Рудик Григорій Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Опанасович Рудик
Народження 1912(1912)
Лелеківка (Кропивницький)
Смерть 16 серпня 1943(1943-08-16)
Харків
Країна СССР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ стрілецькі війська
Роки служби 19351943
Звання  Майор
Командування стрілецький полк
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Четверта битва за Харків
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня


Григорій Опанасович Рудик ( нар. 1912(1912) — 16 серпня 1943) — офіцер Збройних Сил СРСР. Брав участь у Радянсько-фінській війні(1939—1940) та німецько-радянській війні у ході якої загинув під час вигнання нацистів з Харкова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1912 у селі Лелеківка, м.Кіровоград. З 1935 року мобілізований до служби в РСЧА.

З 1940 брав участь в Радянсько-фінській війні. Рота, якою командував молодший офіцер Григорій Рудик, вийшла у тил противника, що дало змогу основним силам радянських бойців прорвати укріплення фінської армії. За цю операцію Григорій Рудик удостоєний ордена Червоного Прапора.

Під час німецько-радянської війни командир стрілецького батальйону в районі Рави-Руської мужньо захищав рідну землю від нацистських загарбників. Після оточення і жорстоких боїв вивів батальйон. За хвацькість Григорія Рудика представлено до звання Героя Радянського Союзу. З невідомих причин Золотою Зіркою він не був нагороджений. Хоча клопотання командування полком зберігається у Центральному архіві МО СРСР.

По 17.05.1943 командир 281 гвардійського стрілецького полку 93-ї гвардійської Червонопрапорної Харківської стрілецької дивізії.[1].

Гвардії Майор Григорій Рудик героїчно загинув в бою за звільнення міста Харків 16 серпня 1943 року.

Його особу зафіксовано в документальної стрічці Олександра Довженка «Битва за нашу Радянську Україну».[2]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На його честь одна з вулиць Харкова, школа і трамвайна зупинка носять ім'я Григорія Рудика. На могилі встановлено обеліск, а в музеї обладнано куточок. У день 23 серпня чиновники приносять до пам'ятника квіти.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Память» Воронежский государственный университет
  2. Битва за нашу Радянську Україну. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 17 квітня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]