Рустем Ваітов
| Рустем Ваітов | |
|---|---|
| Народився |
27 липня 1986 (37 років) Крестянівка |
Рустем Мамутович Ваітов (нар. 27 липня 1986, с. Крестянівка, Первомайський район, Крим) — кримський татарин, інженер-будівельник, колишній політв'язень Російської Федерації.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Ваітов Рустем Мамутович народився 27 липня 1986 року в селі Крестянівка Первомайського району Кримської області.[1]
У 2003 році закінчив Крестянівську середню школу. У тому ж 2003 році сім'я Ваітових переїхала в м. Сімферополь. Рустем почав роботу на фірмі «Термодім» за спеціальністю монтажник металопластикових вікон. Пізніше вступив до Національної академії природоохоронного і курортного будівництва на спеціальність інженера-будівельника. В період навчання паралельно працював на підприємстві «Вінта» на посаді начальника виробничо-технічного відділу, а потім на посаді директора Євпаторійського філіалу підприємства «Вінта».[1]
У 2008 році Рустем переїхав у м. Севастополь і почав працювати менеджером з продажу в магазині «Галерея дверей». У 2010 році закінчив навчання в академії і почав працювати за фахом. Рустем виконував обов'язки помічника імама у місцевій мечеті — контролював успішність і дисципліну дітей, які проживають і навчаються в мечеті. У грудні 2014 року Рустем уклав шлюб.[1]
Кримінальне переслідування[ред. | ред. код]
23 січня 2015 року співробітники російських силових структур провели обшук в будинку Рустема Ваітова. Він був затриманий у зв'язку з підозрою в участі в забороненій в Російській Федерації політичній організації Хізб ут-Тахрір (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ «Участь в діяльності терористичної організації»). Крім нього, в участі у тому ж осередку Хізб ут-Тахрір були обвинувачені Руслан Зейтуллаєв, Юрій (Нурі) Примов та Ферат Сайфуллаєв.[2]
Окупаційна влада не допускала представників Генерального консульства України до затриманих.[3]
Справа розглядалася Північно-Кавказьким окружним військовим судом, який 7 вересня 2016 року засудив Рустема Ваітова до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму.[2]
Правозахисний центр «Меморіал» стверджує, що доказова база у справі проти Рустема Ваітова була недостатньою:
|
…слідство навіть не спробувало створити видимість планів насильницької діяльності з боку фігурантів, як це було в ряді випадків переслідування Хізб ут-Тахрір в Росії (підкинули зброю, свідоцтва про плани військового перевороту тощо). Фактично їм інкримінувалися тільки теоретичні розмірковування про політику і релігію і зберігання літератури Хізб ут-Тахрір.[4] | 
|
Під час відбування покарання адміністрація колонії тричі поміщала Рустем Ваітова в ШІЗО. Члени суспільно-спостережної комісії, які приходили до Ваітова в ШІЗО стверджували, що там «тортурні умови — сиро, темно, немає вентиляції» і що Ваітов не отримує медобслуговування, «незважаючи на неодноразові прохання».[5]
22 січня 2020 року Рустем Ваітов відбув строк покарання в російській колонії і повернувся в Крим. Після звільнення він залишатиметься під адміністративним наглядом впродовж 8 років.[6]
Правозахисний центр «Меморіал» визнав Рустема Ваітова політичним в'язням.[4]
Міжнародна реакція[ред. | ред. код]
5 жовтня 2017 року Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій засудив призначення суворих строків покарання Рустему Ваітову, Руслану Зейтуллаєву, Юрію (Нурі) Примову та Ферату Сейфуллаєву, а також нагадав, що репресії і застосування законодавства про екстремізм, тероризм і сепаратизм привели до серйозного погіршення ситуації в області прав людини на Кримському півострові.[7]
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина, донька Сафія (2015 року народження).[1]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список українських політв'язнів у РФ
- Переслідування кримських татар російською окупаційною владою у Криму
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Ваитов Рустем. crimean-solidarity.org. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ а б Первая фабрикация оккупантов самого масштабного уголовного дела в Крыму: «севастопольская группа Хизб ут-Тахрир». КрымSOS (англ.). Процитовано 18 травня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Консули не можуть отримати доступ до чотирьох політв’язнів у Росії. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ а б Севастопольское дело о членстве в запрещённой «Хизб ут-Тахрир» | Правозащитный центр «Мемориал». memohrc.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ Ваитова систематически отправляют в ШИЗО с пыточными условиями. КрымSOS (англ.). Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ После выхода из российской колонии крымчанину Ваитову назначен админнадзор – адвокат. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ Texts adopted - The cases of Crimean Tatar leaders Akhtem Chiygoz, Ilmi Umerov and the journalist Mykola Semena - Thursday, 5 October 2017. www.europarl.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 18 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Севастопольская группа. Дело Хизб ут-Тахрир[недоступне посилання] // Крымская солидарность
- Севастопольское дело о членстве в запрещённой «Хизб ут-Тахрир» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Правозащитный центр "Мемориал"