Роттердам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роттердам
Rotterdam
—  Муніципалітет / місто  —
Роттердам
RotterdamMaasNederland.jpg
Прапор
Прапор
Герб  Роттердам  }}}
Герб
Прізвисько: Rotjeknor, Manhattan aan de Maas, Roffa
Девіз: Sterker door strijd («сильний через боротьбу»)
Координати: 51°55′51″ пн. ш. 4°28′45″ сх. д. / 51.93083° пн. ш. 4.47917° сх. д. / 51.93083; 4.47917
Країна Нідерланди
Провінція Південна Голландія
Уряд
 - Мер Ахмед Абуталеб
Площа [1]
 - Муніципалітет / місто 319 км²
 - Суша 206 км²
 - Вода 113 км²
Населення (18 березня 2010 року) [1][2]
 - Муніципалітет / місто 603 425
 - Густота 2850/км²
 - Агломерація 1 600 000
 - Етнікон Rotterdammer
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) 010
Веб-сайт: www.rotterdam.nl
Розташування міста на мапі провінції
Розташування міста на мапі провінції

Роттердам (нід. Rotterdam, МФА: [ˌrɔtərˈdɑm]) — друге найбільше місто у Нідерландах після Амстердама, у якому розташований найбільший порт у Європі. За даними перепису 2006 населення міста становить 588,718 жителів. Місто розташоване у провінції Південна Голландія. Муніципалітет (частина провінції) займає площу 304,22 км². Сучасний Роттердам відомий своїми хмарочосами, вони численні, але не виділяються особливою висотою.

Зміст

Історія [ред.]

Вперше згадується у джерелах у 1282 році. У 1299 році отримав міські привілеї. У середні віки Роттердам — центр лову оселедця. З 8090-х років XIX століття (після відкриття у 1882 році так званого Нового водного шляху, який з'єднав Роттердам з Північним морем) — один з найбільших портів світу. Роттердам — центр робочого і демократичного руху Нідерландів (виступ на підтримку Радянської Росії у 1918 році, барикадні бої влітку 1934 року та інші).

Населення [ред.]

Демографія [ред.]

  • 1796: 53,200 мешканців
  • 1830: 72,300
  • 1849: 90,100
  • 1879: 148,100
  • 1899: 318,500
  • 1925: 547,900
  • 1965: 731,000
  • 1984: 555,000
  • 2005: 596,407
  • 2006: 588,576

Етнічні особливості [ред.]

Інформація з перепису 2004:

  • Нідерландці: 318,672
  • Сурінамці: 52,377
  • Турки: 43,550
  • Мароканці: 34,281
  • Антілійці / Аруби: 20,390
  • Північні Африканці: 18,127
  • Кабовердіанці: 14,919
  • Інші: 97,543

Економіка [ред.]

З 1965 року Роттердам став найбільшим світовим портом. Завдяки вигідному положенню на перехресті торгових шляхів Європи Нідерланди є важливим ринком збуту промислових товарів з багатьох західноєвропейських країн.

Водні ресурси [ред.]

Докладніше: Порт Роттердама

При перевезенні вантажів у Нідерландах використовується складна система штучно створених водних шляхів трьох основних категорій: двох величезних портів Роттердама і Амстердама; каналів, що зв'язують ці порти з Північним морем, і каналів, що з'єднують різні райони країни. Приблизно 6 тисяч нідерландських річкових судів (цей показник найвищий у світі) перевозять не менше 2/3 всього водного фрахту країн ЄС.

Щоб поліпшити підходи з Північного моря до двох найбільших портів — Амстердама й Роттердама — ще в кінці XIX століття побудовано два канали. Нордзе-канал забезпечує найкоротший вихід з Амстердама до Північного моря. Широкий та глибокий канал Ніве-Ватервег завдовжки 27 км з'єднує Роттердам з морем, прориваючи дюнний пояс у Гук-ван-Голланда.

Гігантський порт Роттердама складається з одного невеликого затону на північному березі каналу Ніве-Ватервег і трьох великих — на південному. Європорт, найзахідніша й найсучасніша частина порту, знаходиться на осушеній ділянці дна Північного моря. Він був створений для забезпечення доступу найбільших океанських суден, включаючи гігантські танкери. У Роттердамі щорічно розвантажується близько 200 млн. тон вантажів. Він обслуговує близько третини всього морського фрахту країн ЄС і є найбільшим у світі портом з обслуговування контейнерів. За загальною площею і довжиною причалів порт Роттердама займає перше місце у світі.

Промисловість [ред.]

Роттердам та його околиці — високорозвинений індустріальний район, промисловість якого базується головним чином на привізній сировині. Роттердам — один з провідних у Європі центрів нафтопереробної та нафтохімічної промисловості (виробляються пластмаси, азотні добрива і тому подібне); потужність нафтопереробних заводів (що належать «Royal Dutch Shell», «British Petroleum», «Ессо», «Шеврон» і «Галф»), близько 90 млн. т (1974), основні заводи розміщуються у районах Ботлек і Перніс.

Від Роттердам на Захід до Східама і Влардінгена і на південному сході до Дордрехта тягнеться ланцюг машинобудівних підприємств — суднобудівних верфей, підприємств, що випускають портове обладнання, електротехнічні та металообробні заводи. У Роттердамі широко представлені також харчосмакова і легка промисловість (виробництво кормів, маргарину, переробка чаю, какао, кави; текстильне і швейне виробництво).

Зовнішня торгівля і транспорт [ред.]

Велике значення для розвитку міжнародної торгівлі має найбільший у світі порт Роттердама, який на початку 1990-х років за вантажообігом удвічі перевершував порт Нью-Йорку. Щорічно у Роттердамі обробляється близько 307 млн. тон вантажів, або 90% всіх вантажів, що надходять до Нідерландів морським шляхом. Завдяки налагодженій системі вантажоперевезень по річках, каналах, трубопроводах, залізним і автомобільним дорогам Нідерланди перетворилися на головний центр морських сполучень для інших європейських країн. Подібний реекспорт зазвичай направлений до Німеччини, а також до Франції і Швейцарії. Нідерланди забезпечують також вихід до моря для деяких видів продукції важкої індустрії Німеччини. Проте основну частину вантажообігу Роттердама становить сировина, особливо неочищена нафта, руда та хімічні продукти.

У місті діє метрополітен, відкритий у 1968 році. Він складається із двох ліній, Еразмус та Каланд.

Суспільство [ред.]

Міжнародні організації [ред.]

З листопада 1955 року у Роттердамі розташовується штаб-квартира Всесвітньої асоціації есперанто. Штаб-квартира повністю займає двоповерховий будинок на вулиці Nieuwe Binnenweg,побудований в 1887. На честь 100-річчя Всесвітньої асоціації есперанто влітку 2008 в Роттердамі за підтримки міської влади проводився Всесвітній конгрес есперантистів. На логотипі заходу в якості нового символу Роттерама був схематично зображено Міст Еразма.

Культура [ред.]

Фабрика «Ван Нелле», архітектор Лендерт ван дер Влюгт, 1927—30

Серед середньовічних будівель — готична церква Св. Лаврентія (п'ятинефна псевдобазиліка; XVXVII століття), Будинок носіїв (1653), «Схіландсгейс» (нині Історичний музей міста Роттердама; 1662—65), млини XVII—XVIII століття та інші. Після прокладення каналу Новий водний шлях (1872), що з'єднав Роттердам з Північним морем, побудовані гавані і набережні, мости через Ніве-Маас, розбитий парк на правому березі річки.

З 1922 року Роттердам — один з центрів розвитку архітектури голландського раціоналізму (фабрика «Ван Нелле», 1927—30, архітектор Лендерт ван дер Влюгт; робочі житлові райони (Кіфгок, 1925—29, архітектор Якобус Ауд; та інші). Під час Другої світової війни сильно зруйнований (особливо бомбардуванням німецько-фашистської авіації 14 травня 1940 року).

За планом реконструкції (1946, архітектор К. ван Тра; доопрацьований у 1955—60 роках) зруйнований центр забудовується переважно будинками підвищеної поверховості; Будинок оптової торгівлі (1948—52), Торговий центр «Лейнбан» (1949-53), театр, Центральний вокзал та інші, нові приміські райони, міста-супутники (Гогвліт, Ботлек та інші)

Серед сучасних споруд — торгівельний центр «Лейнбан». Численні монументи і твори монументально-декоративної скульптури (Марі Андріссен, Маріно Маріні, Генрі Мур, Осип Цадкін). Серед музеїв виділяються Світовий музей Роттердама, Музей Бойманс ван Бенінгена, Музей Габота, Музей ентомології, Історичний музей, Морський музей.

Найбільші бібліотеки: Муніципальна бібліотека, бібліотека Університету ім. Еразма.

Персоналії [ред.]

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

  1. а б «Kerncijfers Rotterdam 2006» (PDF). www.rotterdam.nl. City of Rotterdam. May 2006. Процитовано 2007-04-04. 
  2. «Randstadmonitor 2006» (PDF). www.regio-randstad.nl. Regio Randstad. March 2010. Процитовано 2009-10-01. 

Література [ред.]

  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.

Посилання [ред.]

Див. також [ред.]