Рудик Володимир Володимирович
Володимир Володимирович Рудик | |
---|---|
Старший лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження |
20 березня 1989 с. Золотники, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна |
Смерть |
22 серпня 2020 (31 рік) Схід України |
Громадянство | УРСР → Україна |
Національність | українець |
Військова служба | |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Формування | |
Війни / битви | російсько-українська війна |
Командування | |
Командир роти | |
Володи́мир Володи́мирович Ру́дик (20 березня 1989, с. Золотники, Україна — 22 серпня 2020, Схід України) — український військовик, командир роти 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
Життєпис[ред. | ред. код]
Володимир Рудик народився 20 березня 1989 року в селі Золотники Тернопільського району Тернопільської области України.
Закінчив інженерно-педагогічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету.
З перших днів добровольцем пішов на фронт. Пройшов бойовий шлях від солдата до старшого лейтенанта, отримав при цьому шість державних нагород. Командував ротою 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Загинув 21 серпня 2020 року на Сході України.[1]
22-24 серпня 2020 року було оголошено Днем жалоби в Золотниківській громаді.[2]
Залишилися батьки, сестра. Похований у рідному селі.[3]
Джерела[ред. | ред. код]
- Рудик Володимир Володимирович // Тернопільщина.
- В зоні ООС загинув боєць: необережне поводження зі зброєю // УП, 25 серпня 2020 р.
- Книга Пам'яті
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ "Хочемо знати правду", – родич загиблого бійця з Тернопільщини звернувся до Президента. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 26 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ РУДИК Володимир Володимирович. Тернопільщина (укр.). 24 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ На Тернопільщині провели в останню путь бійця, котрий загинув на Луганщині. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 24 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.