Руський жіночий кружок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Товариство „Руський жіночий кружок“»
Тип жіноча громадська організація
Засновано 1893
Розпущено 1939
Штаб-квартира Коломия
Місце діяльності Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Королівство Галичини та Володимирії
Членство «Союз українок»
Офіційні мови українська
Голова Францішка Кобринська
Ключові особи Францішка Кобринська
Антоніна Кульчицька
Наталія Шипайло
Олена Витвицька
Наталія Чайковська (дружина Андрія Чайковського)[1]
Г.Михайлюк (Величко)
Марія Мельник
О.Слюзар
Михайлина Княжинська
Марія Білозор
Стефанія Чубата
Материнська
організація
«Союз українок»
Див. також: Руський

Товариство «Руський жіночий кружок» (Товариство «Руський жіночий кружок в Коломиї», Товариство «Жіночий кружок») — галицька жіноча організація заснована у Коломиї в 1893 році, з 1920-х років — філія «Союзу українок».

Історія[ред. | ред. код]

Товариство «Руський жіночий кружок» засноване 1 квітня 1893 року в Коломиї. Ініціаторами були: Францішка Кобринська (перша очільниця товариства)[2], Весоловська (сестра Ярослава Веселовського), Антоніна Кульчицька та Олена Кисілевська[3]. Товариство нараховувало 46 членкинь. Організація ставила перед собою завдання розвитку жіночого руху та допомогу бідним ученицям у здобутті освіти. Для цього планувалося:

  1. Заснування та утримання власної бібліотеки;
  2. Проведення товариських «сходин» із викладами, концертами, аматорськими виставами, забавами (такі як «Шевченківські вечерниці»[4]);
  3. Відкриття курсів домашнього господарства, крою, шиття;
  4. Видання «письм».

При товаристві «Руський жіночий кружок» було створено аматорський театральний гурток, режисером якого був Іван Біберович[5].

У 1904 році «Руський жіночий кружок» вніс зміни у свій статут, якими визначив заснування захоронок, одним із засобів досягнення своїх завдань.

Товариство «Руський жіночий кружок» у 1905 році було серед ініціаторів створення «Кружка руських (українських) дівчат» у Коломиї.

У 1909 році товариство купило у Коломиї «Балинецьку бурсу», яку заснував Теодор Білоус, та відкрило «Дівочу бурсу», інтернат для українських учениць різних коломийських навчальних закладів, які доїжджали до міста[6]. Бурса проіснувала до кінця 20-х років.

У 1920-х роках, після створення «Союзу українок», «Руський жіночий кружок» став його філією[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мельничук, Б. Чайковська Наталія Юріївна. Тернопільський енциклопедичний словник. — Т. 3 : П — Я. Тернопіль, 2008. — С. 579.
  2. Олена Залізняк.Початки українського жіночого руху «Наше життя»
  3. Олена Кисілевська - «постать королеви…». Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
  4. Томенчук Х.Я. «Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність». 2005
  5. Біберович Іван [Архівовано 20 травня 2019 у Wayback Machine.] «Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені І.Озаркевича»
  6. Українські еліти Коломиї (1848–1991).
  7. У ювілейному змагу «Наше життя, 1968»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Жіночий рух в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Францішка Кобринська. «Руский жіночий кружок в Коломиї». Наша Доля: Книжка 2. Львів, 1895.
  • Марія Мельник. «Руський Жіночий Кружок». У збірці: Над Прутом у лузі...Коломия в спогадах. За редакцією 3.Книша. Торонто: Срібна Сурма, 1962.
  • Марія Бачинська-Донцова. «На біжучі теми жіночого руху». Наш Світ : альманах «Жіночої Долі» з додатком калєндаря на рік 1928. Коломия, 1927.
  • Статут товариства «Руский жіночий кружок» в Коломиї. Коломия: Накладом товариства, 1904. С. 10
  • Статут товариства «Руский жіночий Кружок» в Коломиї. Коломия, 1894. С. 8