Рава-Руська
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Рава-Руська | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Рава-Руська на мапі України | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Львівська область | ||
| Район/міськрада | Жовківський район | ||
| Код КОАТУУ | 4622710400 | ||
| Засноване | 1455 | ||
| Магдебурзьке право | 1622 | ||
| Статус міста | з 1939 року | ||
| Населення | 8 159 | ||
| Площа | 8,5 км² | ||
| Поштові індекси | 80316 | ||
| Телефонний код | +380-3252 | ||
| Водойма | р. Рата | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Рава-Руська | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Рава-Руська, вул. Ярослава Мудрого, 3 | ||
Ра́ва-Ру́ська — місто Жовківського району Львівської області; розташоване на східних узбіччях Розточчя (у місці вигідного через нього переходу) над р. Ратою Розташоване біля Західного кордону України., залізничний вузол. Одне з найстаріших міст України.
Сучасна територія міста Рава-Руська становить 850 га. Місто витягнуте в довготному напрямку. Такий напрям обумовили до певної міри природні елементи його околиць.
Місто має змішане планування: в центральній частині променеве, а на передмістях — прямокутне. Загальна довжина вулиць становить 27 км, у тому числі магістральних — 10 км. Середня ширина вулиць 5 — 6 м. Рава-Руська не має вираженого центру з площею. Центральна міська площа з ратушею внаслідок Другої світової війни була зруйнована. Нині центром вважається перехрестя вулиць Львівської, Грушевського та Коновальця. Місто не гамірне, наскільки дозволяє його транзитне положення, невелике, що і робить його дуже затишним.
Зміст |
[ред.] Населення
- 1931 - 11 000 меш.
- 1971 - 7 400 меш.
- 1989 - 8 777 меш.
- 2001 - 8 070 меш.
- 2005 - 7 995 меш.
- 2008 - 7 937 меш.[1]
[ред.] Історія
Близько дев'яти століть відділяє сьогоднішній день від того часу, коли в місті Раві-Руській виникли перші поселення. Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV столітті. Відомо, що белзький і мазовецький князь Владислав у 1455 році невеликий населений пункт на річці Рата назвав іменем свого володіння на Мазовецькій землі — Равою, з додатком слова «Руська» для відрізнення від Рави-Мазовецької, розташованої на території Польщі. Можливо, що приводом для цього міське українське населення, яке поляки в той час називали русинами.
Що стосується самої назви міста, то тут єдиної думки поки що немає. У географічному словнику написано, що назва «Рава», будучи одночасно назвою герба і, напевно, старою назвою роду, бере свій початок від роду Равітів, колонізаторська діяльність яких поширилась далеко на Схід. Такі назви, як Стара Рава, Рава-Мазовецька, Равка (річка) і, нарешті, Рава-Руська красномовно свідчать на користь цієї теорії. Довгий час Рава-Руська була малим містечком.
Більшого значення набула Рава-Руська в XVII столітті. Цьому сприяло те, що через неї проходив торговельний шлях зі Сходу на Захід. У місті розвивалися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені не тільки місцева шляхта і міська верхівка, але й польський король. Саме тому в 1622 році місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків. Рава-Руська лежала на пожвавлених торговельних шляхах. Тут щороку організовувались великі ярмарки, на які з'їжджались купці з усіх кінців Польщі.
Рава-Руська була центром важливих міжнародних подій XVII — XVIII століть. У 1698 році тут відбувалась зустріч російського царя Петра І, що повертався з Відня та польського короля Августа ІІ, який йшов на чолі військ проти турецького султана. Протягом трьох днів йшли переговори. 3 серпня 1698 року монархи домовились про спільні дії проти шведів. У 1704 році у Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл ХІІ з королем Речі Посполитої Станіславом Ліщинським. Королі погодили свої плани у боротьбі проти російського царя Петра І. Проте цим планам не судилося здійснитися. У 1716 році відбувалися переговори між Лещинським та Августом ІІ.
Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігається у зв'язку з будівництвом залізничних шляхів Сокаль — Ярослав та Львів — Белзець, що були прокладені через Раву-Руську і відкриті 23 листопада 1887 року. Рава-Руська стала залізничним вузлом. Спорудження залізничної станції сприяло як подальшому розвитку торгівлі, так і розвитку ремесла на залізниці. Рава-Руська стала типовим невеликим містечком з дрібним приватним виробництвом і торгівлею. У місті діяли лише невеликі підприємства: тартак з 32-ма робітниками, шпалозавод, фабрика свічок, цегельний завод. Ніхто не дбав про санітарний стан міста. Населення міста жило в жахливих умовах: не було ні каналізації, ні водопроводу. У місті не було також жодного культурно-освітнього закладу, натомість був костел, церква, два монастирі, синагога, 16 божниць та 14 корчм.
До радянського періоду в Раві-Руській деякий час жив і працював український письменник-демократ і громадський діяч Лесь Мартович.
У 1919 р. в Раві-Руській відбулися завзяті бої І Корпусу Української Галицької Армії з польським військом. Після встановлення радянської влади місто почало інтенсивно відбудовуватися. Став до ладу спиртово-консервний завод, шпалопросочувальний завод, промкомбінат та інші підприємства. У місті було налагоджено демонстрування кінофільмів, відкрито бібліотеку, налагоджено телефонний зв'язок з обласним центром та навколишніми районами.
В 1940 році в місті посаджено дерев значно більше ніж за останні 7 років. В центрі міста закладено новий парк культури. На благоустрій міста в 1940 році виділено 801500 карбованців, на освіту — 659000 карбованців. Майже всі діти дошкільного віку були охоплені навчанням. У місті була відкрита вечірня школа для дорослих, налагоджено медичне обслуговування населення. На охорону здоров'я жителів міста в 1940 р. було виділено 400000 карбованців з державного бюджету. Протягом 1940-41 рр. громадяни міста виходили на суботники для спорудження укріп району Рави-Руської.
Варто зазначити, що ці укріплення відіграли значну роль в роки Великої Вітчизняної війни. Досить нагадати, що протягом чотирьох днів німецько-фашистські загарбники вели жорстокі бої навколо міста і лише на п'ятий день війни фашистам вдалось прорвати оборону і тимчасово захопити місто 26 червня 1941 року. Після вторгнення на територію Рава-Руського району 27 червня 1941 року фашисти організували масове винищення мирного населення, а також військовополонених, які перебували в таборі «Штадтлаг», Рава-Руська. Ведучи розслідування районна комісія виявила на околицях міста великі могили масового захоронення трупів. Районна комісія встановила, що німецько-фашистські загарбники під час окупації знищили в Рава-Руському районі мирних жителів 17500 чоловік, в таборі військовополонених «Штадтлаг» — 326, «Фельдпост № 08409» — 18000, вивезено з Рава-Руського району на «фабрику смерті» в м. Бельзець — 6000, а всього знищено 41500 чоловік. У Раві-Руській знищено 17000 євреїв (майже чверть усієї кількості). 13000 чоловік польського населення вивезено в Німеччину. Фашисти зруйнували шахту з видобування бурого вугілля, шпалопросочувальний завод та інші підприємства міста. Загарбники завдали Раві-Руській та її жителям величезних збитків. За час окупації центр міста був майже цілком зруйнований. До окупації в Раві-Руській нараховувалося 1101 житловий будинок, а після — 852.
Після окупації почала відновлюватись інфраструктура міста. Відбудовувались підприємства, установи, будівлі. В 70-х роках ХХ століття в Раві-Руській діяли такі установи: дві середні загальноосвітні школи, середня школа-інтернат, восьмирічна школа, вечірня та заочна школи, міське профтехучилище № 60, будинок культури, будинок піонерів, кінотеатр, театр народної творчості на громадських засадах, бібліотека для дорослих, бібліотека для дітей, поштове відділення зв'язку, ощадна каса, філія Держбанку, міська лікарня, аптека, поліклініка, залізнична лікарня, промкомбінат, павільйон побутобслуговування, харчокомбінат, спиртзавод, маслозавод, шпалопросочувальний завод, лісгоспзаг, залізнична та автобусна станції, залізничне депо, завод будівельних матеріалів, автотранспортне підприємство № 13073, автоклуб, міська друкарня, ветеринарна аптека, ветеринарна лікарня, м'ясо-забійний пункт Львівського м'ясокомбінату, лазня, готель, перукарня, міське споживче товариство, ательє по ремонту телевізорів та радіоапаратури, універмаг, гастроном, ресторан, їдальня, молочний, хлібний та м'ясний магазини, пекарня, Рава-Руський кар'єр Миколаївського цементного заводу.
[ред.] Джерела
"Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських" так описує Раву-Руську:
| « | Рава-Руська (пол. Rawa Ruska) - повітове місто, віддалене 67 км. на північний-захід від Львова, між 50°12'40" і 50°15'40" північної широти та 41°15' і 41°20'15" східної довготи, має повітовий суд, станція залізниці, пошту і телефон. На північ лежать: Гребенне і Річки, на схід Голе Равське, на південь Кам'янка-Волоська, на південний-захід Потелич, на захід Гута Зелена, Борове і Сідлиська. Вся територія міста лежить в басейні Бугу, за посередництвом Рати. Входить вона тут з заходу з Гути Зеленої і пливе серединою території до Голого Равського. На правому березі рати лежить містечко, практично по середині території, на схід передмістя Карли, і дальше на схід група будинків Смолиха, а на південний-захід група будинків Липник. На лівому берегу Рати лежать: село Рата, яке займає північно-західну частину території, групи будинків: Шабельня і Гливи, а також монастир Реформатів. Найвище підіймається в південно-східній частині території на кордоні Кам'янки-Волоської гора Вовковиця (349 м.); в північно-західній частині території підноситься одна височина до 281 м над рівнем моря; північно-східна частина є мочаристою, висота спадає до 238 м. На північний-схід від містечка лежить ліс "під Ведмедем", а в західній частині села Рата ліс "Чемерник" з Бабиною горою. З міста виходить дорога і залізниця на північний-захід до Беджця, на південний-схід до Жовкви, а залізниця на південний-захід до Ярославля, а на північний-схід до Сокаля. Власність більша (князя Адама Сапіги) має орної ріллі 106, лугів і городів 35, пасовищ 344, лісу 669 моргів; власність менша має орної ріллі 1128, лугів і городів 526, пасовищ 196, лісу 61 морг. В селі Рата власність більша становить орної ріллі 326, лугів і городів 112, пасовищ 48, лісу 466 моргів; власність менша має орної ріллі 347, лугів і городів 73, пасовищ 27, лісу 6 моргів. В 1880 році було 891 будинок, 6468 жителів в гміні; 16 будинків, 121 житель на території двору. (село Рата мало 89 будинків, 459 жителів в гміні; 14 будинків, 112 жителів на території двору). Серед жителів було 1592 римо-католики, 1087 греко-католиків, 3905 ізраелітів; 3624 поляки, 742 русини, 2181 німців, 29 інших народів. Парафія римо-католицька на місці, Жовківський деканат. До парафії належать: Голе Равське, Гребенне, Гійче, Кам'янка-Волоська, село Любича і Любича Княже (село), Потік, Рата, Річки, Сідлиська, Синьковичі, Тинятиська, Вілька Мазовецька, Забір'я і Журавці. Дата утворення парафії невідома. Перший дерев'яний костел збудував в 1612 році Вавринець Тржцінський, равський каштелян та дідич містечка. Теперішній мурований костел почав будувати в 1770 році Андрій з Великої Річиці (Річицький), каштелян белзький, з дружиною Катериною, з графів Красіцьких. Будову закінчено в 1775 році. Посвячено Св. Йосифу в 1843 році. Монастир Реформатів заснований в 1725 році Григорієм Річицьким, старостою белзьким, і Йосифом Глоговським. При монастирі є костел Св. Архангела Михаїла, посвячений в 1738 році. Парафія греко-католицька на місці, Потелицький деканат, Перемишльської дієцезії. До парафії належить село Річки. В Раві є мурована церква Св. Юрія, без куполів, збудована в 1849 році. Метрики існують від 1795 року. В 1612 році збудували равські русини церкву, яка стояла до 1812 року. В Раті, там де тепер капличка, стояв василіанський монастир. В селі Річки є в церковних актах документ з 1615 року, в якому Тржцінський дозволяє Іванові Поповичу виконувати в цій церкві священницькі функції. В місті є етатова чоловіча 4-х класна школа і перебуває також шкільна окружна рада на равський повіт. Місцевий фонд убогих (на 6 убогих) має маєтку 630 злотих і є під керівництвом місцевого католицького священника.
Про початки Рави-Руської невідомо нічого конкретного. "Старовинна Польща" (т. ІІ, стр. 1227) припускає, що містечко заснував князь белзький і мазовецький Владислав, біля 1455 року і назвав його іменем свого маєтку Рави в Мазовії. Згідно легенди, в 1509 році війська Богдана, волоського воєводи, зробили велике спустошення як в містечку, так і в околиці. В коронній метриці знаходиться привілей з 1622 року на ярмарки в Раві Руській. (Осолінський рукопис, № 2836, стр. 236). Собєський бував тут часто, їдучи з Жовкви до своїх Пеласковичів в Люблінському воєводстві. Звідси в 1666 році повідомляв своїй дружині, що спішить на її прохання. (Хельцел, Листи Собєського, Краків 1860, стр. 53). В "Щоденнику погрому татарів від Красноброду до Калуша з 1672 року" (Ключицький, Листи до віку і справ Яна Собєського, Краків 1881, т. І, ч. ІІ, стр. 1091) читаємо: Дня 6 грудня під Равою пан Атаназій Мянчинський, ротмістр, кілька днів перед тим на розвідку висланий, Аг- і Зор-Мурзів розбив, Зор-Мурзу з багатьма іншими вбив, сімох живими взяв в полон, ясиру кілька сотень відбив". Коли Август ІІ зібрався 24 липня 1698 року з Варшави на Русь, де збирались коронні і саські війська на турецьку війну і зупинився 9 серпня в Раві, прибув до нього на відвідини Петро І, повертаючи з подорожі по Європі, на звістку про бунт стрільців в Москві. На дворі Августа в Раві знаходився в той час начальник інфляндських військ Ян Рейнхольд Паткул. Три дні серед прийомів і забав гостили тут обидва монархи, подружилися, склали план дій проти Швеції, поводом до Північної війни. Коли під час цієї війни Карл XII, залишивши у Львові гарнізон в 1704 році, зібрався в похід на Варшаву разом з Станіславом Лещинським, йшов через Раву до Гребенного, куди прийшов 27 вересня і два дні там перебував. Відомий здирник, кватермістр шведської армії Магнус Стенбок, випереджав марш короля на декілька днів і заклав в Раві склад (З часів саських, Яроховський, Познань 1866, стр. 332). В 1716 році під час Тарногродської конфедерації, польські і саські війська вибрали Раву Руську на місце, де мали відбуватись мирні конференції... ...На початку XVIII ст. Рава була спільною власністю трьох родин: Глоговських, Суходольських і Богушів. В 1739 році померлий Єжи Речицький, Староста річицький і белзький, залишив своєму синові Андрієві об'єднаний равський маєток. В 1791 році власником Рави був Францішек Глоговський, староста кривецький, з дружиною Барбарою, з дому Заплатинських. В 1808 році місто було у власності Станіслава Яблоновського, біля 1828 року власниками Рави були Людвік і Йозеф Яблоновські. В 1862 році в місті була сильна пожежа, але найбільшою катастрофою була пожежа від 20 серпня 1884 року. Тоді згоріло 243 житлові будинки (15 одноповерхових). Частину міста, що згоріла, заселяли, в основному, ізраеліти; тільки 9 будинків належали до християн. Загальні втрати становили 500000 злотих. |
» |
[ред.] Економіка
Шпалопросочувальний завод — це найбільш потужне підприємство міста. Він заснований в 1924 році і зараз підпорядкований Львівській залізниці. Завод випускає майже половину валової продукції міста. Шпалопросочувальний завод — це одне з небагатьох підприємств хімічної обробки деревини для технічних споруд на заході України. В роки Великої Вітчизняної війни завод був зруйнований, а устаткування було вивезене в Німеччину. Внаслідок цього завод став до ладу лише в 1946 році. Спеціалізація заводу полягає в просочуванні шпал, мостових перевідних брусів і стовпів для електронно-телеграфних ліній. Продукція заводу експортується за межі нашої держави.
Найбільшим підприємством харчової промисловості нашого міста є маслозавод. Він займає площу 1,5 га по вул. Пушкіна. Завод заснований в 1928 році. З часу заснування значно збільшив свої потужності.
Третім підприємством харчової промисловості міста є спиртовий завод. Завод створений на базі старої спиртово-консервної фабрики, що діяла колись. Зараз завод випускає високоякісну продукцію — спирт ретифікат. Продукція відправляється на інші підприємства харчової, хімічної, фармацевтичної промисловості України. Зараз Рава-Руська, якщо поглянути на карту, нічим не відрізняється від звичайного українського містечка. Проте жителі Рави-Руської думають не так. Наше місто має неповторний колорит, яким не володіє жодний інший населений пункт. У місті здавна сплелися різні народи, релігії, думки… Це поєднання і заворожує, і манить, і насторожує водночас.
У 1992 році відбулося відкриття Рава-Руської митниці, яка на даний час є однією з найбільших митниць Західної України.
[ред.] Посилання
- Облікова картка
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880-1902, t. 1-15.
- Rava-Ruska, Ukraine(англ.)
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), pp. 1061–62: "Rawa Ruska".
- Shtetl Finder (1980), p. 81: "Rava, Rava Ruska".
 Міста і смт Львівської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль ·Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів | |
| Смт: | Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець | |
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
