Рава-Руська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рава-Руська
Herb Rava-Rus'ka.png Rava russkya prapor.gif
Герб Рави-Руської Прапор Рави-Руської
Рава-руська ратуша
Рава-руська ратуша
Рава-Руська
Рава-Руська на мапі України
Рава-Руська на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Код КОАТУУ 4622710400
Засноване 1455
Магдебурзьке право 1622
Статус міста з 1939 року
Населення 8426 (01.01.2013)[1]
Площа 8,5 км²
Густота населення 979 осіб/км²
Поштові індекси 80316—317
Телефонний код +380-3252
Координати 50°13′30″ пн. ш. 23°37′27″ сх. д. / 50.22500° пн. ш. 23.62417° сх. д. / 50.22500; 23.62417Координати: 50°13′30″ пн. ш. 23°37′27″ сх. д. / 50.22500° пн. ш. 23.62417° сх. д. / 50.22500; 23.62417
Висота над рівнем моря г. Вовковиця 349 м
Водойма р. Рата
Міста-побратими Томашів-Любельський Польща Ґміна Любича-Крулевська Польща
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Рава-Руська
До обл./респ. центру
 - автошляхами 64,5 км
До Києва
 - фізична 562 км
 - автошляхами 575 км
Міська влада
Адреса 80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Ярослава Мудрого, 3, тел. 4-48-88
Веб-сторінка Рава-Руська міська рада
Міський голова Верещук Ірина Андріївна

Ра́ва-Ру́ська — місто Жовківського району Львівської області; розташоване на північно-східних узбіччях Розточчя, над р. Ратою, біля західного кордону України. Залізничний вузол. Одне з найстаріших міст Західної України.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Сучасна територія міста Рави-Руської становить 850 га. Місто витягнуте в довготному напрямку. Такий напрям обумовили до певної міри природні елементи його околиць.

Місто має змішане планування: в центральній частині променеве, а на передмістях — прямокутне. Загальна довжина вулиць становить 27 км, у тому числі магістральних — 10 км. Середня ширина вулиць 5—6 м. Рава-Руська не має вираженого центру з площею. Центральна міська площа з ратушею внаслідок Другої світової війни була зруйнована. Нині центром вважається перехрестя вулиць Львівської, Грушевського та Коновальця. Місто не гамірне, наскільки дозволяє його транзитне розташування, невелике, що робить його дуже затишним.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка чисельності населення.[2]

Історія[ред.ред. код]

Від заснування до поділу Речі Посполитої[ред.ред. код]

Близько дев'яти століть відділяє сьогоднішній день від часу, коли на місці Рави-Руської виникли перші поселення. Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV столітті. Відомо: белзький і мазовецький князь Владислав у 1455 році невеликий населений пункт на річці Рата назвав іменем свого володіння на Мазовецькій землі — Равою, з додатком слова «Руська» для відрізнення від Рави-Мазовецької, розташованої на території Польщі. Можливо, приводом для цього було міське українське населення, яке поляки в той час називали русинами.

Щодо назви міста, єдиної думки поки що немає. У географічному словнику написано, що назва «Рава», будучи одночасно назвою герба і, напевно, старою назвою роду, бере свій початок від роду Равітів, колонізаторська діяльність яких поширилась далеко на Схід. Такі назви, як Стара Рава, Рава-Мазовецька, Равка (річка), Рава-Руська красномовно свідчать на користь цієї теорії. Довгий час Рава-Руська була малим містечком.

Більшого значення набула Рава-Руська в XVII столітті. Цьому сприяло проходження торговельного шляху зі Сходу на Захід. У місті розвивалися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені місцева шляхта, міська верхівка, польський король. 1622 року місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків. Рава-Руська лежала на пожвавлених торговельних шляхах. Тут щороку організовувались великі ярмарки, на які з'їжджались купці з усіх кінців Польщі.

Рава-Руська була центром важливих міжнародних подій XVII–XVIII століть. 1698 року тут відбувалась зустріч польського короля Августа ІІ, який ішов на чолі військ проти турецького султана, та московського царя Пєтра І, що повертався з Відня. Переговори тривали 3 дні. 3 серпня 1698 року монархи домовились про спільні дії проти шведів. 1704 року у Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл ХІІ з королем Речі Посполитої Станіславом Лещинським. Королі погодили свої плани у боротьбі проти російського царя Пєтра І (плани не здійснились). 1716 року відбувалися переговори між Лещинським та Авґустом ІІ.

В складі імперії Габсбурґів[ред.ред. код]

Вигляд з ратуші

Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігається у зв'язку з будівництвом залізничних шляхів СокальЯрослав та Львів — Белзець (були прокладені через Раву-Руську), відкриті 23 листопада 1887 року. Рава-Руська стала залізничним вузлом. Спорудження залізничної станції сприяло подальшому розвитку торгівлі, ремесла на залізниці. Місто стало типовим невеликим містечком з дрібним приватним виробництвом і торгівлею. Діяли лише невеликі підприємства: тартак з 32-ма робітниками, шпалозавод, фабрика свічок, цегельний завод. Ніхто не дбав про санітарний стан міста. Населення міста жило в жахливих умовах: не було каналізації, водопроводу, жодного культурно-освітнього закладу. Були костел, церква, два монастирі, синагога, 16 божниць та 14 корчм.

До радянського періоду в Раві-Руській деякий час жив і працював український письменник-демократ і громадський діяч Лесь Мартович.

Початок ХХ століття[ред.ред. код]

Пам'ятник воїнам УГА на цвинтарі Рави-Руської

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 15000 осіб.[3]

Західноукраїнська Народна Республіка[ред.ред. код]

1 листопада в повіті Рава-Руська було встановлено владу Української держави — ЗУНР.[4] У 1919 р. в Раві-Руській відбулися завзяті бої І Корпусу Української Галицької Армії з польським військом.

Радянський період[ред.ред. код]

Після встановлення радянської влади місто почало інтенсивно відбудовуватися. Став до ладу спиртово-консервний завод, шпалопросочувальний завод, промкомбінат та інші підприємства. У місті було налагоджено демонстрування кінофільмів, відкрито бібліотеку, налагоджено телефонний зв'язок з обласним центром та навколишніми районами.

В 1940 році в місті посаджено дерев значно більше ніж за останні 7 років. У центрі міста закладено новий парк культури. На впорядкування міста в 1940 році виділено 801500 карбованців, на освіту — 659000 карбованців. Майже всі діти дошкільного віку були охоплені навчанням. У місті була відкрита вечірня школа для дорослих, налагоджено медичне обслуговування населення. На охорону здоров'я жителів міста в 1940 р. було виділено 400000 карбованців з державного бюджету. Протягом 1940–1941 рр. мешканці міста виходили на суботники для спорудження укріпрайону Рави-Руської.

Укріплення відіграли значну роль в роки Другої світової війни (1941 р.). Протягом чотирьох днів гітлерівські війська вели жорстокі бої навколо міста, на п'ятий день війни їм вдалось прорвати оборону, тимчасово захопити місто 26 червня 1941 року. Після вторгнення на територію Рава-Руського району 27 червня 1941 року гітлерівці організували масове винищення мирного (переважно єврейського) населення, військовополонених, які перебували в таборі «Штадтлаг», Рава-Руська. Ведучи розслідування, районна комісія виявила на околицях міста великі могили масового захоронення трупів. Районна комісія встановила, що під час окупації гітлерівці знищили в Рава-Руському районі мирних жителів 17500 осіб, в таборі військовополонених «Штадтлаг» — 326, «Фельдпост № 08409» — 18000, вивезено з Рава-Руського району на «фабрику смерті» в м. Бельзець — 6000, а всього знищено 41500 осіб. У Раві-Руській знищено 17000 євреїв (майже чверть усієї кількості). 13000 осіб польського населення вивезено в Німеччину. Гітлерівці зруйнували шахту з видобування бурого вугілля, шпалопросочувальний завод, інші підприємства міста. Загарбники завдали Раві-Руській, жителям величезних збитків. За час окупації центр міста був майже цілком зруйнований. До окупації в Раві-Руській нараховувалося 1101 житловий будинок, а після — 852.

Школа у м. Раві-Руській

У 1940-1941 та 1944-1962 рр місто було центром Рава-Руського району.

Після гітлерівської окупації почала відновлюватись інфраструктура міста, відбудовувались підприємства, установи, будівлі. В 70-х роках XX століття в Раві-Руській діяли: дві середні загальноосвітні школи, середня школа-інтернат, восьмирічна школа, вечірня та заочна школи, міське профтехучилище № 60, будинок культури, будинок піонерів, кінотеатр, театр народної творчості на громадських засадах, бібліотека для дорослих, бібліотека для дітей, поштове відділення зв'язку, ощадна каса, філія Держбанку, міська лікарня, аптека, поліклініка, залізнична лікарня, промкомбінат, павільйон побутобслуговування, харчокомбінат, спиртзавод, маслозавод, шпалопросочувальний завод, лісгоспзаг, залізнична та автобусна станції, залізничне депо, завод будівельних матеріалів, автотранспортне підприємство № 13073, автоклуб, міська друкарня, ветеринарна аптека, ветеринарна лікарня, м'ясо-забійний пункт Львівського м'ясокомбінату, лазня, готель, перукарня, міське споживче товариство, ательє по ремонту телевізорів та радіоапаратури, універмаг, гастроном, ресторан, їдальня, молочний, хлібний та м'ясний магазини, пекарня, Рава-Руський кар'єр Миколаївського цементного заводу.

Опис з Географічного словника Королівства Польського[ред.ред. код]

« Рава-Руська (пол. Rawa Ruska) — повітове місто, віддалене 67 км на північний-захід від Львова, між 50°12'40" і 50°15'40" північної широти та 41°15' і 41°20'15" східної довготи, має повітовий суд, станція залізниці, пошту і телефон. На північ лежать: Гребенне і Річки, на схід Голе Равське, на південь Кам'янка-Волоська, на південний-захід Потелич, на захід Гута Зелена, Борове і Сідлиська. Вся територія міста лежить в басейні Бугу, за посередництвом Рати. Входить вона тут з заходу з Гути Зеленої і пливе серединою території до Голого Равського. На правому березі Рати лежить містечко, практично по середині території, на схід передмістя Карли, і дальше на схід група будинків Смолиха, а на південний-захід група будинків Липник. На лівому берегу Рати лежать: село Рата, яке займає північно-західну частину території, групи будинків: Шабельня і Гливи, а також монастир Реформатів. Найвище підіймається в південно-східній частині території на кордоні Кам'янки-Волоської гора Вовковиця (349 м.); в північно-західній частині території підноситься одна височина до 281 м над рівнем моря; північно-східна частина є мочаристою, висота спадає до 238 м. На північний-схід від містечка лежить ліс «під Ведмедем», а в західній частині села Рата ліс «Чемерник» з Бабиною горою. З міста виходить дорога і залізниця на північний-захід до Беджця, на південний-схід до Жовкви, а залізниця на південний-захід до Ярославля, а на північний-схід до Сокаля. Власність більша (князя Адама Сапіги) має орної ріллі 106, лугів і городів 35, пасовищ 344, лісу 669 моргів; власність менша має орної ріллі 1128, лугів і городів 526, пасовищ 196, лісу 61 морг. В селі Рата власність більша становить орної ріллі 326, лугів і городів 112, пасовищ 48, лісу 466 моргів; власність менша має орної ріллі 347, лугів і городів 73, пасовищ 27, лісу 6 моргів. В 1880 році було 891 будинок, 6468 жителів в гміні; 16 будинків, 121 житель на території двору. (село Рата мало 89 будинків, 459 жителів в гміні; 14 будинків, 112 жителів на території двору). Серед жителів було 1592 римо-католики, 1087 греко-католиків, 3905 ізраелітів; 3624 поляки, 742 русини, 2181 німців, 29 інших народів. Парафія римо-католицька на місці, Жовківський деканат. До парафії належать: Голе Равське, Гребенне, Гійче, Кам'янка-Волоська, село Любича і Любича Княже (село), Потік, Рата, Річки, Сідлиська, Синьковичі, Тинятиська, Вілька Мазовецька, Забір'я і Журавці. Дата утворення парафії невідома. Перший дерев'яний костел збудував в 1612 році Вавринець Тржцінський, равський каштелян та дідич містечка. Теперішній мурований костел почав будувати в 1770 році Андрій з Великої Річиці (Річицький), каштелян белзький, з дружиною Катериною, з графів Красіцьких. Будову закінчено в 1775 році. Посвячено Св. Йосифу в 1843 році. Монастир Реформатів заснований в 1725 році Григорієм Річицьким, старостою белзьким, і Йосифом Глоговським. При монастирі є костел Св. Архангела Михаїла, посвячений в 1738 році. Парафія греко-католицька на місці, Потелицький деканат, Перемишльської дієцезії. До парафії належить село Річки. В Раві є мурована церква Св. Юрія, без куполів, збудована в 1849 році. Метрики існують від 1795 року. В 1612 році збудували равські русини церкву, яка стояла до 1812 року. В Раті, там де тепер капличка, стояв василіанський монастир. В селі Річки є в церковних актах документ з 1615 року, в якому Тржцінський дозволяє Іванові Поповичу виконувати в цій церкві священницькі функції. В місті є етатова чоловіча 4-х класна школа і перебуває також шкільна окружна рада на равський повіт. Місцевий фонд убогих (на 6 убогих) має маєтку 630 злотих і є під керівництвом місцевого католицького священника.

Про початки Рави-Руської невідомо нічого конкретного. «Старовинна Польща» (т. ІІ, стр. 1227) припускає, що містечко заснував князь белзький і мазовецький Владислав, біля 1455 року, назвав його іменем свого маєтку Рави в Мазовії. Згідно з легендою, в 1509 році війська Богдана ІІ Сліпого, волоського воєводи, зробили велике спустошення містечка, околиці. У коронній метриці знаходиться привілей з 1622 року на ярмарки в Раві Руській. (Осолінський рукопис, № 2836, стр. 236). Ян ІІ Собєський бував тут часто, їдучи з Жовкви до свого маєтку в Пеласковичах в Люблінському воєводстві. Звідси в 1666 році повідомляв своїй дружині, що спішить на її прохання. (Хельцел, Листи Собєського, Краків 1860, стор. 53). В «Щоденнику погрому татарів від Красноброду до Калуша з 1672 року» (Ключицький, Листи до віку і справ Яна Собєського, Краків 1881, т. І, ч. ІІ, стр. 1091) читаємо: Дня 6 грудня під Равою пан Атаназій Мянчинський, ротмістр, кілька днів перед тим на розвідку висланий, Аг- і Зор-Мурзів розбив, Зор-Мурзу з багатьма іншими вбив, сімох живими взяв в полон, ясиру кілька сотень відбив". Коли Август ІІ зібрався 24 липня 1698 року з Варшави на Русь, де збирались коронні і саські війська на турецьку війну і зупинився 9 серпня в Раві, прибув до нього на відвідини Петро І, повертаючи з подорожі по Європі, на звістку про бунт стрільців в Москві. На дворі Августа в Раві знаходився в той час начальник інфляндських військ Ян Рейнхольд Паткул. Три дні серед прийомів і забав гостили тут обидва монархи, подружилися, склали план дій проти Швеції, поводом до Північної війни. Коли під час цієї війни Карл XII, залишивши у Львові гарнізон в 1704 році, зібрався в похід на Варшаву разом з Станіславом Лещинським, йшов через Раву до Гребенного, куди прийшов 27 вересня і два дні там перебував. Відомий здирник, кватермістр шведської армії Магнус Стенбок, випереджав марш короля на декілька днів і заклав в Раві склад (З часів саських, Яроховський, Познань 1866, стр. 332). В 1716 році під час Тарногродської конфедерації, польські і саські війська вибрали Раву Руську на місце, де мали відбуватись мирні конференції

На початку XVIII ст. Рава була спільною власністю трьох родин: Глоговських, Суходольських і Богушів. В 1739 році померлий Єжи Речицький, Староста річицький і белзький, залишив своєму синові Андрієві об'єднаний равський маєток. В 1791 році власником Рави був Францішек Глоговський, староста кривецький, з дружиною Барбарою, з дому Заплатинських. В 1808 році місто було у власності Станіслава Яблоновського, біля 1828 року власниками Рави були Людвік і Йозеф Яблоновські. В 1862 році в місті була сильна пожежа, але найбільшою катастрофою була пожежа від 20 серпня 1884 року. Тоді згоріло 243 житлові будинки (15 одноповерхових). Частину міста, що згоріла, заселяли, в основному, ізраеліти; тільки 9 будинків належали до християн. Загальні втрати становили 500000 злотих.[5]

 »

Економіка[ред.ред. код]

Шпалопросочувальний завод — найпотужніше підприємство міста; заснований 1924 року, тепер підпорядкований Львівській залізниці. Завод випускає майже половину валової продукції міста. Шпалопросочувальний завод — одне з небагатьох підприємств хімічної обробки деревини для технічних споруд на заході України. В роки Другої світової війни був зруйнований, устаткування вивезене в Німеччину, тому став до ладу 1946 року. Спеціалізація заводу - просочування шпал, мостових перевідних брусів, стовпів для електронно-телеграфних ліній.

Найбільшим підприємством харчової промисловості міста був маслозавод (площею 1,5 га по вул. Пушкіна). Заснований 1928 року. З часу заснування значно збільшив свої потужності.

Третім підприємством харчової промисловості міста є спиртовий завод, створений на базі старої спиртово-консервної фабрики. Завод випускає високоякісну продукцію — спирт-ректифікат. Продукція відправляється на інші підприємства харчової, хімічної, фармацевтичної промисловості України.

1992 року відбулося відкриття Рава-Руської митниці, є однією з найбільших митниць Західної України.[Коли?]21 жовтня 2008 року відбулося урочисте відкриття одного з найбільших пунктів пропуску Европи - реконструйованого Міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон країни «Рава-Руська». Розташований на європейському автошляху E372 між містами Львів та Люблін. З польського боку на автошляху розташоване село Гребенне, на залізничній колії — станція у селі Верхраті.

Розбудову інфраструктури, реконструкцію здійснено у рамках національної програми TACIS—2002 завдяки реалізації проекту міжнародної технічної допомоги Європейського союзу. Пункт важливий для України, має важливе значення для країн европейської спільноти, дозволить прискорити процедуру митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян, які перетинають кордон між ЄС та Україною. Пропускна спроможність пункту після реконструкції збільшилася майже вдвічі, зокрема, за добу матимуть змогу перетинати кордон більше 3,5 тисяч легковиків та 250 вантажних автомобілів.

Культура[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

В ніч з 19 на 20 серпня 2013 року в місті вандалами було знищено пам'ятник УПА.[6]

Фестивалі[ред.ред. код]

Найвідомішим масовий культурний захід Рави-Руської — мистецький фестиваль "Галицькі перехрестя", з 2003 по 2005 рр. проводився щорічно, з 2008 р. — раз на два роки.
У 2010 році, 11—12 липня у місті відбулося широкомасштабне святкування 555-ї річниці міста Рави-Руської, у рамках якого відбувся ювілейний 5-ий мистецький фестиваль "Галицькі перехрестя".

Персоналії[ред.ред. код]

Послом до Райхстагу Австрійської імперії у 1848 р. від округу Рава-Руська був обраний губернатор Галичини граф Франц фон Стадіон.[8][9]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • З 2004 року у Раві-Руській спостерігається постійний природний приріст населення, а кількість смертей є меншою, від кількості народжених. Зокрема, у 2012 році зафіксовано одночасно найбільшу кількість народжених (136) і найменшу - померлих людей (67)[10].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1]
  2. World Gazetteer: L'vivs'ka — largest cities (per geographical entity) (англ.)
  3. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 23
  4. Лев Шанківський. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918-1920 рр.
  5. «Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських»
  6. Вночі на Львівщині знищили пам'ятник УПА // «Новий погляд», 20.08.2013
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с.; іл. с. 155
  8. Д-р Н.Андрусяк . Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина.Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.— 944с., іл. c. 53
  9. С.Шипилявий. Що нам приніс 1848 рік // Бучач і Бучаччина… c. 855
  10. http://misto-rava.at.ua/news/u_ravi_ruskij_vzhe_desjatij_rik_pospil_kilkist_narodzhuvan_perevishhue_kilkist_smertej/2014-02-05-439

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]