Рюдігер фон дер Гольц (юрист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рюдігер фон дер Гольц
нім. Gustav Adolf Karl Joachim Rüdiger Graf von der Goltz
Народився 10 липня 1894(1894-07-10)[1]
Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 18 квітня 1976(1976-04-18)[1] (81 рік)
Дюссельдорф, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик, нотаріус, адвокат, колекціонер мистецтва
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько Рудиґер фон дер Ґольц
Нагороди
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Граф Густав Адольф Карл Йоахім Рюдігер фон дер Гольц (нім. Gustav Adolf Karl Joachim Rüdiger Graf von der Goltz; 10 липня 1894, Шарлоттенбург18 квітня 1976, Дюссельдорф) — німецький юрист і політик, доктор права (1919).

Біографія[ред. | ред. код]

Син генерал-лейтенанта графа Рюдігера фон дер Гольца. Учасник Першої світової війни. В 1915 року демобілізований у зв'язку з важки пораненням і ампутацією ноги. Вивчав право в Женеві, Тюбінгені і Берліні. В 1922-34 роках працював юристом в Штеттіні. Прославився як адвокат під час процесу над Едмундом Гайнесом і Августом Германом Фальбушем щодо політичних вбивств жінок, а також під час процесу над Йозефом Геббельсом. В травні 1933 року став імперським опікуном праці в Померанії і Прусській державній раді. В 1933 році став одним із засновників Націонал-соціалістичної академії німецького права. З 1934 року працював адвокатом і нотаріусом в Берліні. З 29 березня 1936 року — депутат рейхстагу (в 1943 році відмовився від посади) і член Комісії з кримінального права при Імперському міністерстві юстиції. З 1935 року представляв декілька підприємств на судових процесах. В 1938 році під час справи Фріча-Блормберга був адвокатом Вернера фон Фріча. На початку Другої світової війни призначений військовим аташе в Брюсселі. Під час суду на учасниками Липневої змови був адвокатом свого двоюрідного брата Дітріха Бонгеффера, короткий час також захищав Ганса фон Донаньї. Після війни працював адвокатом Вищого земельного суду Дюссенльдорфа.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Der Kauf von Wertpapieren. Greifswald, 1919 (Rechts- und staatswissenschaftliche Dissertation, 1919)
  • Ernste Gedanken zum 10. Geburtstage der deutschen Republik 9. 11. 1928. Berlin : Brunnen-Verlag K. Winckler, [1928], 1.–10. Tsd.
  • Deutschlands Köpfe der Gegenwart über Deutschlands Zukunft. Berlin : Eigenbrödler-Verlag, [1929]
  • Tribut-Justiz. Berlin: Brunnen-Verl. Bischoff, 1932 [Ausg. 1931], 1.–5. Tsd.
  • Rede des Grafen [Rüdiger] von der Goltz an die Haupt-Wirtschaftsgruppen- und Bezirkswirtschaftsführer am 14.11.1934 [im Versammlungssaal des Reichswirtschaftsrates] [s. l.]: [s. n.] (Eberswalde: C. Müller), 1934
  • Lebenserinnerungen (vier Bände)

Література[ред. | ред. код]

  • Werner Schubert: Quellen zur Reform des Straf- und Strafprozessrechts. Berlin; New York : W. de Gruyter, 1988 II. Abteilung, Band 2, 1. Teil (Biogramm S. XXVII)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #12665669X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.