Рябов Яків Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябов Яків Петрович
Народився 24 березня 1928(1928-03-24)[1]
село Шишкеєво Рузаєвського району, тепер Мордовії, Російська Федерація
Помер 17 квітня 2018(2018-04-17) (90 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Уральський державний технічний університетd
Знання мов російська
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» Ювілейна медаль «300 років Російському флоту» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Почесний громадянин Свердловської області
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябов.

Яків Петрович Рябов (24 березня 1928(19280324), село Шишкеєво Рузаєвського району, тепер Мордовії, Російська Федерація — 17 квітня 2018, місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, дипломат, 1-й секретар Свердловського обкому КПРС, заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР (1963—1975), член Президії Верховної Ради Російської РФСР (1967—1971). Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Доктор політичних наук, професор. Академік Російської інженерної академії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині. У 1930 році сім'я переїхала до Свердловська на будівництво Уралмашзаводу. З травня 1942 року, після закінчення сьомого класу, працював у колгоспі.

У жовтні 1942 — вересні 1944 року — токар-карусельник заводу № 9 міста Свердловська.

У вересні 1944 — червні 1946 року — учень Свердловського машинобудівного технікуму.

У червні 1946 — листопаді 1958 року — технік-конструктор, інженер, старший інженер-конструктор, керівник конструкторської групи, начальник відділу спеціального конструкторського бюро, заступник начальника цеху, начальник цеху Свердловського турбомоторного заводу № 76.

У 1952 році закінчив вечірнє відділення Уральського політехнічного інституту імені Кірова.

Член КПРС з 1954 року.

У листопаді 1958 — жовтні 1960 року — секретар партійного комітету Свердловського турбомоторного заводу.

У жовтні 1960 — січні 1963 року — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КПРС міста Свердловська.

У січні 1963 — лютому 1966 року — 1-й секретар Свердловського міського комітету КПРС.

У лютому 1966 — 6 січня 1971 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС.

6 січня 1971 — 2 листопада 1976 року — 1-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС. На зустрічі з Л.І Брежнєвим з приводу призначення нового І секретаря Свердловського обкому КПРС виступив проти кандидатури другого секретаря обкому партії Є.О.Коровіна, запропонував кандидатуру другого секретаря ЦК КП Грузії Г. Колбіна, який був попередником Коровіна і наступником самого Рябова на посаді другого секретаря Свердловського обкому КПРС. Після заперечень Л.І.Брежнєва несподівано вніс кандидатуру Б.М Єльцина, секретаря обкому партії з промисловості, на що Л.І.Брежнєв погодився. Згодом Рябов про це шкодував, але він цією пропозицією відкрив дорогу Б.М.Єльцину до великої політики.

26 жовтня 1976 — 17 квітня 1979 року — секретар ЦК КПРС, куратор військово-промислового комплексу. Не лагодив зі своїм попередником, міністром оборони СРСР Д. Устиновим. Під час відрядження до м. Нижній Тагіл на зустрічі з місцевим партактивом заявив про погане здоров'я Л.І.Брежнєва, незабаром був звільнений з посади секретаря ЦК КПРС (посада секретаря ЦК з ВПК була вакантною до червня 1983 року, коли її зайняв Г. Романов).

У квітні 1979 — травні 1983 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету СРСР.

27 травня 1983 — 27 вересня 1984 року — голова Державного комітету СРСР із зовнішніх економічних зв'язків.

27 вересня 1984 — 19 червня 1986 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.

19 червня 1986 — 23 травня 1990 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Французькій Республіці.

З травня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

У лютому 1992—2001 роках — президент Асоціації сприяння розвитку Уральського регіону. З 1992 року — співголова Міжнародного Демидівського фонду. У 2000—2001 роках очолював Партію пенсіонерів Росії. З 2001 року — почесний президент Уральського земляцтва. Почесний член Російської академії ракетних і артилерійських наук. Академік Російської інженерної академії.

Помер у Москві 17 квітня 2018 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Рябов Яков Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рябов Яков Петрович (рос.)
  • Сушков А., Разинков С. Руководители Свердловской области: первые секретари обкома ВКП(б)—КПСС и председатели облисполкома. 1934—1991: биографический справочник. Екатеринбург: Банк культурной информации, 2003. С. 64—69 (рос.)
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рябов_Яків_Петрович&oldid=42334149