Архів оригіналу за 27 July 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
  10. UPDATE: European Parliament to be asked to take sanctions against Canada on asbestos, June 30. Council of Canadians. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 3 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
  11. Canada Wins 2-year Stay on Potential Ban of Exports of Chrysotile Asbestos to India
  12. а б India's contentious stand on Chrysotile asbestos is a cause for concern for environmentalists. Hindustan Times (англ.). 3 травня 2017. Процитовано 21 серпня 2018.
  13. Women In Europe for a Concerned Future criticize Canada's stance in 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2023.
  14. 2011 Rotterdam Convention Decision criticized by environmental groups. Архів оригіналу за 23 March 2012. Процитовано 10 липня 2011.
  15. Canadian Cancer Society denounces decision by Canadian Government. Архів оригіналу за 23 March 2012. Процитовано 10 липня 2011.
  16. International Ban Asbestos Secretariat issues statement critical of Canadian decision
  17. Indian Center for Science and Environment issues statement criticizing Canada. Архів оригіналу за 22 May 2011. Процитовано 10 липня 2011.
  18. Canada won't oppose asbestos limits. CBC News. CBC/Radio-Canada. 14 вересня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]