Рубинський Олексій Юрійович
| Рубинський Олексій Юрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 грудня 1952 Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
22 червня 2021 (68 років) Харків, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | актор, режисер, драматург, графік, викладач університету |
| Alma mater | Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1975) |
| Заклад | Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва і Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського |
| Нагороди |
 |
Олексій Юрійович Рубинський (нар. 27 грудня 1952, Дніпропетровськ — 22 червня 2021, Харків)[1][2] — український актор, режисер, драматург, театральний діяч, художник-графік. Народний артист України (2005).[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1975 закінчив театральне відділення кафедри театру ляльок (курс І. П. Кагановської) Харківського інституту мистецтв. З 1975 — актор Харківського державного академічного театру ляльок ім. Афанасьєва. У 1983—1984 — педагог, а з 2000 — доцент кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Харківського інституту мистецтв, згодом — професор.[4]
З 1972 р. Рубинський працював також як художник-графік. У Харкова відбулося три його персональні виставки, видано авторські альбоми художника.[2]
У 2009 р. внаслідок захворювання, що вразило імунну систему, почав втрачати слух, в 2013 році втратив його повністю, однак продовжував грати.[5][6][7]
Родовід[ред. | ред. код]
- Батько — Юрій Михайлович Рубинський (1907—1983) — доктор економічних наук (1965)[8], професор.
- Прадід — Костянтин Іванович Рубинський (1860—1930), історик, філолог, директор бібліотеки Харківського університету, один из засновників українського бібліотекознавства.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Народний артист України
(2005) - Лауреат театральних премій імені Марка Кропивницького (1997)[9] та Івана Мар'яненка (2002)[10]
Твори[ред. | ред. код]
- Алексей Рубинский. Харьковский театр кукол: история, анализ традиций и школы (опыт исторической философии). — Харьков: Тим Паблиш Груп, 2014. — 512 с., илл.
- Алексей Рубинский. Очерки истории Показательного театра кукол в Харькове. К теории и практике харьковской школы кукольников — Харьков: Золотые страницы, 2018. — 456 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Рубинский Алексей Юрьевич, биография // kino-teatr.ru
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Давидова, Юлія (22 червня 2021). "Працював до останнього": помер актор театру ляльок Олексій Рубинський. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ а б Пішов з життя актор Олексій Рубинський. Харків Times (укр.). 22 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Кафедра майстерності актора та режисури театру анімації. Харківський національний університет мистецтв. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Два года харьковский актер играет главные роли, не слыша ни себя, ни коллег. kp.ua (ru-RU) . Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Актер харьковского театра Алексей Рубинский рассказал о провокациях на сатиру | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Врятувати артиста | Вікна-Новини (ru-RU) . 20 жовтня 2015. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Рубинский Юрий Михайлович. Методы совершенствования организации и нормирования труда на угольных шахтах в период создания материально-технической базы коммунизма / Автореф… д-ра экон. наук. АН УССР. Отд-ние экон., истории, философии и права АН УССР. Киев, 1965. 44 л.
- ↑ Премія імені Марка Кропивницького, 1997
- ↑ Про затвердження «Положення про творчі премії міськвиконкому» у новій редакції та затвердження творчих премій за результатами 2002 року // виконавчий комітет Харківської міської ради, рішення від 04.12.2002 р. № 1156; п.1. відмінено 20.11.2007 р. № 1146