Роттердам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роттердам
Rotterdam
—  Муніципалітет / місто  —
Роттердам
RotterdamMaasNederland.jpg
Прапор
Прапор
Герб  Роттердам  }}}
Герб
Прізвисько: Rotjeknor, Manhattan aan de Maas, Roffa
Девіз: Sterker door strijd («сильний через боротьбу»)
Координати: 51°55′51″ пн. ш. 4°28′45″ сх. д. / 51.93083° пн. ш. 4.47917° сх. д. / 51.93083; 4.47917
Країна Нідерланди
Провінція Південна Голландія
Уряд
 - Мер Ахмед Абуталеб
Площа [1]
 - Муніципалітет / місто 319 км²
 - Суша 206 км²
 - Вода 113 км²
Населення (18 березня 2010 року) [1][2]
 - Муніципалітет / місто 603 425
 - Густота 2850/км²
 - Агломерація 1 600 000
 - Етнікон Rotterdammer
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) 010
Веб-сайт: www.rotterdam.nl
Розташування міста на мапі провінції
Розташування міста на мапі провінції

Роттердам (нід. Rotterdam, МФА: [ˌrɔtərˈdɑm]) — друге найбільше місто у Нідерландах після Амстердама, у якому розташований найбільший порт у Європі. За даними перепису 2006 населення міста становить 588,718 жителів. Місто розташоване у провінції Південна Голландія. Муніципалітет (частина провінції) займає площу 304,22 км². Сучасний Роттердам відомий своїми хмарочосами, вони численні, але не виділяються особливою висотою.

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується у джерелах у 1282 році. У 1299 році отримав міські привілеї. У середні віки Роттердам — центр лову оселедця. З 8090-х років XIX століття (після відкриття у 1882 році так званого Нового водного шляху, який з'єднав Роттердам з Північним морем) — один з найбільших портів світу. Роттердам — центр робочого і демократичного руху Нідерландів (виступ на підтримку Радянської Росії у 1918 році, барикадні бої влітку 1934 року та інші).

Населення[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

  • 1796: 53,200 мешканців
  • 1830: 72,300
  • 1849: 90,100
  • 1879: 148,100
  • 1899: 318,500
  • 1925: 547,900
  • 1965: 731,000
  • 1984: 555,000
  • 2005: 596,407
  • 2006: 588,576

Етнічні особливості[ред.ред. код]

Інформація з перепису 2004:

  • Нідерландці: 318,672
  • Сурінамці: 52,377
  • Турки: 43,550
  • Мароканці: 34,281
  • Антілійці / Аруби: 20,390
  • Північні Африканці: 18,127
  • Кабовердіанці: 14,919
  • Інші: 97,543

Економіка[ред.ред. код]

З 1965 року Роттердам став найбільшим світовим портом. Завдяки вигідному положенню на перехресті торгових шляхів Європи Нідерланди є важливим ринком збуту промислових товарів з багатьох західноєвропейських країн.

Водні ресурси[ред.ред. код]

Докладніше: Порт Роттердама

При перевезенні вантажів у Нідерландах використовується складна система штучно створених водних шляхів трьох основних категорій: двох величезних портів Роттердама і Амстердама; каналів, що зв'язують ці порти з Північним морем, і каналів, що з'єднують різні райони країни. Приблизно 6 тисяч нідерландських річкових судів (цей показник найвищий у світі) перевозять не менше 2/3 всього водного фрахту країн ЄС.

Щоб поліпшити підходи з Північного моря до двох найбільших портів — Амстердама й Роттердама — ще в кінці XIX століття побудовано два канали. Нордзе-канал забезпечує найкоротший вихід з Амстердама до Північного моря. Широкий та глибокий канал Ніве-Ватервег завдовжки 27 км з'єднує Роттердам з морем, прориваючи дюнний пояс у Гук-ван-Голланда.

Гігантський порт Роттердама складається з одного невеликого затону на північному березі каналу Ніве-Ватервег і трьох великих — на південному. Європорт, найзахідніша й найсучасніша частина порту, знаходиться на осушеній ділянці дна Північного моря. Він був створений для забезпечення доступу найбільших океанських суден, включаючи гігантські танкери. У Роттердамі щорічно розвантажується близько 200 млн тон вантажів. Він обслуговує близько третини всього морського фрахту країн ЄС і є найбільшим у світі портом з обслуговування контейнерів. За загальною площею і довжиною причалів порт Роттердама займає перше місце у світі.

Промисловість[ред.ред. код]

Роттердам та його околиці — високорозвинений індустріальний район, промисловість якого базується головним чином на привізній сировині. Роттердам — один з провідних у Європі центрів нафтопереробної та нафтохімічної промисловості (виробляються пластмаси, азотні добрива і тому подібне); потужність нафтопереробних заводів (що належать «Royal Dutch Shell», «British Petroleum», «Ессо», «Шеврон» і «Галф»), близько 90 млн т (1974), основні заводи розміщуються у районах Ботлек і Перніс.

Від Роттердам на Захід до Східама і Влардінгена і на південному сході до Дордрехта тягнеться ланцюг машинобудівних підприємств — суднобудівних верфей, підприємств, що випускають портове обладнання, електротехнічні та металообробні заводи. У Роттердамі широко представлені також харчосмакова і легка промисловість (виробництво кормів, маргарину, переробка чаю, какао, кави; текстильне і швейне виробництво).

Зовнішня торгівля і транспорт[ред.ред. код]

Велике значення для розвитку міжнародної торгівлі має найбільший у світі порт Роттердама, який на початку 1990-х років за вантажообігом удвічі перевершував порт Нью-Йорку. Щорічно у Роттердамі обробляється близько 307 млн тон вантажів, або 90% всіх вантажів, що надходять до Нідерландів морським шляхом. Завдяки налагодженій системі вантажоперевезень по річках, каналах, трубопроводах, залізним і автомобільним дорогам Нідерланди перетворилися на головний центр морських сполучень для інших європейських країн. Подібний реекспорт зазвичай направлений до Німеччини, а також до Франції і Швейцарії. Нідерланди забезпечують також вихід до моря для деяких видів продукції важкої індустрії Німеччини. Проте основну частину вантажообігу Роттердама становить сировина, особливо неочищена нафта, руда та хімічні продукти.

У місті діє метрополітен, відкритий у 1968 році. Він складається із двох ліній, Еразмус та Каланд.

Суспільство[ред.ред. код]

Міжнародні організації[ред.ред. код]

З листопада 1955 року у Роттердамі розташовується штаб-квартира Всесвітньої асоціації есперанто. Штаб-квартира повністю займає двоповерховий будинок на вулиці Nieuwe Binnenweg,побудований в 1887. На честь 100-річчя Всесвітньої асоціації есперанто влітку 2008 в Роттердамі за підтримки міської влади проводився Всесвітній конгрес есперантистів. На логотипі заходу в якості нового символу Роттерама був схематично зображено Міст Еразма.

Культура[ред.ред. код]

Фабрика «Ван Нелле», архітектор Лендерт ван дер Влюгт, 1927—30

Серед середньовічних будівель — готична церква Св. Лаврентія (п'ятинефна псевдобазиліка; XVXVII століття), Будинок носіїв (1653), «Схіландсгейс» (нині Історичний музей міста Роттердама; 1662—65), млини XVII—XVIII століття та інші. Після прокладення каналу Новий водний шлях (1872), що з'єднав Роттердам з Північним морем, побудовані гавані і набережні, мости через Ніве-Маас, розбитий парк на правому березі річки.

З 1922 року Роттердам — один з центрів розвитку архітектури голландського раціоналізму (фабрика «Ван Нелле», 1927—30, архітектор Лендерт ван дер Влюгт; робочі житлові райони (Кіфгок, 1925—29, архітектор Якобус Ауд; та інші). Під час Другої світової війни сильно зруйнований (особливо бомбардуванням німецько-фашистської авіації 14 травня 1940 року).

За планом реконструкції (1946, архітектор К. ван Тра; доопрацьований у 1955—60 роках) зруйнований центр забудовується переважно будинками підвищеної поверховості; Будинок оптової торгівлі (1948–1952), Торговий центр «Лейнбан» (1949–1953), театр, Центральний вокзал та інші, нові приміські райони, міста-супутники (Гогвліт, Ботлек та інші)

Серед сучасних споруд — торгівельний центр «Лейнбан». Численні монументи і твори монументально-декоративної скульптури (Марі Андріссен, Маріно Маріні, Генрі Мур, Осип Цадкін). Серед музеїв виділяються Світовий музей Роттердама, Музей Бойманс ван Бенінгена, Кюнстгал, Музей Габота, Музей ентомології, Історичний музей, Морський музей.

Найбільші бібліотеки: Муніципальна бібліотека, бібліотека Університету ім. Еразма.

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б «Kerncijfers Rotterdam 2006» (PDF). www.rotterdam.nl. City of Rotterdam. May 2006. Процитовано 2007-04-04. 
  2. «Randstadmonitor 2006» (PDF). www.regio-randstad.nl. Regio Randstad. March 2010. Процитовано 2009-10-01. 

Література[ред.ред. код]

  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]